25 жовтня 2011 р. Справа № 58416/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
встановила:
У березні 2009 року позивач звернувся з позовом до ГУ МВС України у Львівській області, в якому просить визнати протиправним наказ відповідача № 220 від 24.02.2011 року в частині оголошення йому зауваження (п. 6 наказу) та скасувати його.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до п. 6 наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 220 від 24.02.2011 року «Про недоліки у процесі здійснення оперативно-службової діяльності підрозділів УДСБЕЗ ГУ МВС України у січні 2011 року та покарання винних» йому, як начальнику відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, оголошено зауваження, яке позивач вважає незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Свою позицію обґрунтовує тим, що підставою для прийняття даного наказу була загальна картина недостатньої роботи та показників підрозділів ДСБЕЗ по Львівській області, а не діяльність ввіреного йому відділу; в наказі не зазначено, в чому полягало порушення службових обов'язків саме позивачем і за що його притягнуто до відповідальності у вигляді зауваження; вказує на порушення керівництвом УДСБЕЗ ГУ МВС України при підготовці та виданні оспорюваного наказу вимог ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Постанови КМ УРСР від 29.07.1991 року № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ», наказів та інструкцій МВС України. Так, зокрема, у ОСОБА_2 не було відібрано письмових пояснень щодо скоєного порушення; наказ йому не було доведено під підпис; не було враховано обставин, за яких відбулося порушення. Крім того, наголошує, що в період з 22.1.2010 року по 28.01.2011 року він фактично не здійснював керівництво відділом, оскільки перебував у на стаціонарному лікування, а, отже, в охоплений перевіркою період не виконував роботи, за яку йому оголосили зауваження. В зв'язку з наведеним просив позов задовольнити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року позов задоволено повністю. Скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №220 від 24.01.2011 року "Про недоліки у процесі здійснення оперативно-службової діяльності підрозділів УДСБЕЗ ГУМВС України у січні 2011 року та покарання винних", в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження (пункт 6 наказу).
Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області з жовтня 2007 року.
04.02.2011 року керівництвом УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області та начальниками відділів, секторів УДСБЕЗ ГУ МВС у Львівській області проведено нараду за результатами оперативно-розшукової роботи підрозділів ДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області протягом 2010 року та по перспективі на реалізацію оперативних матеріалів, у тому числі по актуальних і резонансних корисливих злочинах у січні 2011 року, Відповідно до витягу з протоколу № 6 даної наради, після заслуховування ОСОБА_1 по результатах протидії злочинності у закріплених системах обслуговування та особистих результатах, ухвалено оголосити мельнику Р.І. зауваження за неналежну організацію роботи з викриття кваліфікованих злочинів у сфері комп'ютерної власності та з використанням високих технологій, відсутність особистих результатів роботи та попередити про те, що, у разі невиправлення існуючого становища, за результатами роботи І кварталу 2011 року, до нього буде вжито суворих заходів дисциплінарного впливу.
21.02.2011 року старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_3. складено висновок службової перевірки по недоліках у процесі здійснення оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ ГУ МВС у січні 2011 року, затверджений начальником УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області 23.02.2011 року. Даним висновком у зафіксовано факт наявності ряду суттєвих недоліків та упущень в організації роботи у сфері інтелектуальної власності і високих технологій та запропоновано оголосити позивачу зауваження та попередити про необхідність виправлення Існуючого становища в І кварталі 2011 року, а також про відповідальність у разі невжиття відповідних дій.
Актом № 5/1248 від 23.02.2011 року засвідчено відмову позивача від дачі пояснень з приводу недоліків у процесі здійснення оперативно-службової діяльності та розкриття злочинів у сфері інтелектуальної власності і високих технологій.
24.02.2011 року начальником ГУ МВС України у Львівській області Щуром Б.В. було видано наказ № 220 «Про недоліки у процесі здійснення оперативно-службової діяльності підрозділів УДСБЕЗ ГУ МВС України у січні 2011 року та покарання винних», в якому у п. 6 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
04.03.2011 року, згідно плану проведення заняття по службовій підготовці з особовим складом УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області на 04.03.2011 року, наказ № 220 від 24.02.2011 року було доведено до відома працівників УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області.
У відповідності до п. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Як вже було зазначено вище, на позивача дисциплінарне стягнення було накладено за неналежну організацію роботи з викриття кваліфікованих злочинів у сфері комп'ютерної власності та з використанням високих технологій, відсутність особистих результатів роботи у січні 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема витягу-епікризу з історії хвороби № 2484 ЛОЕД, історії хвороби ДСП ЛОЕД № 16, а також довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ № 1814 від 01.06.2011 року, позивач в період з 22.12.2010 року по 28.01.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному ендокринологічному диспансері.
Відтак, фактично не здійснював керівництво ввіреним йому відділом УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, а також не міг виконувати свої функціональні обов'язки.
Колегія суддів звертає увагу , що ні в акті службової перевірки від 21.02.2011 року, ні у наказі № 220 від 24.02.2011 року в частині оголошення зауваження начальнику відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1, не було зазначено та розкрито, які саме службові обов'язки та в який спосіб позивачем не виконувались, не наведено конкретних фактів не викриття злочинів у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, та відсутності дієвого реагування на оперативну інформацію про такі злочини.
Допитаний в якості свідка старший оперуповноважений УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_3 (особа, що складала висновок службової перевірки від 21.02.2011 року) зазначив, що в холі проведення перевірки не було встановлено конкретних фактів не викриття ОСОБА_1 злочинів у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій. Під час перебування позивача на лікарняному в період з 22.12.2010 року по 28.01.2011 року обов'язки начальника відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 виконував старший оперуповноважений відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до функціональних обов'язків працівників відділу ДСБЕЗ по боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, а також, додатку до функціональних обов'язків працівників відділу ДСБЕЗ по боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області, до обов'язків начальника відділу не входить досягнення особистих результатів роботи.
Згідно п. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
У відповідності до п. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, зміст наказу про накладення дисциплінарного стягнення доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, позивач не був повідомлений про зміст наказу під підпис.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає недоведеним факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а отже, підстав для застосування до нього будь-якого виду дисциплінарного стягнення не було.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у справі №2а-3586/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.10.2011 року