ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
30 листопада 2011 року < Час проголошення > № 2а-3870/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качур І.А., суддів Келеберди В.І., Шарпакової В.В., при секретарі Крупічко Ю.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
від позивача ОСОБА_2;
від відповідача1,2: Полікша А.О.,
від третьої особи: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці, третя особа Голова Державної митної служби України Калєтнік Ігор Григорович про скасування наказу та поновлення на роботі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.11.2011 року в 10год. 28 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України (надалі -відповідач1), Енергетичної регіональної митниці (надалі -відповідач2) про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на публічної службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ винесено з грубим порушенням чинного законодавства України та з перевищенням повноважень посадовою особою відповідача1. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі проти задоволення позову заперечували, зазначаючи, що на їх думку оскаржуваний наказ є таким, що прийнятий правомірно, на підставах, передбачених законом, а тому він не підлягає скасуванню. У задоволенні позову просили відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про слухання справи, про що є підтвердження у матеріалах справи, своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не надала.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, про задоволення позову, з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, наказом відповідачем2 позивача було прийнято на роботу в митні органи України та призначено на посаду інспектора відділу тарифів та вартості. В подальшому позивача призначено на посади старшого інспектора відділу тарифів та вартості, заступника начальника відділу митних платежів Центральної енергетичної митниці, заступника начальника відділу митних платежів Енергетичної регіональної митниці.
Наказом відповідча2 від 03.11.2005 р. № 83 -к позивача було призначено на посаду начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури Енергетичної регіональної митниці.
Наказом Голови Державної митної служби України Калєтніка І.Г. від 26.01.11 р. № 102 - к припинено перебування позивача як начальника відділу митного контролю та класифікації товарів відповідача2 на державній службі в митних органах.
Зазначений наказ вмотивовано порушенням Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. ст. 10, 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону «Про державну службу»в частині суворого дотримання законів України сумлінного виконання своїх обов'язків.
Підставою для прийняття такого рішення зазначені: Закону України «Про державну службу», Акт тематичної перевірки окремих діяльності Енергетичної регіональної митниці № 1/2011 від 18.01.11 пояснення позивача
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного наказу нормам чинного законодавства України, зокрема, Конституції України, Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого За коном України від 06.09.05 № 2805-IV, Положення про Державну митну служби та допущення низки грубих порушень при здійснення процедури звільнення позивача, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до п. 13 ст. 9 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою КМУ від 18.07.07 № 940, Ге Держмитслужби України призначає на посаду та звільняє з по працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій. Ця норма кореспондується зі ст. Дисциплінарного статуту митної служби України, згідно з яким керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи користується правом застосування будь-яких дисциплінарних стягнень, передбачених цим Статутом, до всіх посадо осіб митної служби, крім пониження у спеціальному званні держави радника митної служби 1, 2 і 3 рангів, що присвоюються Президент України. Перелік таких стягнень передбачений ст. 35 Статуту та передбачає: 1) зауваження; 2) догану; 3) попередження про неповну служб відповідність; 4) звільнення з митного органу. При цьому, відповідно до 36 Статуту керівники митних органів усіх рівнів, які перевищили над їм дисциплінарні права чи застосували вид дисциплінарного стягнення, передбачений цим Статутом, несуть дисциплінарну відповідальність, накладене дисциплінарне стягнення скасовується керівником, який йо застосував, або керівником вищого рівня.
Преамбулою Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що Статут визначає суть службової дисципліни, права обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальне; звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнені Регулювання правового становища державних службовців, що працюють митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу». Отже, законодавцем визначено, що в регулюванні питані службової дисципліни, порядку застосування дисциплінарних стягнень, надається перевага Дисциплінарному статуту митної служби України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну службу»регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. При цьому, зазначений Закон ніяких повноважень в цій галузі Голові Держмитслужби України не надає, та відсилає до норм спеціального законодавства.
Більш того, ст. 38 цього Закону встановлює, що особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.
При цьому, суд звертає увагу на те, що жодний нормативно - правовий акт не надає повноважень Голові Держмитслужби України притягати підлеглих державних службовців до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності, окрім притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленої Дисциплінарним статутом митної служби України.
Як вбачається із матеріалів справи, до позивача застосовано стягнення у вигляді припинення перебування на державній службі. При цьому у наказі від 26.01.11 р. № 102 -к не зазначено за яких обстави позивача звільнено з митних органів України. Наказ про звільнення позивача з митних органів не видавався.
Крім цього, колегія суддів приймає до уваги той факт, що Голова Держмитслужби України Калєтнік І.Г. застосував до позивача вид стягнення, непередбачений спеціальним законодавством - Дисциплінарним статутом митної служби України у вигляді припинення перебування на державній службі з перевищенням повноважень, наданих йому Дисциплінарним статутом митної служби України та Положенням про Державну митну службу України.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про припинення перебування позивача на державній службі зазначено Акт тематичної перевірки окремих питань діяльності Енергетичної регіональної митниці № 1/2011 від 18.01.11 р.
Перевірка проводилась на підставі наказу відповідача1 від 17.12.10 р. № 1487 «Про проведення тематичної перевірки Енергетичної регіональної митниці»у період з 20.12.10 р. по 18.01.11 р. комісією у складі фахівців Держмитслужби України. Комісією проведено перевірку окремих питань службової діяльності відповідача2 за 2010 рік.
Матеріалами справи підтверджено, що призначення тематичної перевірки здійснювалось з порушенням п. 2.1 Інструкції про порядок проведення комплексних й тематичних перевірок митних органів з питань оперативно - службової діяльності, затвердженої наказом відповідача1 від 06.08.03 р. № 526 (далі - Інструкція), згідно якого проведення перевірок Держмитслужбою України й митними органами здійснюється на підставі планів,затверджених у порядку, передбаченому цієї Інструкцією. Тематична перевірка Енергетичної регіональної митниці, за якою складений акт № 1/2011 від 18.01.11 p., проводилась без включення до планів діяльності Держмитслужби України, пов'язаних із здійсненням нею контрольних заходів.
Більш того, відповідно до п. 2.13 Інструкції проведенню перевірок передує підготовка, яка передбачає вивчення наявних матеріалів, що стосуються оперативно - службової діяльності митного органу, після чого розробляється програма перевірки, у якій визначаються період перевірки, її мета й основні питання, на яких слід зосередити увагу. Програма перевірки затверджується Головою Держмитслужби України або начальником відповідного митного органу. На основі затвердженої Програми перевірки складається Робочий план її проведення з визначенням конкретних завдань, їх виконавців, термінів їх виконання. Затверджений Головою Державної митної служби України План проведення тематичних перевірок митних органів з питань оперативно - службової діяльності в десятиденний термін надсилається уповноваженим підрозділом Держмитслужби України до управлінь й інших структурних підрозділів Держмитслужби України, митних органів для організації його виконання.
Проведення контрольних заходів, що не зазначені в Плані проведення тематичних перевірок митних органів з питань оперативно - службової діяльності, та в інші терміни, ніж визначені Планом, не допускається. При проведенні тематичної перевірки митного органу з питань оперативно - службової діяльності посадовим особам Держмитслужби України, митних органів, що проводять перевірку, забороняється проводити перевірку з питань, що не передбачені програмою перевірки, та таких, що не відносяться до теми контрольного заходу.
Як вбачається з наказу відповідача1 від 17.12.10 р. № 1487 ,,Про проведення тематичної перевірки Енергетичної регіональної митниці,, плану, тим більш затвердженого Головою Держмитслужби України взагалі не було, тобто, не зрозумілі ні мета перевірки, ні її напрямки, ні передбачені контрольні заходи.
Крім того, акт повинен бути підписаний керівником перевірки, керівником об'єкта контролю, а при необхідності керівниками його структурних підрозділів. У разі потреби акт підписується колишніми керівниками об'єкта контролю, у період роботи яких мали місце виявлені порушення, зловживання.
Як вбачається з акту перевірки, останній начальником Енергетичної регіональної митниці та мною, як керівником підрозділу - начальником відділу митного контролю та класифікації товарів Енергетичної регіональної митниці, не підписувався. Слід зазначити, що саме службовий двосторонній документ є актом тематичної перевірки та відповідно носієм доказової інформації.
Підтвердженням неможливості використання акту тематичної перевірки № 1/2011 від 18.01.11 р. як доказу порушення мною Присяги державних службовців є положення п. 8.22 Інструкції, згідно з яким в акті перевірки уповноважені посадові особи не повинні давати правову та морально - етичну оцінку дій посадових осіб об'єкта контролю, кваліфікувати їх наміри або оцінювати дії.
Крім того, згідно з п. 8.21 Інструкції не допускається включення до акта перевірки різного роду висновків, пропозицій і не підтверджених документами даних про оперативно - службову діяльність об'єкта, що перевіряється.
У зв'язку з цим слід визнати висновки вказаного акту такими, що викладені з порушенням вимог названої Інструкції, якою регламентовано порядок проведення тематичних перевірок митних органів з питань оперативно - службової діяльності.
Висновки акту, викладені у наказі Держмитслужби України від 17.01.11 р. № 102-к, не відповідають дійсності, не мають належного документального підтвердження, що є порушенням п. 8.19 Інструкції, відповідно до якого результати перевірки викладаються в акті на підставі перевірених даних і фактів, що випливають з наявних оригіналів документів митного органу, що перевірявся, або завірених у встановленому порядку їх копій. Офіційна документація, а саме: акт перевірки, проміжні акти, довідки, протоколи - складається з вступної й констатуючої частин, у яких безпосередньо зазначаються зміст, характер і результати перевірки. При складанні офіційної й супровідної документації є недопустимим викладення інформації, яка безпосередньо не стосується оперативно - службової діяльності митного органу, що перевіряється, або інформації, одержаної не в ході перевірки, у тому числі інформації правоохоронних органів; недопущення включення до документації різного роду припущень і не підтверджених документами даних.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Дисциплінарного статуту митної служби України застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Тобто, єдиним належним доказом обґрунтованості та правомірності звільнення посадової особи митної служби України з митних органів є акт службового розслідування, який містить факти, що обумовлюють неможливість перебування особи на державній службі.
Виданню відповідачем1 наказу від 26.01.11 р. № 102-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1»не передувало службове розслідування, яке б установило неналежне виконання мною, як начальником відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Енергетичної регіональної митниці, своїх посадових обов'язків.
Акт тематичної перевірки окремих питань службової діяльності Енергетичної регіональної митниці №1/2011 від 18.01.11 p., який став підставою для прийняття наказу Держмитслужби України від 26.01.11 р. № 102 - к, не є актом службового розслідування, що встановив обставини, які б свідчили про порушення мною Присяги державних службовців.
При цьому, колегія суддів акцентує увагу на те, що оскаржуваний наказ прийнято в період тимчасової непрацездатності позивача, що категорично не допускається як чинним трудовим, так і спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.
Так, відповідно до п. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту митної служби України дисциплінарне стягнення не застосовується у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Згідно вимог ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці.
Статтею 27 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
При цьому встановлено, що за весь час перебування на державній службі в митних органах України позивач неодноразово заохочувався за результатами роботи, а саме: 22.08.2001 р. грамотою Центральної енергетичної митниці ДМСУ за особистий вклад у виконання завдань митниці; оголошенням 18.08.2004 р. Головою ДМСУ подяки за добросовісну службу в митних органах; наказом Голови ДМСУ від 22.08.2006 р. № 761-к відзнакою «Відмінний митник»1 ступеня; наказом Голови ДМСУ від 20.06.2007 р. № 646-к, яким присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу»; наказом Голови ДМСУ від 18.08.2009 р. № 1510-к, яким присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу». Крім того, згідно наказу Голови ДМСУ від 23.03.2006 р. № 215 позивача було зараховано до кадрового резерву на посади, які віднесені до номенклатури посад Голови ДМСУ в митних органах, а Указом Президента України від 20.08.2008 р. № 745/2008 позивачу присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України».
Вказані положення ст. 27 Дисциплінарного статуту митної служби України та наведені обставини перебування позивача на державній службі не були враховані при виданні оскаржуваного наказу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваного рішення, яке прийнято з численими грубими порушеннями норм чинного законодавства. При цьому суд звертає увагу на те, що доводи відповідачів спростовуються матеріалами справи. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 9,70,71,94,97,158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати незаконними дії Державної митної служби України щодо припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі.
3.Визнати незаконним і скасувати наказ Голови Держмитслужби України від 26.01.11 р. №102 - к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1».
4. Поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Енергетичної регіональної митниці.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Енергетичної регіональної митниці виконати негайно.
5.Стягнути з Енергетичної регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на посаді начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Енергетичної регіональної митниці за час вимушеного прогулу.
Постанову суду в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за місяць виконати негайно.
6.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя І.А.Качур
Судді В.В.Шарпакова
В.І.Келеберда