Справа 2-39
2008 р.
24 квітня 2008 року, Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого- судді Козленка В.В.,
при секретарі Кудас О.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення судових витрат,-
ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2про стягнення судових витрат. Позивачка просить стягнути з відповідачки 300 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ухвалою Київського районного суду від 14 грудня 2004 р. на підставі ч.3 ст. 255 ГПК Украині в ред. 1963 г. залишена без розгляду заява ОСОБА_2. про встановлення факту знаходження останньої в трудових відносинах. В судовому засіданні по цій цивільній справі, в якому вона приймала участь, як зацікавлена особа, її інтереси представляла адвокат ОСОБА_3. Витрати на правову допомогу, понесені нею, складають 300 грн. Таким чином, залишенням заяви ОСОБА_2. без розгляду рішення по вказаній справі було ухвалено на її користь і згідно з діючим законодавством на її користь з позивачки належить стягнути вищевказані судові витрати.
В судовому засідання представник позивачки підтримав позов та дав пояснення згідно з вищевикладеним.
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала та пояснила , що їй не відоме рішення суду касаційної інстанції за її касаційною скаргою на рішення апеляційного суду АР Крим , яким їй було було відмовлено в задоволенні позовнгих вимог до ОСОБА_1. про встановлення факту перебування її у трудових відносинах з ОСОБА_1., про зобов язання внести запис в трудову книжку, про встановлення факту калицтва на виробництві, а тому передчасно робити висновок, що рішення по справі ухвалено на користь ОСОБА_1.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, відповідачки ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що в 2004 р. ОСОБА_2. звернулася в суд з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту знаходження її в трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_1. Ухвалою Київського районного суду від 14 грудня 2004 р. на підставі ч.3 ст. 255 ГПК Украині в ред. 1963 г. заява ОСОБА_2. була залишена без розгляду і їй було роз яснено, що вона має право звернутися в суд з позовом на загальних підставах. В судовому засіданні приймала участь ОСОБА_1., як зацікавлена особа, з своїм представником- адвокатом ОСОБА_3., при цьому ОСОБА_1. було сплачено адвокату ОСОБА_3. 300 грн. за правову допомогу.
Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з дргої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві- пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, законодавством передбачений розподіл та відшкодування судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу, лише при прийнятті рішення безпосередньо по позовних вимогах, а не рішення в широкому понятті, прийняті судом по різним процесуальним питанням, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, ч.1 ст. 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-214,218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення судових витрат відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районній суд м. Сімферополя шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з наданням її копії для апеляційного суду, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: