Справа №2- 116
2006р.
16 травня 2008 р., Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого-судді Козленка В.В.,
при секретарі Кудас О.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цівільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення боргу та вартості будівельних матеріалів,-
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. та до його колишньої дружини ОСОБА_3. про стягнення грошового боргу та вартості будівельних матеріалів. Уточнивши під час розгляду справи свої позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідачів в рівних частках на його користь 193270 грн. в рахунок відшкодування боргу за договором позики, посилаючись на те , що він у квітні-травні 1993 р. передав відповідачам, які в той час знаходилися в шлюбі, в борг будівельні матеріали вартістю 178870 грн., зокрема: 15000 шт. цегли, 4000 шт.каменю-ракушки, 100 шт.фундаментних блоків, 45 шт. плит перекриття, 5 т. арматури, 20 т. цементу та гроші у сумі 3000 дол. США для будівництва жилого будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Будівельні матеріали та гроші він передавав особисто відповідачу ОСОБА_2., але той, уклавши з ним вказаний договір позики, діяв в інтересах сім ї і будівельні матеріали а також гроші були використані ОСОБА_2. в інтересах сім ї для будівництва вказаного жилого будинку, а тому колишня дружина ОСОБА_2.- відповідачка ОСОБА_3. також зобов'язана повернути борг. При передачі в борг будівельних матеріалів та грошей він і ОСОБА_2. домовились, що борг йому буде повернутий при його вимозі про це. Згодом йому стало відомо, що відповідачі розірвали шлюб і в судовому порядку ділять своє спільно нажите майно- недобудований жилий будинок, а йому добровільно не бажають повертати борг.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримав свій позов.
Відповідач ОСОБА_2., який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, в суд не з явився.
Представник відповідача ОСОБА_2. позов визнав та пояснив, що дійсно ОСОБА_2. в квітні- травні 1993 р. взяв в борг у позивача ОСОБА_1. вказані будівельні матеріали та гроші у сумі 3000 дол. США для будівцитва жилого будинку, який він в той час будував зі своєю дружиною- відповідачкою ОСОБА_3. і ці матеріали та гроші були використані для будівництва жилого будинку, тобто в інтересах сім ї, в зв язку з чим обов язок повернути позивачеві борг лежить і на відповідачці ОСОБА_3.- колишній дружині ОСОБА_2., так як договір позики, який фактично уклав ОСОБА_2. з ОСОБА_1., був укладений ОСОБА_2. в інтересах його сім ї.
Відповідачка ОСОБА_3. позов не визнала та пояснила, що з 1990 р. вона і її чоловік ОСОБА_2., з яким вона розірвала шлюб у 2002 р., стали проживати в Криму і будувати на виділеній земельній ділянці жилий будинок. Необхідності позичати будівельні матеріали та гроші для будівництва у них не було, так як вони мали необхідні грошові кошти для будівництва жилого будинку. До 1993 р. на земельній ділянці № 226 по вул. Джеін Софу в м. Сімферополі ними була побудована частина будинку і після цього вони припинили будівництво, готовність будинку складала і складає в даний час 63%, що підтверджується висновком будівельно- технічної експертизи. Те, що її колишній чоловік ОСОБА_2. позичав у ОСОБА_1.для будівництва будинку будівельні матеріали і гроші, їй не відомо, до розгляду справи в суді вона не була знайома з ОСОБА_1. та не давала згоди ОСОБА_2. на укладення такого договору.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2., відповідачки ОСОБА_3. дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню
Судом встановлено, що в травні 1993 р. позивач ОСОБА_1. передав в борг відповідачеві ОСОБА_2., який в той час перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3. будівельні матеріали, зокрема: 15000 шт. цегли, 4000 шт.каменю-ракушки, 100 шт.фундаментних блоків, 45 шт. плит перекриття, 5 т. арматури, 20 т. цементу , а також гроші в сумі 3000 дол. США. При передачі в борг будівельних матеріалів та грошей позивач ОСОБА_1. і відповідач ОСОБА_2. домовились, що борг позивачеві буде повернутий при його вимозі.
Вказані обставини підтверджуються документами на придбання позивачем ОСОБА_1. будівельних матеріалів а також розписками відповідача ОСОБА_2. про отримання в борг у позивача вказаних будівельних матеріалів і грошових коштів у сумі 3000 дол. США.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1. та відповідачем ОСОБА_2. фактично був укладений договір позики, за яким позивач ОСОБА_1. передав в борг ОСОБА_2. вищевказані будівельні матеріали, вартість яких згідно з висновком, проведеної під час розгляду справи судової будівельно- технічної експертизи від 12 серпня 2003 р. складає 178870 грн., а також гроші в сумі 3000 дол. США, що в даний час складає 14400 грн.
На підтвердження того , що відповідач ОСОБА_2. діяв в інтересах сім ї, а саме позичив будівельні матеріали і гроші, використавши їх в інтересах сім ї для будівництва вищевказаного жилого будинку і уклав договір позики за згодою своєї дружини- відповідачки ОСОБА_3., позивач ОСОБА_1. не надав суду жодних доказів, посилаючись лише на розписки відповідача ОСОБА_2., датовані 9 грудня 2004 р., в яких останній вказує, що будівельні матеріали та гроші він отримав нібито для будівництва будинку і використав їх для цього. Це спростовується висновком вказаної судової будівельно- технічної експертизи.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2. позичив у ОСОБА_1.- позивача будівельні матеріали, зокрема 15000 шт. цегли, 100 шт. фундаментних блоків і 45 шт. плит перекриття, але згідно з висновком експертизи (л.с.11) фундамент незакінченого будівництвом жилого будинку по вул. Джеін Софу в м. Сімферополі - стрічковий, бутобетонний, а не з збірного залізобетону (фундаментних блоків), в конструктивних елементах будинку відсутня цегла і, крім того, будинок в плані має розміри 12,4 м. х 11,2 м., перекриття втановлено тільки між першим та другим поверхом і для цього використано не більше, як десять залізобетонних плит перекриття.
Таким чином, судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_2. уклав з позивачем ОСОБА_1. вищевказаний договір позики в інтересах сім ї і одержане ним майно використав в інтересах сім ї , а тому він сам зобов язаний повернути позивачеві ОСОБА_1. борг, в зв язку з чим позовні вимоги останнього підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України.
Згідно з ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах
сім ї , створює обов язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім ї.
При встановлених судом обставинах, договір позики, укладений відповідачем ОСОБА_2., не створює для його колишньої дружини- відповідачки ОСОБА_3. обов язку щодо повернення боргу, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про стягнення грошового боргу та вартості будівельних матеріалів суд вважає необхідним відмовити.
На підставі ч.4 ст.65 СК України, ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст.10,11,60,130,209,212-214,218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 193270 грн. в рахунок відшкодування боргу за договором позики.
Стягнути с ОСОБА_2 на користь державне мито у розмірі 1700
грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про стягнення боргу та вартості будівельних матеріалів ,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі протягом 10- ти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з наданням її копії для апеляційного суду, або в порядку ч.4 ст.295 ЦК України.
Головуючий: