ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
20.10.06 Справа № 3/389.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», м. Дніпродзержинськ
до Державного підприємства “Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 795 грн. 36 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -не прибув (явка обов'язкова),
від відповідача -не прибув (явка обов'язкова),
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача завданої шкоди у вигляді вартості вагової нестачі антрациту марки АС в сумі 795 грн. 36 коп.
Відповідач відзиву на позов не надав. У судове засідання не прибув. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.
Між сторонами у справі укладений договір поставки від 21.12.05 № 209у/26-0056-02 (а.с.22-23). Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити вугілля марки А (антрацит), а позивач прийняти та здійснювати його оплату. Згідно з п.8.7 договору останній вступає в дію з моменту підписання. Договір підписаний із протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей до нього (42-43).
Як вбачається з матеріалів справи, за залізничними накладними від 06.03.06 №№ 52630464, 52630471 (а.с.12-13) відповідачем було відвантажено на адресу позивача вугілля антрацит марки АС у кількості по 69,0 тн у вагонах №№ 66374273, 64614860 (відповідно).
На станцію призначення вантажу вагони прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв'язку з чим були видані позивачеві без перевірки ваги згідно ст.52 Статуту Залізниць України, про що свідчить штамп залізниці в графі 6 накладних "Відмітки про видачу вантажу" .
Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6, яка містить перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на відправника відповідальності за нестачу вантажу.
Згідно з пунктом 1 Інструкції П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
Як свідчать матеріали справи, при прийманні продукції за участю повноважного представника громадськості (посвідчення -а.с.14) була встановлена вагова недостача у вагонах №№ 66374273, 64614860 в кількості 2,46 тн, про що складений акт від 08.03.06 № 435 (а.с. 15).
У відповідності з вимогами п.14 Інструкції П-6 позивачем зроблено перевірку ваги тари вагонів, результати якої зафіксовані актом про перевірку ваги тари від 08.03.06 № 435 (а.с.61) .
Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 0,5% та норми надлишків вартість відповідальної недостачі вугілля -2,46 тн за розрахунком позивача складає 795 грн. 36 коп. (а.с.3), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові причинені цим збитки, розмір яких доводить кредитор.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за платіжним дорученням від 07.03.06 № 1425 (а.с.21) здійснена передоплата за вугілля згідно виставленого відповідачем рахунку від 22.02.06 № 20 (а.с.18), фактичні рахунки відповідача від 07.03.06 № 71442 та від 08.03.06 № 71456 (а.с.19, 20).
Відповідачем за залізничними накладними від 06.03.06 №№ 52630464, 52630471 було відвантажено на адресу позивача вугілля антрацит марки АС у вагонах №№ 66374273, 64614860 (відповідно), яке було видане позивачеві 08.03.06.
При прийманні продукції за кількістю за участю повноважного представника громадськості (посвідчення -а.с.14) була встановлена вагова недостача у вагонах №№ 66374273, 64614860 в кількості 2,46 тн, про що складений акт від 08.03.06 № 435.
Позивачем надіслана на адресу відповідача вимога (претензія від 05.05.06 № 125 (а.с.9)) про оплату вартості відповідальної недостачі вугілля в кількості 2,46 тн - у сумі 795 грн. 36 коп..
Позивач розрахував вартість відповідальної недостачі вугілля у кількості 2,46 тн з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 0,5% та норми надлишків. Розрахунок позивача є необґрунтованим в частині застосування норми недостачи 0,5%, оскільки відповідно до п.2.7 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нето. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх власностей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нето) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах для мінерального палива, до кола якого відноситься вугілля антрацит.
Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 1% та норми надлишків вартість відповідальної недостачі вугілля -2,46 тн складає 572 грн. 29 коп. (443 грн. 00 коп. - за залізничною накладною № 52630464 та 129 грн. 29 коп. - за залізничною накладною № 52630471 з урахуванням коефіцієнту природної втрати 0,69 та ціни на вугілля, зазначеної у фактичних рахунках відповідача).
Відповідач вищезазначену претензію позивача від 05.05.06 № 125 залишив без задоволення, посилаючись на відсутність своєї вини (а.с.16).
Суд вважає, що приймання продукції (вугілля антрацит) за кількістю здійснене позивачем без порушень вимог Інструкції П-6.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають не тільки з договорів, але й з інших юридичних фактів, таким юридичним фактом є поставка вугілля антрацит марки АС, що підтверджений відповідними залізничними накладними, виставленими передплатним та фактичними рахунками та оплатою вугілля за відповідним платіжним дорученням.
Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі вартість 2,46 тн відповідальної недостачі вугілля у сумі 572 грн. 29 коп. є для позивача збитками через неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки вугілля у кількості, зазначеної у залізничних накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.623 ЦК України, якою як зазначалось вище, передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові причинені цим збитки, розмір яких доводить кредитор. Аналогічна норма закону передбачена Господарським кодексом України (далі - ГК України). Так, відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вина відповідача є такою, що підтверджена матеріалами справи.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 572 грн. 29 коп..
У задоволені решти позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит», Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.Кірова,18-Б, код 05393043,
вартість вагової недостачі антрациту марки АС у сумі 572 грн. 29 коп., 73 грн. 39 коп. витрат по держмиту та 84 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволені решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -23.10.06.
Суддя М.Л.Доманська