К-27734/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“14” серпня 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.
при секретарі: Прудкій О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Бойко Л.М.
відповідача-1: Волинцева І.В.,Бібіки В.А., Кисленка М.Г.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006р.
у справі № АС-8/35-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп»
до відповідачів: 1.Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області; 2.Управління Державного казначейства у Сумській області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У грудні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 17.02.2006р., поставлено питання про:
- визнання протиправними дії 1-го відповідача щодо проведення 28-29.11.2005р., позапланової виїзної документальної перевірки підприємства та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.12.2005р. №0001792320/0;
- визнання протиправною бездіяльність відповідачів в частині здійснення бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях з ПДВ за результатами діяльності за вересень, жовтень, грудень 2004р., лютий, березень, квітень, травень 2005р. у розмірі 609562,00грн.;
- зобов'язання 2-го відповідача перерахувати з Державного бюджету України суму відшкодування ПДВ за результатами діяльності за вересень, жовтень, грудень 2004р., лютий, березень, квітень, травень 2005р. у розмірі 609562,00грн..
Постановою господарського суду Сумської області від 02 березня 2006р. у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» було відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право на відшкодування ПДВ виникає у платника податку лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006р. судове рішення першої судової інстанції юуло скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області від 12.12.2005р. №0001792320/0 в розмірі 270015,17грн.; визнано протиправною бездіяльність Конотопської МДПІ Сумської області в частині здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях з ПДВ за результатами діяльності у вересні, жовтні, грудні 2004р., лютому, березні, квітні, травні 2005р. у розмірі 609562,00грн.; стягнуто з Державного бюджету України на поточний рахунок ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 609562,00грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування постанови суду другої інстанції та залишення в силі постанови господарського суду Сумської області від 02 березня 2006р..
Генеральний директор ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» в письмовому запереченні на касаційну скаргу Конотопської МДПІ Сумської області, зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006р. - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2004р., лютий, березень, квітень, травень 2005р., про що складено акт №290/23-3/30573983 від 29.11.2005р..
Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «про податок на додану вартість», внаслідок чого на 270015,17грн. зменшується заявлена до відшкодування з бюджету сума ПДВ.
За наслідками проведеної перевірки податковим ораганом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.12.2005р. №0001792320/0 яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 270015,17грн..
У судовому засіданні судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок податкового органу про порушення позивачем законодавства України про оподаткування ґрунтується на отриманих відповідях від ДПІ у Святошинському районі м.Києва, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва про те, що при проведенні документальних перевірок по відшкодуванню ПДВ по ланцюгу до виробника не було підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення позапланової виїзної перевірки позивача щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2004р., лютий, березень, квітень, травень 2005р., податковим органом було направлено запити на зустрічні перевірки постачальників ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ в м. Суми, ДПІ у Шевченківському районі м. Суми, Лівобережної МДПІ у Дніпропетровської області, ДПІ у м. Херсоні, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, Кременчуцької МДПІ, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ДПІ у Києво-Святошинському районі, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ДПІ в м. Біла Церква, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, тощо. Запити, акти зустрічних перевірок, листи про надання інформації від вищевказаних податкових інспекцій знаходяться в матеріалах справи і свідчать про те, що за перевіряємі звітні періоди, суми податку на додану вартість по податковим накладним, включені позивачем до складу податкового кредиту по декларація вересень, жовтень, грудень 2004р., лютий, березень, квітень, травень 2005р. по господарським операціям з постачальниками не дійшли до бюджету, що і стало підставою для зменшення заявлених сум ПДВ у вказані періоди. Крім того, як вбачається з матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання, контрагенти позивача не являються виробниками товару, і дійти до кінцевих товаровиробників неможливо, а в зв'язку з тим, що підприємства не знаходяться за юридичними адресами, до податкових органів не звітують.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відшкодування ПДВ з Державного бюджету України за зазначені вище періоди здійснено частково.
Невідшкодованою станом на 23.01.2006р. залишилась сума ПДВ в розмірі 609562,00грн. в т.ч.:
- за вересень 2004р. - 72754.00грн.;
- за жовтень 2004р. - 71202,00грн.;
- за грудень 2004р. - 20661,00грн.;
- за лютий 2005р. - 91586,00грн.;
- за березень 2005р. - 84253,00грн.;
- за квітень 2005р. - 163094,00грн.;
- за травень 2005р. на 106012,00грн..
Відповідно до п.п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем, за період що перевірявся, на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних було віднесено до податкового кредиту суми сплаченого в складі ціни придбаного товару ПДВ.
На підтвердження факту правомірності включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту судом апеляційної інстанції було досліджено податкові накладні постачальників, які засвідчують виконання договірних зобов'язань за договорами купівлі-продажу, що були укладені позивачем та його контрагентами.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними. Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи вимоги «Прорядку відшкодування податку на додану вартість» затвердженого спільним наказом ДПА України та ДК України від 02.07.1997р. №209/72, відповідач-1 як податковий орган зобов'язаний був за п'ять робочих днів до настання граничного терміну відшкодування надати відповідачу-2 висновки про проведення іідшкодування з державного бюджету на поточний рахунок позивача. На підставі таких висновків 2-й відповідач як орган Державного казначейства України протягом п'яти днів зобов'язаний був своїм платіжним дорученням перерахувати з державного бюджету суму ПДВ, що зазначена у висновках відповідача-1, на поточний рахунок позивача.
Невиконання податковим органом свого обов'язку щодо поданняоргану Державного казначейства України висновків про проведення відшкодування сум ПДВ призвели до того, що останній не мав можливості перерахувати ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» суми ПДВ, які згідно поданих податкових декларацій підлягали відшкодува з Державного бюджету України.
Діяльність органів влади відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України повинна грунтуватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якомуповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006р. - залишити без змін.
Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2007р. про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006р. у справі № АС-8/35-06.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар