Справа: № 2-а-1329/10 Головуючий у 1-й інстанції: Очківський В.М.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
"15" грудня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області про зобов'язання нарахувати недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області (далі - Відповідач) у якому просила здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період, починаючи з 01.01.2006р.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язав провести перерахунок пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період, починаючи з 01.01.2006р. по 18.11.2010р. з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, зважаючи на наступне. Частиною першою ст. 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 КАС України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006р. по 18.11.2010р. є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено право на отримання такої доплати до пенсії у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду, вважає його безпідставним та таким, що порушує норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 06.10.2010р., подавши цей позов більш ніж через шість місяців з моменту порушення, на його думку, прав, свобод та законних інтересів.
Оскільки судом першої інстанції питання про поновлення строку не розглядалось в порядку, встановленому ст.. 102 КАС України, то апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не застосовано строк позовної давності та безпідставно задоволено вимоги адміністративного позову за період, починаючи з 01.01.2006р. по 06.04.2010р.
Щодо спірних відносин, що виникли у 2010 році, починаючи з 06.04.2010р. по 18.11.2010р., необхідно зазначити наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачу нарахування та виплата доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»здійснювалися не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким задовольнити вимоги позову лише за період, починаючи з 06.04.2010р. по 18.11.2010р.
Керуючись ст.ст., 99, 100, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212 КАС Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2010 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період починаючи з 06.04.2010р. по 18.11.2010р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період починаючи з 06.04.2010р. по 18.11.2010р. з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
Є.О. Сорочко