Справа № 11 -249 Головуючий у 1 інстанції:
Категорія: ч. 4 ст. 187 КК -О.Т. Литвин М.М.
Доповідач: Юренко Л.А.
5 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Юренко Л.А.
суддів Гонтар А.А., Лісіченко Л.М.
з участю: прокурора Рибачук Г.А.
захисника ОСОБА_2
засудженихОСОБА_3., ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Пирятинського району, який затверджував обвинувальний висновок, та засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 листопада 2010 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Переходичі Рокитянського району Рівненської області, громадянин України, мешканець с. Першотравневе Пирятинського району Полтавської області, судимий 17.05.2004 року за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 188 КК України на 3 роки позбавлення волі, із звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України на іспитовий строк 2 роки
засуджений:
за ч.4 ст. 187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна,
за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі,
за ч.2 ст. 121 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
В силу ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання остаточно призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючий, мешканець с. Першотравневе Пирятинського району Полтавської області, не судимий
засуджений:
за ч.4 ст. 187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна,
за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі,
за ч.2 ст. 121 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
Стягнуто з засуджених в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_6 2 095 грн. 14 коп. матеріальної та 5 000 грн. -моральної шкоди.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнанні винними в тому, що 7 листопада 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном відчинили через шибку двері в будинок ОСОБА_7 в с. Першотравневе Пирятинського району, та проникнувши в житло, напали на потерпілого, який у нетверезому стані лежав на ліжку, наносячи при цьому удари кулаками в обличчя. Коли ОСОБА_7 упав на підлогу, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вимагаючи у нього гроші, продовжували спільно наносити йому удари кулаками і ногами по голові та тулубу, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер. При нападі на ОСОБА_7 засуджені заволоділи належними йому 5 гривнами.
Крім того, заставши в будинку ОСОБА_7 його сусіда ОСОБА_8, засуджені відкрито викрали у нього гроші в сумі 20 грн., спільно побивши його, заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження, що не потягли розладу здоров'я.
В апеляції прокурора з внесеними змінами ставиться питання про зміну вироку через суттєве порушення кримінально - процесуального законодавства, допущене судом при розгляді справи після скасування вироку. Прокурор зазначає, що через порушення ст.. 375 КПК України суд безпідставно призначив засудженим покарання більш суворе, ніж було призначене попереднім вироком. Прокурор просить вважати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засудженими до мір покарання, призначених кожному за попереднім вироком, який було скасовано, призначивши кожному і додаткове покарання і вигляді конфіскації Ѕ частини належного їм майна. Крім того, прокурор вважає, що суд повинен був повністю задовольнити цивільний позов потерпілого в частині морального відшкодування.
Засуджений ОСОБА_5 стверджує, що він не наносив ОСОБА_7 тілесних ушкоджень і що це вчинив хтось інший. Засуджений посилається на те, що суд залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які не бачили на обличчі ОСОБА_7 слідів від тілесних ушкоджень, та свідка ОСОБА_11, яка бачила як ОСОБА_8 звертався до ОСОБА_7, який лежав серед кімнати, щоб той вставав. Стверджує, що відтворення обстановки та обставин події відбувалось без понятих, а судово - медичною експертизою не встановлено дата смерті постраждалого. Просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування.
В апеляції ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. ОСОБА_4 заявляє, що з показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можна зробити висновок про те, що ОСОБА_7 нанесли тілесні ушкодження інші особи, стверджує, що по справі не з'ясовано чому напередодні настання смерті ОСОБА_7 ходив у село Соснівку. Засуджений заявляє, що під час досудового слідства йому було відмовлено у послугах адвоката, визнавальні пояснення давав під впливом незаконних методів дізнання та слідства. Крім того, ОСОБА_4 посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги обставини, що пом'якшують його покарання: молодий вік, відсутність судимості, те, що вже тривалий час перебуває під вартою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, промову прокурора, який підтримував мотиви зміненої апеляції, промови засудженого ОСОБА_5 та його захисника, які просили про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування за викладених у апеляції мотивів, засудженого ОСОБА_4, який заявив, що від його дій не могла настати смерть ОСОБА_7, і привів аналогічні ОСОБА_5 міркування, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляцій, вважає, що апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає до часткового задоволення, а апеляції засудженого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволені бути не можуть.
Твердження засуджених, що ОСОБА_7 помер не від нанесених ними тілесних ушкоджень, спростовані перевіреними судом доказами.
З показань потерпілого ОСОБА_13, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що 7 чи 8 листопада 2005 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проникли в будинок ОСОБА_7, в якому знаходився і він, ОСОБА_13. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 обоє нанесли йому удари в обличчя і вимагали грошей на спиртне. Коли він відповів, що гроші у ОСОБА_7, вони зайшли в кімнату, де спав останній і почали його бити, звалили на підлогу, де продовжували його бити. Не знайшовши грошей, вони обшукали його, ОСОБА_13, і забрали 20 грн. Чув як ОСОБА_7 хрипів і тоді ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поливали його водою, а потім пішли. Два дні після цього він був в будинку ОСОБА_7. В його присутності ОСОБА_7 помер. Перед смертю ОСОБА_7 почував себе погано і вже відмовлявся питьи горілку, коли він пропонував йому її. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пригрозили йому, щоб нічого нікому не розповідав і говорив, що його та ОСОБА_7 побили невідомі в с. Соснівка./ т.1, а.с.74, 75 /
В судовому засіданні ОСОБА_13 заявив, що не пам'ятає цих подій, бо переніс інсульт, але стверджував, що під час його допиту слідчим він добре пам'ятав все, що відбувалось в будинку ОСОБА_7.
На досудовому слідстві ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заперечували свою причетність до розбійного нападу на ОСОБА_7 та грабежу ОСОБА_13 і неодноразово пояснювали, що з метою відібрати гроші проникли в будинок ОСОБА_7. Там нанесли удари в обличчя ОСОБА_13, забрали у нього 20 грн., а коли останній сказав, що гроші знаходяться у ОСОБА_7, побили останнього, звалили його з ліжка та вимагаючи гроші, наносили йому удари кулаками та ногами по тулубу, голові. Грошей у ОСОБА_7 не знайшли, окрім 5 гривень, які забрали. Від ударів ОСОБА_7 було погано, він хрипів і вони полили його водою, потім знову били, вимагаючи грошей, і знову поливали водою. Коли ОСОБА_7 повністю втратив свідомість, вони поклали його на ліжко і пішли. Гроші витратили на спиртне, яке в той же вечір придбали в с. Соснівці./ т.1, а.с.102-105, 113-114, 32-33, 21-22; 124-128, 137-138, 30-31, 24-26 /
Свої показання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уточнювали при проведенні з ними відтворення обстановки та обставин події. Зокрема, показали яким чином були відкриті вхідні двері в будинок ОСОБА_7, уточнили, що ОСОБА_4 просунув руку через праве вікно, в якому не було скла, і відчинив гачок. Показали в якому положенні знаходився ОСОБА_7, коли від їх ударів впав на підлогу./ т.1, а.с. 115-121, 139-140/
Посилання засуджених на те, що свідок ОСОБА_10 на бачив на обличчі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, не свідчить про те, що вони не наносили останньому тілесних ушкоджень. Свідок ОСОБА_10 пояснив, що зайшовши ввечері в будинок ОСОБА_7, він побачив, що останній був побитий, почував себе погано і розповів, що напередодні його побили ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та вимагали гроші. ОСОБА_7 було погано, через що він навіть відмовився від горілки. В помешканні було відсутнє світло.
Свідок ОСОБА_14 підтвердила, що зайшовши на початку листопада 2005 року до будинку ОСОБА_7, побачила, що той мертвий, лежить на підлозі, а ОСОБА_13, який був у нетверезому стані, намагався говорити до нього, думаючи що ОСОБА_7 спить.
Посилання засуджених на приведені показання свідка ОСОБА_14 не спростовують їх причетності до злочину.
Свідок ОСОБА_9, на показання якої посилаються засуджені, не з'явилась в судове засідання. З її показань на досудовому слідстві вбачається, що вона неодноразово бачила ОСОБА_7 в с. Соснівці, де той купував спиртні напої. Чому вона запам'ятала саме 9 листопада, коли начебто ОСОБА_7 був у селі Соснівка, свідок не пояснила.
Разом з тим з показань потерпілого ОСОБА_13 вбачається, що після побиття ОСОБА_7 засудженими, він залишався біля потерпілого до самого дня його смерті.
При таких обставинах показання свідка ОСОБА_9 не можуть бути взяті до уваги, оскільки остання могла помилитись в даті, коли бачила потерпілого.
Крім того, з явок з повинною кожного із засуджених, іх первинних показань, підтверджених в подальшому потерпілим ОСОБА_15, вбачається, що залякуючи останнього щоб він мовчав про вчинений ними злочин, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наказували йому, щоб розповідав, якщо його спитають, що ОСОБА_7 ходив в село Соснівку і там був смертельно побитий.
З врахуванням приведених обставин суд обґрунтовано відкинув заяви засуджених про причетність до побиття ОСОБА_7 інших осіб.
Суперечать матеріалам справи і заява засудженого ОСОБА_5 про те, що відтворення обстановки та обставин події проводилось без понятих. Протоколи цих слідчих дій підписані як понятими, так і іншими учасниками, в тому числі і засудженими.
Згідно висновку комісійної судово -медичної експертизи смерть ОСОБА_7 настала від черепно -мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку. У ОСОБА_7 виявлені травма грудини з переломами ребер, йому було заподіяно не менше восьми ударів. Синці на тильних поверхнях обох кистей могли утворитись при захисті руками від ударів. Після спричинення тілесних ушкоджень до незворотної втрати свідомості ОСОБА_7 міг певний час жити, здійснювати певні самостійні дії.
/ т.3, а.с.55-65 /
Додатковою судово -медичною комісійною експертизою встановлено, що всі виявлені на тілі ОСОБА_7 ушкодження могли бути заподіяні в короткий проміжок часу, практично одно моментно, в ділянку голови було нанесено не менше ніж чотири удари. / т.3, а.с. 219-223 /
Суперечить матеріалам справи і твердження ОСОБА_4 про не встановлення часу настання смерті ОСОБА_7.
Судово -медичною експертизою встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала близько 10 листопада 2005 року. Показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про механізм заподіяння ними тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не суперечать тілесним ушкодженням, виявленим на тілі останнього./т.1, а.с.51-52 /
Відтворення обстановки та обставин злочину проводилось в присутності понятих, про що свідчать як підписи останніх в цих протоколах, так і їх показання при допиті. ОСОБА_5 та ОСОБА_4, підписуючи вказані протоколи, не мали до зауважень чи заяв.
Посилання засудженого ОСОБА_4 на те, що на тілі ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути при падінні, не є доказом його непричетності до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.
Відповідно до висновку судово -медичної експертизи на передній поверхні обох колінних суглобів ОСОБА_7 виявлені синці, які могли утворитись при падінні. Самі по собі дані синці є легкими тілесними ушкодженнями, але причиною смерті потерпілого стала черепно -мозкова травма.
Ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не заперечували, що від їх ударів ОСОБА_7 падав з ліжка на підлогу.
Твердження засуджених про застосування до них недозволених методів дізнання та слідства неодноразово перевірялись і не знайшли свого підтвердження, як не знайшла підтвердження і заява ОСОБА_4 про те, що йому на було надано захисника.
В матеріалах справи є заяви ОСОБА_4 про те, що він відмовляється від участі адвоката. / т.1, а.с.101, т.3, а. с.88, 101 /
Суд дав належну оцінку доказам по справі і прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення засудженими вказаних у вироку злочинів, вірно кваліфікував дії кожного.
Призначаючи кожному із засуджених покарання, суд виходив з вимог ст. 65 КК України, але порушив при цьому вимоги ст. 375 КПК України.
Статтею 375 КПК України встановлено, що при новому розгляді справи судом першої інстанції посилення покарання допускається тільки за умови, якщо при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання і про це йшлося в апеляціях прокурора чи потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що за приведені вище злочини вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2007 року були засуджені:
ОСОБА_5 - за ч.4 ст.187 КК України на 9 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі і за ч.2 ст. 121 КК України на 9 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів ОСОБА_5 було призначено 9 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків -9 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_4 -за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі і за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів ОСОБА_4 було призначено 8 років позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області від 17 березня 2008 року вирок від 27.6.2007 року було скасовано через невиконання вимог ст. 22 КПК України, а справа направлена до додаткове розслідування. При скасуванні вироку не ставилось питання про застосування більш суворого покарання і це не було визнано апеляційною інстанцією.
Разом з тим, при новому розгляді справи суд всупереч вимогам ст. 375 КПК України призначив як ОСОБА_4, так і ОСОБА_5 по кожній із статей більш суворе покарання, ніж це було визначено попереднім вироком. Крім того, ОСОБА_5 призначено за ч.4 ст. 187 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке не застосовувалось при винесенні попереднього вироку.
При таких обставинах, коли в результаті порушення судом вимог кримінально -процесуального законодавства було погіршено становище кожного із засуджених і безпідставно призначено більш суворе покарання, а ОСОБА_5 -ще й додаткове покарання, вирок в цій частині підлягає зміні з пом'якшенням кожному із засуджених покарання до розміру, який був встановлений попереднім, скасованим 27.6. 2007 року вироком.
Крім того, розв'язуючи цивільний позов потерпілого в частині морального відшкодування, суд не врахував тяжкість страждань останнього через втрату близької людини.
Колегія суддів вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_6 позов на суму 30000 грн. в частині морального відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора із внесеними в неї змінами частково задовольнити, апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок змінити.
Пом'якшити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 8 років позбавлення волі.
Пом'якшити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 9 років позбавлення волі, за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 9 років позбавлення волі. В силу ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання призначити ОСОБА_5 9 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без змін.
Юренко Л.А. Гонтар А.А. Лісіченко Л.М.