27.12.2011 Справа № 2а/2570/6256/2011
21 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції Чернігівської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.12.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції Чернігівської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області, в якому просив суд визнати незаконними дії начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О. П. та старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В. І., такими, що порушують права, закріплені за позивачем постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 03.02.2011 року за № 2-а-237/11 на зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачу провести виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, встановленої до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а саме: державної основної пенсії -в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 17.12.2010 року по 03.02.2011 року; скасувати незаконно винесену постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В. І. ВП № 27268190 від 24.10.2011 року про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О. П. на виконання постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 03.02.2011 року за № 2-а-237/11 згідно поданого виконавчого листа за № 2-а-237/11 від 09.06.2011 року відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняти виконавчий лист від 09.06.2011 року за № 2-а-237/11 до виконання зі всіма вимогами ст. ст. 1, 2, 6, 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Свої вимоги обґрунтовує наступним. Під час виконавчого провадження № 27268190 відповідачем не було здійснено виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, встановленої ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної основної пенсії - в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 17.12.2010 року по 03.02.2011 року. А тому позивач вважав, що відповідач в порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не повному обсязі вчинив виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, пояснив, що представник відповідача надав йому копії постанов про скасування процесуальних документів та про відновлення виконавчого провадження, а тому він вважав, що відповідач визнав факт передчасного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження було винесено на підставі документів, наданих органом пенсійного фонду. Крім того, звернув увагу суду на той факт, що 19.12.2011 року було винесено постанову пор скасування процесуальних документів та про відновлення виконавчого провадження, а їх копії були надіслані сторонам.
Третя особа в судове засіданння не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, натомість надіслала на адресу суду заяву від 21.12.2011 року, в якій просила справу розглянути без участі представника Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області, а також вказувала, що заперечує проти позову.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
21.06.2011 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшов на виконання виконавчий лист № 2-а-237/2011 року від 09.06.2011 року, виданий Корюківським районним судом Чернігівської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату державної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, встановленої до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної основної пенсії - в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 17.12.2010 року по 03.02.2011 року.
23.06.2011 року державним виконавцем відповідно до ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження, копія постанови згідно ст. 31 даного Закону було направлено сторонам до виконання та відома.
18.08.2011 року до відділу примусового виконання рішень надійшов лист Управління Пенсійного фонду України Корюківському районі № 2424/06 від 16.08.2011 року про виконання рішень судів та надано копії підтверджуючих документів.
24.10.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби керуючись п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а-237/2011.
Судом встановлено , що 19.12.2011 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Палігіним О. П. при здійснені контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 2-а-237/2011 від 09.06.2011 року, виданого Корюківським районним судом Чернігівської області, було встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області проведено лише перерахунок, але виплата пенсії ОСОБА_1 не здійснена, а отже рішення суду № 2-а-237/2011 року не виконано, постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2011 року винесена передчасно, а тому було винесено постанову № 1162-5 про скасування процесуальних документів, а саме було скасовано документ «постанова про закінчення виконавчого провадження» від 24.10.2011 року ВП № 27268190, виданий старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В. І. ,та зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
19.12.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, керуючись ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-а-237/2011.
Вищевказана постанова була надіслана на адресу сторін виконавчого провадження, про що свідчить супровідний лист від 19.12.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Згідно зі статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративному процесі позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи та обставин, які встановлені в судовому засіданні, станом на час розгляду справи в суді, права, свободи та інтереси позивача під час вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання виконавчого листа, відповідачем не порушені, тобто відсутній публічно-правовий спір між сторонами.
Враховуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.