Справа № 11 -376 2011 року Головуючий у 1-й інстанції: Косик С.М.
Категорія ст. 296 ч. 1 КК України -Н.Т. Доповідач: Давиденко Е.В.
Іменем України
5 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого -судді Давиденка Е.В.
суддів Гонтар А.А., Гавриша В.М.
з участю прокурора Гринь Н.Г.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Карлівського району, засудженого ОСОБА_3 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року.
Цим вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець м. Карлівка Полтавської області, із середньою спеціальною освітою, який одружений, військовозобов'язаний, працює приватним підприємцем, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., мешкає за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмір 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3, на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 92 грн. 25 коп., судові витрати в розмірі 1000 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 6000 грн. 00 коп.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за злочин проти громадського порядку та моральності, вчинений за наступних обставин.
Так, 25 квітня 2010 року близько 20 год. 20 хв. в Полтавській області м. Карлівка по вул. Крупської буд. №3-а в приміщенні спорт-бару «Дніпро», тобто в громадському місці, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння умисно з хуліганських спонукань грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю безпричинно вилив на голову бармена ОСОБА_4 келих пива, після чого взяв її за волосся, вдарив головою об барну стійку, та долонею лівої руки наніс удар в праву верхню частину обличчя. Внаслідок таких дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я. Своїми діями ОСОБА_3 привернув увагу громадян, відпочиваючих у громадському місці, в результаті чого було тимчасово припинено нормальну діяльність розважального закладу.
Не погодившись з таким рішення суду, прокурор Карлівського району подав апеляцію, де не оскаржуючи кваліфікацію дій засудженого вказував, що при призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції не врахував тяжкість вчиненого ним злочину та особу засудженого, який у скоєному не розкаявся, вину не визнав, заподіяну шкоду не відшкодував. А тому просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_3 засудити за ст.296 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засуджений ОСОБА_3, подав апеляцію, де вказував, що не вчиняв хуліганських дій. Конфлікт виник з вини ОСОБА_4, яка його лаяла та пошкрябала за обличчя, а наявні у потерпілої тілесні ушкодження виникли, коли він обороняючись взяв її за волосся та тримав на відстані витягнутої руки, притиснувши головою до столу. Це підтверджено показаннями свідка ОСОБА_5 та інших свідків, які бачили його відразу після конфлікту з подряпаним обличчям та облитим пивом. Він вказував, що в його діях наявний склад злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України. Просив відповідно перекваліфікувати його дії та призначити покарання, передбачене санкцією статті за такий злочин. Просив зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої на корить потерпілої, врахувавши його матеріальний стан та необхідність сплачувати за навчання в академії для своєю доньки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Гринь Н.Г. на підтримку поданої апеляції, засудженого ОСОБА_3, який вказував, що конфлікт стався з вини потерпілої, і він умисно не наносив потерпілій тілесних ушкоджень, а лише захищався від її дій, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_3 в апеляції про те, що конфлікт виник з вини потерпілої ОСОБА_4, нібито потерпіла лаяла його, шкрябала обличчя, штовхала та облила пивом, а він спричинив їй тілесні ушкодження захищаючись від її нападу, лише тримаючи за волосся на відстані витягнутої руки та притиснувши головою до столу, оскільки спростовуються такими доказами по справі.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 не зміг обґрунтовано пояснити причини неприязних відносин, з яких між ним та ОСОБА_4 могла виникнути сварка.
ОСОБА_3 сам не заперечував, що в ході сварки міг спричини ОСОБА_4 тілесні ушкодження.
Разом з тим, допитана в ході досудового та судового слідства потерпіла ОСОБА_4 стабільно стверджувала, що 25 квітня 2010 року вона працювала в спорт-барі «Дніпро»в м. Карлівка, коли близько 20 год. до бару зайшов ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 почав її ображати, штовхнув у спину. Перебуваючи в барі ОСОБА_3 також пив пиво, потім підійшов до стійки бару, лаяв її, на зауваження не реагував, облив пивом, схватив за волосся, ударив головою об стійку бару та один раз рукою по правій частині голови. ОСОБА_3 зупинили ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Вони відтягли ОСОБА_3, після чого він покинув приміщення бару. А ОСОБА_4 пішла до райвідділу міліції, де написала заяву про вчинення злочину ОСОБА_3 (а.с.12, 227-228).
Такі пояснення потерпілої ОСОБА_4 підтверджуються аналогічними поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.14, 15, 27-28, 229-230); висновком судово-медичної експертизи №188 від 15.07.2010 року, яким встановлено що у ОСОБА_4 наявні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді садна в скронево-тім'яній ділянці голови, синця на обличчі справа та струсу головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів (а.с.51-52); протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 14.07.2010 року, під час якого потерпіла ОСОБА_4 розказала та показала на місці механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (а.с.44-48); висновком експерта №189 від 15.07.2010 року, яким встановлено, що показання ОСОБА_4 про механізм утворення у неї тілесних ушкоджень може відповідати об'єктивним даним судово-медичної експертизи (а.с.56-57, 228).
Свідок ОСОБА_7 власник спорт-бару «Дніпро»в м. Карлівка, дав пояснення про те, що в той день він разом з ОСОБА_4 працювали в барі. Прийшов ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, був збудженим. ОСОБА_7, розважав ОСОБА_3, а коли прийшли його друзі, тоді ОСОБА_7 вийшов з бару до магазину. Через декілька хвилин до нього прибігла ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_3 затіяв в барі сварку та бійку, вдарив ОСОБА_4 Повернувшись в бар, ОСОБА_7 побачив, що у ОСОБА_4 червоне обличчя, всі стіни та підлога облиті пивом, навколо скупчилися відвідувачі (а.с.230).
Інші свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, допитані в ході розслідування справи та розгляду її в суді, хоча самої бійки не бачили, але дали пояснення, зі змісту яких вбачається, що коли вони відпочивали в барі та грали в теніс, більярд, то самого конфлікту не бачили, проте чули словесну сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 купував пиво, а потім почули крики та звернули на них увагу, то побачили, що приміщення бару біля барної стійки, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 облиті пивом. (а.с.31, 231, 232)
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що у ОСОБА_3 було подряпане обличчя, але він не бачив самої бійки.
Свідок ОСОБА_13 вказав, що прийшов в бар вже після конфлікту, проте бачив, що у потерпілої у ОСОБА_4 припухле око. (а.с.30, 231).
З огляду на наведене, суд повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини по справі та обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, разом з іншими доказами, свідчення потерпілої ОСОБА_4 та мотивовано критично поставився до показань ОСОБА_3, розцінивши їх як обраний спосіб захисту, направлений на пом'якшення відповідальності.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст.296 ч.1 КК України.
Порушень норм КПК України, які б тягнули скасування вироку, по справі не виявлено.
Відповідає вимогам ст.65 КК України і призначене ОСОБА_3 покарання, яке обране з урахуванням вчиненого ним злочину невеликої тяжкості, даних про особу винуватого, який раніше не судимий, працює приватним підприємцем, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох дітей, а також з врахуванням обставини, що обтяжує покарання, -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що саме призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на наведені вище обставини, апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Також не підлягає до задоволення апеляція прокурора, оскільки в ній не було наведено обґрунтованих підстав для призначення засудженому ОСОБА_3 більш суворого покарання.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції прокурора Карлівського району та засудженого -без задоволення.
____________ ____________ ______________
Давиденко Е.В. Гонтар А.А. Гавриш В.М.