Справа 1-55/07
Іменем України
15 травня 2007 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М.Г.
при секретарі Бабій Р.В.
за участю прокурора Притули В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Теплик справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, не працює, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, -
21 лютого 2007 року біля 19-ї години в с Соболівка Теплицького району Вінницької області, підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння в приміщенні кафе - бару МПП «Надія-2», умисно із хуліганських спонукань, грубо на протязі однієї години, проявляючи явну неповагу до суспільства з особливою зухвалістю висловлювався нецензурними словами до працівниці кафе-баруОСОБА_2., стукав кулаком по стійці бару, погрожуючи пошкодити майно кафе-бару, вимагав у борг горілки, на зауваження присутніх громадян припинити неправомірні дії не реагував. Коли останні відвідувачі залишили кафе-бар, ОСОБА_1 вийшовши за ними з приміщення, почекав коли вони відійдуть, розбив біля входу в кафе-бар декоративну бетонну урну вартістю 120 грн. і знову зайшовши в приміщення кафе-бару став вимагати у борг горілки, схопив за руку ОСОБА_2., і із силою штовхнув її об стіну, а потім до вхідних дверей, завдавши їй тілесні ушкодження. Потім, вона вибігла із кафе-бару і побігла до АЗС ІГП ОСОБА_3., ОСОБА_1 біг за нею. Біля АЗС ОСОБА_2 зустріла працівників СТ «Соболівське», які відігнали ОСОБА_1. і той втік.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №107 від 16.03. 2007 року уОСОБА_2. мав місце забій грудної клітки і шийно-грудного відділу хребта. Забій грудної клітки і шийно-грудного відділу хребта міг утворитися від контакту з твердими тупими предметами, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров»я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред»явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.І КК України не визнав. Пояснив, що 21 лютого 2007 року ввечері біля 19-ї години до нього прийшли в гості сім»я ОСОБА_5 і він вирішив піти в магазин купити пляшку горілки та продукти харчування, але постільки магазин виявився зачиненим, то він пішов в кафе бар «Надія-2». Прийшовши в кафе-бар «Надія -2», він разом з ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які вже там сиділи, випили по пляшці пива, сидячи за столом боролись на руки. Пивом пригощав його хтось із хлопців. Ранком, цього ж дня, біля 11 -ї години він також заходив в дане кафе, де випив пляшку пива. Ввечері поспілкувавшись в приміщенні кафе з ОСОБА_7. та випивши з хлопцями пива, він підійшов до стійки бару і сказав продавцю ОСОБА_2., щоб вона дала йому пляшку горілки та продукти харчування, на що вона відповіла, щоб він і її пригостив, але коли він відмовив, тоОСОБА_2 почала його обзивати лайливими словами, а коли він намагався до неї підійти, вона вибігла на двір та побігла до АЗС, він пішов за нею щоб її заспокоїти так як вона кричала та називала його, але побачивши людей повернувся і пішов додому. Декоративну урну він не розбивав. Від своїх попередніх показів відмовляється, так як, коли до нього додому приїхали працівники міліції то сказали йому підписати те, що вони там написали, бо інакше йому доведеться проїхати з ними до райвідділу внутрішніх справ в смт Теплик. Цивільний позов не визнає
ПотерпілаОСОБА_2 пояснила, що вона працює продавцем кафе-бару МПП «Надія-2» в с Соболівка Теплицького району. 21 лютого 2007 року біля 19-ї години до кафе-бару зайшов в нетверезому стані житель с Соболівка ОСОБА_1, і приблизно через 30 хвилин він підійшов до стійки і почав вимагати, щоб йому дали в борг горілки, а коли вона йому відмовила він почав кричати, стукати кулаком по стійці, висловлюватись до неї нецензурними словами, погрожував побити вітрину, так продовжувалось біля 40 хвилин. В цей час в кафе заходила ОСОБА_8., яка намагалась заспокоїти ОСОБА_1., але він виразився і в її адресу нецензурними словами, тому вона пішла. Коли в кафе - барі вже нікого з відвідувачів не було, ОСОБА_1 сказав їй щоб вона дала йому горілку і гроші. Вона схопила гроші, які лежали на полиці в сумі біля 400 грн. і кинула їх під прилавок, а сама вибігла із кімнати, ОСОБА_1 намагався перескочити через прилавок, але той був високий і він не зміг відразу перескочити. Коли вона оббігла через
2
інше приміщення до зали намагаючись втекти, то ОСОБА_1 скочив назад зі стійки, догнав її і схопивши за верхній одяг із силою штовхнув об стіну, потім схопив її за руку і не відпускав, обзивав її нецензурними словам, кричав і вимагав горілку та грошей. Вона намагалась вирватись від нього, але не змогла. Коли він знову її штовхнув, вона почала від нього тікати до прохідної заводу, ОСОБА_1 доганяв її і кричав, щоб вона віддала телефон, погрожував їй фізичною розправою. Біля АЗС вона зустріла працівників СТ «Соболівське», які відігнали ОСОБА_1. і той втік. Під час хуліганських дій з боку ОСОБА_1., ним було розбито декоративну бетонну урну. Перед судовим засіданням ОСОБА_1 підходив до неї і просив щоб вона сказала, що його оговорила. Заявлений цивільний позов підтримує і просить стягнути з підсудного завдану їй моральну шкоду в сумі 2000 гривень, яка полягає в тому, що вона перенесла фізичну біль, по теперішній час її болить хребет, перенесла страх, погрози та нервові потрясіння.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 21 лютого 2007 року ввечері він зайшов в кафе бар МПП «Надія» в с Соболівка випити пива. Коли він сидів за столом, то бачив ОСОБА_1., який був тверезий. В кафе було ще 5-6 чоловік, хто саме не знає, бо не заходив у кабінку Випивши пиво він відразу пішов. ОСОБА_1 до нього за столик не сідав і він не був присутній, коли той вимагав горілку.
Свідок ОСОБА_10. пояснила, що 21 лютого 2007 року біля 19 години вона закрила магазин і зайшла до кафе-бару купити хліба. Біля стійки стояв ОСОБА_1, який був в стані сильного алкогольного сп»ягніння, висловлювався нецензурними словами, вимагав горілки в борг, погрожував побити все, якщо не дадуть в борг горілки. ПродавецьОСОБА_11горілки йому в борг не давала і казала йому, щоб він заспокоївся. Вона також йому говорила, щоб він припинив хуліганити, але ОСОБА_1 на це ніяк не реагував і продовжував висловлюватися нецензурними словами. Вона була в кафе 5-10 хвилин, потім взяла хліб і пішла додому. Коли вона виходила з кафе то ОСОБА_1 залишався біля стійки і продовжував висловлюватися нецензурними словами.
СвідокОСОБА_4. пояснив, що 21 лютого 2007 року біля 19-ї години він з ОСОБА_5. та ОСОБА_6. розпивали в кафе-бар «Надія-2» пиво, потім до них підсів ОСОБА_1, який був в нетверезому стані. Вони купили йому пива і поборолись з ОСОБА_1 на руки. Коли вони розпивали пиво, то ОСОБА_1 підходив доОСОБА_2. вимагав в неї на підвищеному тоні горілки, але чому вона йому її не дала, він не знає. Чи були в той день в підсудного гроші він також не знає. ОСОБА_7. заходив в кафе та спілкувався з ОСОБА_1 до того, як останній присів до них за стіл. Він та його друзі не втручалися в конфлікт, який виник між ОСОБА_1 та потерпілою. Коли вони виходили з кафе, то продавець попросила, щоб вони забрали з собою і ОСОБА_1., але він відповів, що його їм не треба, бо вони йдуть в гості. Потім вони пішли із бару, а ОСОБА_1 там залишився.
Свідок ОСОБА_7. пояснив, що 21 лютого 2007 року він ввечері був у кафе-барі «Надія» і пив пиво, бачив там ОСОБА_1., який був тверезий. Потім разом із ОСОБА_9. та ОСОБА_4. пили пиво в кабінці. Бачив ОСОБА_1. в кафе, він з ними разом не сидів. Те, що ОСОБА_1 чіплявся до продавщиці він не бачив, бо в кафе довго не сидів. Коли він виходив із кафе, то ОСОБА_1 був у тверезому стані і стояв біля прилавку із продавщицею. Випивши пива, він пішов додому. В засідання суду він прийшов за власною ініціативою, щоб засвідчити те, що бачив ОСОБА_1. в тверезому стані.
СвідокОСОБА_12. пояснив, що приблизно 2 місяці назад до РВ УМВС надійшла заява від громадянина ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії відносно продавцяОСОБА_2.. Він виїздив в складі оперативної групи і особисто допитував свідків та відбирав пояснення у ОСОБА_1.. Фізичного та психологічного тиску, під час відібрання пояснень до підсудного, ні ним особисто, ні працівниками міліції не застосовувалось, свідчення підсудний ОСОБА_1 давав добровільно. Пояснення ОСОБА_1. він записував, а потім той розписався. Підсудний ОСОБА_1 йому пояснив, що він ввечері зайшов в кафе «Надія» і так, як перед цим він був на дні народження, то вже був в стані алкогольного сп»яніння. В барі він вживав спиртні напої із ОСОБА_9., з яким трохи посидів та пив з хлопцями пиво. В бар він зайшов тому, що хотів ще трохи випити і так, як у нього не було грошей він став вимагати в продавця горілку в борг, але продавець йому її не дала, тоді він почав висловлюватись до продавця нецензурними словами, погрожував розбити прилавок, і стукав при цьому кулаком по прилавку, потім штовхнув продавця, а коли вона почала тікати побіг за нею і при цьому штовхнув урну для сміття, яка розбилася. Доганяв він потерпілу щоб закрити їй рот, так як та кричала. Біля АЗС йшли якісь люди, яких він злякався і втік. На питання, чому він так робив, ОСОБА_1 пояснив, що був п»яний.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює слідчим РВ УМВС. Психологічного та фізичного тиску на підсудного ОСОБА_1. та свідків, яких він допитував, не було вчинено. Під час проведення очної ставки з потерпілою ОСОБА_2., підсудний ОСОБА_1 змінив свої покази, відмовившись від своїх попередніх пояснень.
Свідок ОСОБА_15. пояснила, що вона працює в СТ «Соболівське» бухгалтером, коли вони йшли додому, до них прибіглаОСОБА_2, яка була вся заплакана і розповіла їй, що її били, а коли вона почала тікати, то її доганяли. Там де вони стояли вони бачили, що біля воріт АЗС хтось виглядав, а хто саме вона не впізнала, так як було темно і до незнайомця крикнулаОСОБА_14.. Тоді вони подзвонили до ОСОБА_3. і повідомили йому про те, що сталось, аОСОБА_2 закрила кафе і пішла додому.
3
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що 21 лютого біля 20-ї години вона разом зОСОБА_14., ОСОБА_15. йшли додому і побачили, що біжить заплаканаОСОБА_2, яка розповіла, що її бив і доганяє ОСОБА_1. Вони бачили, що бігла людина, а потім біля АЗС хтось виглядав, а коли вони підійшли, то там вже нікого не було. Потім вони пішли до магазину і подзвонили ОСОБА_3, якому повідомили проте, що сталось.
Свідок ОСОБА_8. пояснила, що ввечері вона зайшла в кафе і бачила там ОСОБА_1. в нетверезому стані, який бешкетував, висловлювався нецензурними словами і говорив ОСОБА_2. дати йому в борг горілки, при цьому стукав кулаком по прилавку. ОСОБА_1 був п»яний і на її зауваження припинити хуліганські дії не реагував, також виразився в її адресу нецензурними словами. Це продовжувалось в її присутності протягом 15-20 хвилин. Вона зробила покупки і пішла із кафе додому.
Свідок ОСОБА_14. суду пояснила що взимку, коли вона разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_15. ішли з роботи додому то почули крик, побачили ОСОБА_2. яка бігла та кричала. Коли до неї підійшли то вона плакала, була вся в істериці, сказала що її бив та намагався наздогнати чоловік, якого потерпіла назвала по прізвиську, вона побачила, що це був ОСОБА_1, який від них ховався, коли вони стали на нього кричати, то він втік.
Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_7. та ОСОБА_9, постільки їхні пояснення про те, що ОСОБА_1 був в тверезому стані, повністю спростовуються поясненнями свідківОСОБА_4., ОСОБА_10., ОСОБА_8., які бачили ОСОБА_1. в нетверезому стані та були очевидцями під час вчинення підсудним хуліганських дій.
Окрім того підсудний ОСОБА_1 сам не заперечує того, що він розпивав в кафе пиво вранці та ввечері 21 лютого 2007 року, вступав в конфлікт з потерпілоюОСОБА_2., біг за нею щоб її якимось чином заспокоїти, остільки та кричала та перед тим його образила.
Вина підсудного, підтверджується слідуючими доказами: протоколом огляду місця події (а.с.4-5), довідкою вартості (а.с.21), відношенням (а.с.З), висновком судово-медичної експертизи (а.с. 45-46), протоколом очної ставки (а.с. 48-49).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши покази підсудного, потерпілої, свідків, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 296 ч.І КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання. Обставин, що пом»якшують покарання судом не встановлено. Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»ягніння. Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення підсудного можливе із призначенням йому покарання у виді арешту.
Заявлений потерпілою ОСОБА_2. цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню, при цьому суд враховує категорію заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, характер та обсяг психічних страждань потерпілої, стан її здоров»я, майновий стан відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох місяців арешту.
Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_21000 грн. заподіяної моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційно го суду Вінницької області через Теплицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.