20 жовтня 2011 р. Справа № 87189/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону України на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2011 року про повернення позовної заяви за адміністративним позовом Військової прокуратури Західного регіону України в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу та Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до Сколівської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб - Національного природного парку «Сколівські бескиди», Навчально-спортивної бази зимових видів спорту «Тисовець» на стороні позивача, які не заявляють вимог на предмет спору, Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на стороні відповідача, які не заявляють вимог на предмет спору про визнання недійсним розпоряджень та скасування державних актів на право власності на землю,-
10.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним розпоряджень та скасування державних актів на право власності на землю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним проведена перевірка законності передачі земель оборони до комунальної власності в ході якої встановлено факт незаконного відчуження земель оборони лісгосподарського призначення на території, що належить Міністерству оборони України в особі ДП МО України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» та на якій розміщується навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» МО України, а також незаконного будівництва на цих землях житлових будівель. Вказує, що на підставі рішення Росохацької сільської ради від 25.12.2005 року №391 «Про погодження надання у спільну власність земельної ділянки для обслуговування жилих будинків на території військового лісгоспу МО України НСБ «Тисовець», яким надано згоду про надання громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спільну власність земельних ділянок в урочищі «Тисовець», загальною площею 0,21 га для обслуговування житлових будинків, відповідачем видано розпорядження від 13.03.2006 року №140 «Про надання у спільну власність земельної ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд на території Росохацької сільської ради за межами населеного пункту», згідно якого передано цим же громадянам безоплатно у спільну власність земельну ділянку площею 0,21 га для обслуговування жилих будинків та господарських будівель і споруд на території Росохацької сільської ради. До вказаного розпорядження надалі розпорядженням відповідача від 18.05.2006 року №276 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.03.2006 року» внесені зміни, згідно яких передано вищевказаним громадянам безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,03 га кожному для обслуговування будинків, господарської будівлі і споруди на території Росохацької сільської ради. Вважає такі розпорядження незаконними, оскільки виділення земельних ділянок для здійснення будівництва, а в подальшому передача вказаних земель оборони площею 0,21 га у спільну приватну власність громадян здійснена без дозволу Міністерства оборони України та всупереч вимог ст.77 та ст.142 Земельного кодексу України, якою передбачено припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача на підставі звернення з заявою до власника земельної ділянки, а таким є лише Кабінет Міністрів України в особі Міністерства Оборони України. Зазначає, що в Сколівському військовому лісгоспі та Самбірській КЕЧ району, які не є розпорядниками військового майна та земель оборони, вищевказані спірні землі Міністерства оборони України перебувають лише на балансовому обліку.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2011 року позовну заяву Військової прокуратури Західного регіону України повернуто позивачу.
Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі покликаються на те, що подаючи позов до відповідача він керувався нормами ч.3 ст.18 КАС України, де зазначено, що справи щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Вказує, що розгляд вищезазначених позовних вимог більш доцільно розглядати судом за місцем знаходження як одного із позивачів, так і відповідача, що полегшує витребування судом оригіналів необхідних документів та забезпечення явки сторін у судові засідання.
У ході апеляційного розгляду представник третьої особи ОСОБА_8 надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у справі є прокурор в інтересах держави, а відповідачем є Сколівська районна державна адміністрації - органи державної влади.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, справи у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, то такі справи підсудні окружним адміністративним судам.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки даний спір підлягає до розгляду окружним адміністративним судам.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону України залишено без задоволення, а ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2011 року у справі 2а-293/11 - залишено без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2011 року
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П.Нос
Р.М.Шавель