Справа: № 2-а-1129/11/1026 Головуючий у 1-й інстанції: Архангельський А.М.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"09" грудня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,
23 травня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2011 року позов задоволено частково, визнані неправомірними дії відповідача щодо виплати надбавки до пенсії у розмірі, меншому ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати позивачу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині задоволення позовних вимог за періоди з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року включно з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 198, частини 1 статті 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни та знаходиться на обліку у відповідача, а тому на його користь необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року а саме: нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну підтримку у вигляді щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена вище редакція ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог - законним і обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Також судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Але колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позов було подано до суду першої інстанції 23.05.2011 року та строк звернення до адміністративного суду не поновлений, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 23 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Колегія суддів вважає, що позивач повинен був дізнатися про те, що пенсію йому виплачено у меншому розмірі в момент отримання ним такої пенсії.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 23 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, оскільки з даним позовом він звернувся 23.05.2011 року.
За таких обставин, позовні вимоги за періоди з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року включно, слід залишити без розгляду.
Відповідно до положень ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 99, 100, 159, 183-2, 197, 198, 202, 205, 206, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2011 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області про визнання протиправними дії щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням проведених виплат з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року включно скасувати та адміністративний позов в цій частині залишити без розгляду.
В решті постанову Тетіївського районного суду Київської області від 03 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.П. Борисюк
Суддя: Я.М. Собків