Справа: № 2-а-1417/11 Головуючий у 1-й інстанції: Петренко Н.О.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"15" грудня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У лютому 2011 року ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просив визнати дії УПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період, починаючи з 01.08.2010р.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов'язав нарахувати та виплатити державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.08.2010р. з урахуванням виплачених коштів.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Матеріали апеляційної скарги містять клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, але суд вважає строк не пропущеним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає розгляду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст.. 183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.08.2010р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Враховуючи вищевикладене позивача має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Обґрунтування апеляційної скарги до уваги не приймаються та спростовуються вище викладеним.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
Є.О. Сорочко