Вирок від 22.12.2011 по справі 1-134/11

Справа № 1-134/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючої, судді Строни Т.Г., при секретарі Сисан С.І., із участю державного обвинувача Гошовського М.В., розглянувши в м.Турці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Крукеничі Мостиського району Львівської області, громадянина України, проживає в АДРЕСА_1, має середню освіту, одружений, не працює, інвалідності не має, депутатом не є, раніше не судимий

по ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1, який згідно рішення Мостиського районного суду Львівської області по справі № 2-197/10 від 31.03.2010 року зобов»язаний виплачувати аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 народження ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі по 400 гривень щомісячно, починаючи із 18.02.2010 року до повноліття дітей, однак із 01.02.2010 року по 01.04.2011 року аліменти не виплачував і надалі не виплачує та, бувши фізично здоровою особою та маючи можливість працевлаштуватись, рішення суду умисно ігнорує, аліменти на утримання дітей не сплачує, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, станом на 01.04.2011 року має заборгованість по аліментах в сумі 5357 гривень 08 копійок.

Свою вину у вчиненому підсудний ОСОБА_1 визнав частково і пояснив, що, дійсно, він є батьком двох неповнолітніх доньок, на утримання яких судом стягнуто аліменти, однак аліменти він не сплачує, оскільки немає де працевлаштуватися. На сьогоднішній день він жодної суми аліментів потерпілій не заплатив, однак обіцяє працевлаштуватися та сплачувати аліменти.

Вина підсудного стверджується такими зібраними по справі доказами:

-показаннями на досудовому слідстві та письмовою заявою від 08.12.2011 року потерпілої ОСОБА_2 про те, що підсудний жодної копійки аліментів на 8 грудня 2011 року їй не заплатив (а.с.44),

-поданням начальника відділу ДВС Турківського РУЮ про те, що із 15.04.2010 року на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх доньок, однак виконати його неможливо, оскільки ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів (а.с.2,3);

-копією виконавчого листа , який виданий 31.03.2010 року Мостиським районним судом Львівської області, згідно якого підсудний повинен сплачувати аліменти із 18.02.2010 року в користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 народження ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 200 гривень на кожну дитину щомісячно до повноліття дітей (а.с.6);

-розрахунками заборгованості ОСОБА_1 по аліментах, складеними головним державним виконавцем Блажівським І.М., згідно яких заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 по аліментах становить на 01.04.2011 року 5357 гривень 08 коп. (а.с.4,5);

-розписками підсудного від 19.05.2010 року та від 24.01.2011 року, згідно яких підсудний попереджений про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів (а.с.7,8).

Наведені вище докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому суд визнає їх достовірними і такими, що відповідають дійсності.

Ними вину підсудного суд вважає доведеною.

Дії підсудного правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки судом встановлено, що підсудний злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує, що ним вчинено злочин невеликої тяжкості.

В якості пом»якшуючих покарання обставин суд враховує те, що підсудний у вчиненому кається, обіцяє сплачувати аліменти на утримання дітей, він є несудимим, позитивно характеризується по місцю проживання, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.

В якості даних щодо особи підсудного суд враховує те, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, у вчиненому кається, заподіяну шкоду потерпілій не відшкодував.

Враховуючи всі наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у межах санкції частини статті.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 164 КК України та засудити на вісімдесят годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до часу звернення вироку до виконання залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.

Головуюча-