ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
17.10.06 Справа № 8/647н-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Донбас», місто Луганськ,
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська, -
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
за участю прокурора - Негієвич І.В., - посвідчення №1084 від 08.12.05 року;
в присутності представників сторін:
від позивача - Будур Р.Є., -довіреність №39 від 24.06.06 року;
від відповідача -Врембяк А.Ч. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №7394/10 від 05.06.06 року; Юрченко О.М.-начальник юридичного відділу, - довіреність №9308/10 від 12.06.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська (далі -ДПІ; ДПІ у Жовтневому районі, - Відповідач) №0000212340/0 від 10.08.2006 року, а також про стягнення з ДПІ судових витрат.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання по справі було призначене та фактично відбулося 08.09.06 року.
На підставі ст. 150 КАС України розгляд справи відкладено з 06 жовтня на 17 жовтня 2006 року -у зв'язку з неявкою відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.10.06 року, прокурором та представниками сторін заявлено клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому його задоволено судом.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього за вих. №б/н від 06.10.06 року, пояснюючи це тим, що фахівцями ДПІ, у зв'язку з тим, що позивачем за червень 2004 року було задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість (далі -ПДВ) на суму 1346768,00 грн., - було проведено перевірки додержання позивачем у своїй діяльності податкового законодавства, та, крім того, встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість. Однак останній свого документального підтвердження не знайшов, - що і стало підставою для відмови з боку ДПІ у складенні висновку про те, що ПДВ підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.
Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 13.11.2002 року виконавчим комітетом Луганської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Донбас», ідентифікаційний код 23485508 (далі -ТОВ «ФГ «Донбас»), зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №13821200000000399, його включено до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області №45440 від 19.07.05 року.
26.11.02 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська його взято на облік як платника ПДВ, у зв'язку з чим видано свідоцтво №17154279, копія якого долучена до матеріалів справи.
Позивача тією ж ДПІ взято на облік в якості платника податків 02.11.95 року (довідка №383 від 02.09.95 року).
2. 03 серпня 2006 року фахівцями ДПІ у Жовтневому районі здійснено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року, згідно якій ТОВ «ФГ «Донбас»визначило своє право на відшкодування з Державного бюджету відшкодування ПДВ у розмірі 1346768,00 грн., - за результатами якої 03.08.06 року складено акт №342/23-2/23485508.
Як видно з примірника акту, доданого до матеріалів справи, він не містить доказів ознайомлення з ним представників ТОВ «ФГ «Донбас».
3.Як видно з висновків ДПІ, викладених у акті перевірки, позивачем по цій справі на підтвердження права на податковий кредит та на відшкодування з Державного бюджету від'ємного значення суми сплаченого ПДВ на загальну суму 1346768,00 грн. включено податкову накладну №9 від 23.06.04 року на суму 8033280,00 грн., з яких ПДВ становить 1338880,00грн. Цю податкову накладну на користь позивача по справі видало ТОВ «ПромТехІмпЕкс»- у зв'язку з поставкою позивачу на підставі договору №02/06 від 02.06.04 року партії товару на вказану суму.
Актом перевірки встановлено, що ТОВ «ФГ «Донбас»платіжними дорученнями №№1 та 2 від 01.07.04 року вартість товару повністю сплачено на користь постачальника.
Цей факт є доведеним та сторонами не оспорюється.
Але у ході цієї перевірки не знайшов свого документального підтвердження факт надмірної сплати ПДВ до бюджету (пункт 1.8 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -ЗУ №168/97).
4. З урахуванням висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі 10.08.2006 року на підставі:
підпунктів «б» та «в» підпункту 4.2.2. п.4 ст. 4, згідно підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -ЗУ №2181-ІІІ);
за порушення вимог:
підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пункту 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі -ЗУ №168/97-ВР), -
прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212340/0, згідно з яким щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Донбас»визначено факт завищення бюджетного відшкодування у розмірі 1346768,00 грн. (фактично не відшкодоване на його користь з Державного бюджету).
5.Позивач не погодився з вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням та звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ДПІ та Відділення державного казначейства у Жовтневому районі міста Луганська -про стягнення 1346768,00 грн.
Суд своєю постановою від 27.01.06 року (справа №8/700) позов задовольнив у повному обсязі.
Луганський апеляційний господарський суд постановою від 26.06.06 року її скасував та у задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що позивачем не доведено одну з обов'язкових умов для вирішення питання про відшкодування ПДВ з бюджету, - а саме: не доведено факт надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету.
Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ІІ. 1.Як вже сказано вище у цій постанові, по справі належним чином документально доведено факт сплати позивачем по справі вартості отриманого товару, до складу якої входить також і ПДВ у сумі 1346768,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ №168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платниками податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті)…
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Під час розгляду цього спору судом не встановлено з боку позивача порушень вимог пунктів 7.4 та 7.5 ст. 7 ЗУ №168/97.
2.Як сказано у підпункті 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168/97 сума податку, що підлягає… бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту.
…При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Далі у підпункті 7.7.2 сказано, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
3. Підпунктом 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 названого Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (…).
4.Отримавши таку декларацію та заяву, ДПІ повинна діяти у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством.
4.1.Так, Згідно статті 3 Закону України від 04.2.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -ЗУ №509-ХІІ) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями... органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
4.2.Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) на органи ДПА України покладено пунктом 1 ст.10 ЗУ №509-ХІІ.
Крім того, підпунктом 7.7.5 ЗУ №168/97 передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ дотримано усіх вищенаведених вимог чинного законодавства.
5. Але закон передбачає можливість виплати бюджетного відшкодування ПДВ лише з урахуванням наступних умов:
5.1.Вимог підпункту 7.7.10 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97, згідно якому джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України;
5.2.Вищецитованого підпункту «б»підпункту 7.7.2 п. 7.2 ст.7 ЗУ №168/97;
5.3. Вимог пункту 1.8 ст.1 того ж Закону, у якому сказано:
бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Доказами, наявними у справі, факт надмірної сплати позивачем сум ПДВ у розмірі 1346768,00 грн. у червні 2004 року НЕ підтверджено, а значить -не доведено.
На користь такого висновку свідчить також постанова Луганського апеляційного господарського суду від 26.06.06 року по справі №8/700, якою, як сказано вище у цій постанові, позивачу - ТОВ «ФГ «Донбас»відмовлено у задоволенні позову про стягнення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ з Державного бюджету України.
З огляду на цю обставину суд вважає, що позивач НЕ ДОВІВ законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому позов задоволенню НЕ ПІДЛЯГАЄ.
Судові витрати підлягають покладенню на Позивача.
На підставі викладеного, п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІВ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.5 та 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; ст.ст. 3 , 10, 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 17.10.06 року за згодою прокурора та представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 20.10.2006 року.
Суддя А.П.Середа