справа № 2-1035/11
"18" жовтня 2011 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого - судді Мичка І.М.
при секретарі Сімонович С.О.,
за участю сторін та їх представників
розглянувши у судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що з відповідачем у справі перебували у дружніх стосунках.
22 жовтня 2008 року на прохання відповідача та його дружини вони уклали договір позики у письмовій формі про позику у нього 39. 000 доларів США з зобов'язанням повернути вказану суму до 31 грудня 2008 року. Укладення договору позики, в тому числі передача позичених коштів, відбулася за місцем проживання позивача в смт. Клевань Рівненського району, куди відповідач приїхав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 Згідно вищезазначеного договору, позика була безпроцентною, однак з договірною умовою в разі неповернення позики до 31 грудня 2008 року ОСОБА_2 мав повернути борг з урахуванням 3-х (трьох) відсотків від вказаної суми, а саме від 39000 доларів США.
Відповідач у справі, ОСОБА_2 в зазначений термін боргу не повернув. На пропозицію позивача виконати договірні умови та повернути борг відреагував позитивно, пообіцяв добровільно в позасудовому порядку повернути борг у повному обсязі та у найближчий час. В подальшому відповідач перестав відповідати на його телефонні дзвінки та почав уникати зустрічей з ним, що спонукало позивача неодноразово навідувати боржника по місцю його проживання в селі Здовбиця Здолбунівського району та в послідуючому звернутися до суду з даним позовом.
Зазначив, що після його звернення до суду відповідач взагалі змінив свою позицію та заперечує факт позички коштів в повному обсязі. Зазначає, що договір позики був написаний його дружиною, а він лише підписав його під моральним та психологічним тиском позивача та його друзів.
Звернення до суду позивач мотивує тяжким матеріальним становищем, відсутністю роботи та коштів на утримання сім'ї, а також термінами повернення боргу визначеними в письмовій угоді.
На підставі викладеного наполягає на задоволенні позову та стягненні в його користь боргу, який на час звернення до суду становить 39000 (тридцять дев'ять тисяч) доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 307 710 (триста сім тисяч сімсот десять) гривень, та 3 (три) відсотки штрафних санкцій за не повернення позики передбачених договором в сумі 1170 (одна тисяча сто сімдесят доларів США), що по курсу Національного Банку України становить 9231, 30 (дев'ять тисяч двісті тридцять одна гривня тридцять копійок), що разом становить 316 941 гривень 30 копійок.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики в розмірі сорок тисяч сто сімдесят доларів США, що по курсу НБУ становить 316 941 гривень 30 копійок; судові витрати по справі в розмірі 1820 гривень 00 копійок (з них: 1700,00 грн. - державне мито, 120,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), а також 12000, 00 грн. -послуги адвоката за підготовку справи до судового розгляду та участь у судовому засіданні.
Представник позивача підтримав позовні вимоги свого довірителя і просить їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав в цілому, заперечив факт передачі позивачем та отримання ним коштів у вищезазначеній сумі. Зокрема пояснив, що даний договір носить формальний характер та укладений під моральним та психологічним тиском з боку позивача та його друзів в адресу їхньої сім»ї, тому носить характер нікчемної угоди. Пояснив, що з приводу тиску на нього та сім»ю в органи міліції не звертався боючись за наслідки, так як погрози з боку позивача носили реальний характер. Також пояснив, що стосунки з позивачем та його друзями були тісними вони разом займалися автоперевезеннями з за кордону, а коли спільна робота зупинилася то ніби він зі слів позивача заборгував таку суму коштів позивачу, звідки і виник даний договір позики.
Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову .
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків у справі, встановивши обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно оглянутого в судовому засіданні оригіналу договору позики від 22 жовтня 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 39.000 /тридцять дев»ять тисяч/ доларів США, що на час звернення до суду є еквівалентом по курсу Національного Банку України 307 710 (триста сім тисяч сімсот десять) гривень, які зобов»язувався повернути через два місяці до 31 грудня 2008 року. Дана позика є безпроцентною.
За умовами договору/ п.3 договору/, сторони домовилися що у разі не повернення позики до вказаного в п.2 /договору/ строку позичальник зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 3/трьох/ % від суми договору, такі ж умови встановлені і щодо строку неповернення позики понад 1/один/ місяць.
Відповідно до ст.526, ч.1 ст.527,ст.625 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору, боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання зобов»язаний сплатити суму боргу, а також 3/три/ % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В силу ст.612 ч.1 ЦК України зобов»язання відповідача є простроченим.
Виходячи із норми ст. 1046 ЦК України, правова природа договору позики полягає у передачі позикодавцем у власність позичальнику грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками та зобов»язанні позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів/суму позики/, або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В судовому засіданні встановлено, що 22 жовтня 2008 року в с. Зоря Рівненського району Рівненської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошей. Так у відповідності до умов договору позики грошей, 22 жовтня 2008 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 39 000,00/тридцять дев»ять тисяч / доларів США.
Грошові кошти в розмірі 39 000,00 доларів США ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 під час укладення Договору позики грошей. Ця обставина підтверджується умовами договору позики грошей, у відповідності з якими ОСОБА_2, підписуючи договір позики грошей підтвердив та засвідчив факт отримання від позивача- позики, грошової суми в розмірі 39 000,00 доларів США.
Під час укладення договору позики грошей між позивачем та ОСОБА_2 було досягнуто згоди про те, що ОСОБА_2 зобов»язаний повернути позивачу позику, грошові кошти в розмірі 39 000,00 доларів США, в строк до 31 грудня 2008 року, про що зазначено у п.2/договору/.
Проте, станом на 31 грудня 2008 року ОСОБА_2 умови договору позики не виконав, позику не повернув.
Виходячи із умов договору його одностороння зміна, або відмова від договору позики сторонами не встановлювалась тому стає очевидним, що ОСОБА_2 своє зобов»язання, щодо повернення позики у сумі 39 000,00доларів США у встановлений термін не виконав та окрім повернення суми боргу зобов»язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 3% від всієї суми позики. Згідно доданого позивачем розрахунку та перевіреного судом дана сума становить 9 231/дев»ять тисяч двісті тридцять одну/грн. 30 коп.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3- дружина позичальника, ствердили у судовому засіданні факт укладення договору позики в с. Зоря Рівненського району Рівненської області в приміщенні нотаріуса де зібралися всі учасники угоди з метою отримання консультації з приводу укладення угоди, зокрема ОСОБА_3- дружина позичальника сама безпосередньо та власноручно заповнила шаблон договору позички, який був виготовлений друкованим способом, та рекомендований для укладення в нотаріальній конторі, підписала його, як учасник та свідок укладеної угоди, що ствердив і ОСОБА_4
Не заперечив даного факту і сам відповідач у справі ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_5, нотаріус с. Зоря Рівненського району повідомила суду, що дійсно при зазначених обставинах до неї зверталися за консультацією з приводу укладення договору позики вищезазначені особи, яким був рекомендований шаблон для укладення такого виду договорів, як позичка-позика, який і був узятий сторонами за основу. В таких випадках вони з помічницею не відмовляють громадянам в отриманні таких консультацій. Зазначила, що за її практики з 1997 року жоден з договорів у простій чи письмовій формі під тиском чи погрозою не укладався. Сторони угоди добровільно прибули в приміщення та спілкувалися між собою після чого скористалися шаблоном договору.
З наведеного вище, стає очевидним, що ОСОБА_2 укладав договір позики з ОСОБА_1 та своєчасно не виконав його умов у встановлені терміни, а саме не повернув 39 000,00доларів США до 31.12.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього ж Кодексу.
В даному випадку суд вважає позовні вимоги позивача доведеними та не спростованими відповідачем, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі. До показів свідків з боку відповідача суд відноситься критично, так як їх покази більше стосуються наслідків невиконання угоди та носять непослідовний та суперечливий характер.
Таким чином, на час звернення до суду згідно довідки Нацбанку України сума, яка підлягає до стягнення на користь позивача становить 39000 (тридцять дев'ять тисяч) доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 307 710 (триста сім тисяч сімсот десять) гривень, та 3 (три) відсотки штрафних санкцій за неповернення позики в сумі 1170 (одна тисяча сто сімдесят доларів США), що по курсу Національного Банку України становить 9231, 30 (дев'ять тисяч двісті тридцять одна гривня тридцять копійок), що разом становить 316 941 гривень 30 копійок.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив державне мито у розмірі 1700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп. та послуги адвоката в розмірі 12000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми боргу за договором позики в розмірі сорок тисяч сто сімдесят доларів США, що по курсу НБУ становить 316 941 гривень 30 копійок; судові витрати по справі в розмірі 13820 гривень 00 копійок (з них: 1700,00 грн. -державне мито, 120,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 12000, 00 грн. -послуги адвоката) підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу за договором позики в розмірі сорок тисяч сто сімдесят доларів США, що по курсу НБУ становить 316 941 гривень 30 копійок; судові витрати по справі в розмірі 13820 гривень 00 копійок (з них: 1700,00 грн. -державне мито, 120,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 12000, 00 грн. - послуги адвоката).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: