Справа: № 2-а-464/11 Головуючий у 1-й інстанції: Роздобудько О.М.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"09" грудня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради Київської області на постанову Березанського міського суду Київської області від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення,
У березні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії територіального управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, який передбачений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2009 -2010 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Березаснького міського суду Київської області від 15 червня 2011 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії територіального управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у нарахування допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язано здійснити нарахування та виплату недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з вирахуванням виплат проведених у відповідний рік.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про розгляд справи за їх участю не надходили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Така редакція існує після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Отже, положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містить пряму вказівку, що під час визначення розміру такої допомоги за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна заробітна плата.
Проте, відповідач всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»нараховувало позивачу допомогу у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає такі дії щодо перерахунку позивачу підвищення до пенсії, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог -законним і обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на одноразову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові та не можуть бути підставами для її скасування.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради Київської області залишити без задоволення, постанову Березанського міського суду Київської області від 15 червня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.П. Борисюк
Суддя: Я.М. Собків