Справа № 1021
"27" жовтня 2011 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Плевако О.П.
при секретарі Сімонович С.О.
за участю: позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, вказуючи, що вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. В даний час син навчається на третьому курсі денної форми навчання Миргощанського аграрного коледжу. Крім того, їхній син тяжко хворіє, є інвалідом з дитинства. Стверджує, що вона самостійно утримує сина, матеріально його забезпечує, однак їй важко одній утримувати дитину. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу.
Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 320 (триста двадцять) грн. щомісячно на період навчання до досягнення сином 23 років.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала і просить їх задовільнити. Крім того, суду пояснила, що з 27.10.2011 року рішенням МСЕК їхнього сина ОСОБА_3 визнано інвалідом другої групи (інвалід з дитинства) і в подальшому буде призначена відповідна пенсія.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що рішенням Здолбунівського районного суду від 12 травня 2008 року з нього стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. щомісячно на кожну дитину. По сплаті даних аліментів у нього існує заборгованість в розмірі близько 6 000 (шести тисяч) грн., яка викликана тим, що він ніде не працює, в центі зайнятості на обліку, як безробітній не стоїть, сплачує аліменти по мірі можливості. В даний час він перебуває у шлюбі з іншою жінкою. А тому, не має змоги платити аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від спільного життя мають троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Старший син сторін Володимир навчається на третьому курсі денної форми навчання у Мирогощанському аграрному коледжі, що згідно довідки №146 від 06.09.2011 року.
Крім того, судом встановлено, що син ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства та з 24.06.2011р. по 22.10.2011р. отримував державну соціальну допомогу дитини-інваліда, а при встановлені 27.10.2011 року інвалідності другої групи (інвалід з дитинства) буде отримувати відповідну пенсію.
Згідно зі ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Таким чином, аналіз змісту ст.198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров'я та матеріальне становище, як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст. 182, 200 СК України).
Рішенням Здолбунівського районного суду від 12 травня 2008 року з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. щомісячно на кожну дитину.
Згідно довідки відділу ДВС Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області за №6753 від 01.10.2011р. заборгованість ОСОБА_2. по сплаті аліментів на утримання дітей станом на 01.10.2011р. становить 5 975 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. Дана обставина свідчить про неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина.
Доводи позивачки про прибутки, які відповідач приховує, ніякими доказами в судовому засіданні не доведені, тобто позивачкою не виконанні вимоги ч.1 ст.60 ЦПК України, згідно якої кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення, якщо вона не звільнена від доказування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина.
Тому позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.198-201 СК України, суд -
ОСОБА_1 в задоволені позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання -відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.