ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
09.10.06 Справа № 8/616ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, м. Сватове,
до Луганського обласного комунального підприємства «Луганськводоканал» в особі Білокуракінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, місто Луганськ, -
про звернення стягнення на активи на суму 83804 грн. 40 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Лисянський Е.О. -старший державний податковий інспектор, довіреність №22 від 13.09.06 року;
від відповідача -не прибув, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з податків та зборів у сумі 83804 грн. 40 коп. шляхом звернення стягнення на активи боржника.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання по справі призначено на 19.09.06 року, але не проведено внаслідок неприбуття представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та подав клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.
Відповідач позов визнав частково -на суму 76804 грн. 40 коп., оскільки платіжним дорученням №02 від 09.08.06 року він сплатив в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість кошти у сумі 7000 грн. 00 коп. (83804,40грн. -7000,00 грн.=76804,40 грн.), - про що також зазначив у своєму відзиві на нього №14-454 від 12.09.06 року, додавши до нього копію вищезгаданого платіжного доручення (відзив спрямовано на адресу суду поштою).
Представник відповідача до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи без участі його представника до суду не надав. Хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання (повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якому повістку про призначення справи до слухання у судовому засіданні 09.10.06 року відповідачем отримано 26.09.06 року).
З урахуванням викладеного, враховуючи фактично повне визнання позову з боку відповідача та вжиття ним заходів до часткового погашення суми податкового боргу, керуючись ст. ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, суд здійснив розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
Згідно пункту 1 Положення про Білокуракінське ВУВКГ, воно безпосередньо підпорядковане виробничому об»єднанню «Луганськводоканал».
У п.2 того ж Положення сказано, що Білокуракінське ВУВКГ не є юридичною особо та на нього не розповсюджується статус юридичної особи.
Згідно довідки №13-48/960 від 12.05.06 року Луганське обласне комунальне підприємство «Луганськводоканал»(далі -ЛОКП; ЛОКП «Луганськводоканал»- Відповідач) зареєстроване у ЄДРПО України в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03340676.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ЛОКП «Луганськводоканал» (далі -Статут) підприємство є юридичною особою, має право від власного імені укладати договори, придбавати майнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді. Підприємство володіє обособленим майном, має самостійний баланс, штамп, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг, розрахунковий (поточний) та інші рахунки в установах банків, самостійно визначає свою структуру.
У пункті 1.8 Статуту сказано, що підприємство у своєму складі не має інших юридичних осіб. Підприємство являє собою єдиний виробничий комплекс.
Підприємства, що входять до складу: виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства, не є юридичними особами і діють відповідно до Положення про виробничу одиницю, затвердженого підприємством.
Отже, юридичну та майнову відповідальність за дії Білокуракінського ВУВКГ несе ЛОКП «Луганськводоканал».
Згідно наданим позивачем доказам, за станом на 15.06.06 року ВУВКГ має заборгованість з:
податку на додану вартість -у сумі 53491 грн. 95 коп.,
збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 1899 грн. 09 коп.;
земельного податку у сумі 5046 грн. 34 коп.;
комунального податку у сумі 1225 грн. 57 коп.;
податку з власників транспортних засобів у сумі 310 грн. 38 коп.;
збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4632 грн. 29 коп.;
залишок несплаченої пені -у сумі 17198 грн. 78 коп.
З урахуванням того, що відповідачем сплачено частину податкового боргу з ПДВ, сума позову складає 76804 грн. 40 коп., з яких основний платіж становить 59605 грн. 62 коп., пеня -17198 грн. 78 коп.
Сума пені по кожному виду податку позивачем надана у довідці про суму податкового боргу, якою суд керується при прийняття рішення по цій справі.
Факт наявності у відповідача податкового боргу підтверджується наступними доказами, долученими до матеріалів справи:
картками платника збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.01 року по 31.12.04 року;
картками платника податку з підприємств - власників транспортних засобів з 01.01.01 року по 31.12.04 року;
картками платника комунального податку за період з 20.11.02 року по 15.06.06 року;
картками платника земельного податку за період з 15.07.03 року по 15.06.06 року;
картками платника податку на додану вартість за період з 19.01.01 року по 15.06.06 року;
картками платника відрахувань на геологорозвідувальні роботи за період з 31.12.04 року по 15.06.06 року;
розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету, за 2003 рік;
зведеними розрахунками суми земельного податку за 2002-2003 роки;
розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2001-2003 роки;
першою (№1/33 від 18.10.2001 року) та другою (№2/132 від 20.11.2001 року) податковими вимогами;
довідкою про суми податкового боргу платника податків, щодо якого подається заява про порушення справи про банкрутство по ВУВКГ за станом на 15.06.06 року;
витягом Інформаційного центру МЮ України у м. Луганську про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна запису про знаходження всього рухомого та нерухомого майна ВУВГК у податковій заставі з 24.05.2001 року, термін дії -до 24.05.06 року (витяг №254204 від 25.05.01 року);
витягом про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №7630411 від 24.05.06 року;
перепискою з приводу виявлення майна боржника.
Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню ЧАСТКОВО з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (далі -ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктами 1, 8, 10,. 12, 13 та 14 частини 1 ст.14 цього Закону вищеперелічені податки та обов'язкові збори віднесено до загальнодержавних податків.
2.Як сказано у п. 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами» (далі -ЗУ №2181-ІІІ), - податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Матеріалами справи належним чином доведено, що всі спірні податкові зобов'язання платник податку визначив сам, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ.
3.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Інший спосіб стягнення податкового боргу з платника податків у судовому порядку Законом №2181-ІІІ не передбачено.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ, земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів, збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також факт його ухилення від їх сплати, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до ЧАСТКОВОГО задоволення (з огляду на те, що відповідач погасив частину боргу з ПДВ у сумі 7000,00 грн.).
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито» при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст. 44, 47-1,49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Луганського обласного комунального підприємства «Луганськводоканал» (місто Луганськ, вул. Оборонна, 36-а, ідентифікаційний код 03340676) в особі Білокуракінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (смт. Білокуракіно Луганської області, вул. Набережна, 65, ідентифікаційний код 20185237), - податковий борг на користь:
місцевого бюджету Білокуракінського району, -з комунального податку у сумі 1225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 57 коп. та пеню у сумі 2 (дві) грн. 05 коп.;
місцевого бюджету смт. Білокуракіно Луганської області, - з податку на землю у сумі 5046 (п'ять тисяч сорок шість) грн. 34 коп. та пеню у сумі 3 (три) грн. 82 коп.;
місцевого бюджету смт. Білокуракіно Луганської області, - з податку з власників транспортних засобів у сумі 310 (триста десять) грн. 38 коп. та пеню у сумі 35 (тридцять п'ять) грн. 45 коп.;
державного бюджету Білокуракінського району, - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 46491 (сорок шість тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 95 коп. та пеню у сумі 13933 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 09 коп.;
державного бюджету Білокуракінського району, - податковий борг із збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 1899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) 09 коп. та пеню 187 (сто вісімдесят сім) грн. 70 коп.;
державного бюджету Білокуракінського району, -податковий борг із збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4632 (чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн. 29 коп. та пеню у сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 70 коп., - звернувши стягнення по кожному платежу на активи боржника.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 09.10.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 16.10.2006 року.
Суддя А.П.Середа