27.12.2011 Справа № 2а/2570/6306/2011
< Список >
23 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Розмовенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини до відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області про скасування постанови, -
14.12.2011 року позивач, Корюківська районна державна лікарня ветеринарної медицини, звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, в якому остаточно просить суд скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівіської області про арешт коштів боржника від 16.09.2011 року ВП № 27935992.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Корюківського районного управління юстиції за виконавчим листом № 2а-5097/10/2570 Чернігівського окружного адміністративного суду накладено арешт на кошти боржника - Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходяться на рахунку № 35228002000305 в межах суми 342197,10 грн. На виконання оскаржуваної постанови Управлінням Державного казначейства у Корюківському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області зупинено операції на рахунку спеціального фонду позивача № 35228002000305. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року задоволено заяву позивача про відстрочення виконання постанови суду від 27.01.2011 року по справі 2а-5097/10/2570 за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтованої суми виручки та штрафу в сумі 342197,10 грн. та відстрочено виконання рішення суду на шість місяців. За таких обставин, позивач вважає, що вказані обставини позбавляють його можливості виконувати рішення суду. Крім того зазначив, що Корюківська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, доходи і видатки формуються згідно кошторису, відповідно до Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням зменшення позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
28.07.2011 року постановою державного виконавця відділу ДВС Корюківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 27935992 про стягнення з позивача на користь Держави боргу в сумі 342197,10 грн. (а.с.13)
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Корюківського районного управління юстиції за виконавчим листом № 2а-5097/10/2570 Чернігівського окружного адміністративного суду накладено арешт на кошти боржника -Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходяться на рахунку 35228002000305 в межах суми 342197,10 грн.
На виконання оскаржуваної постанови Управлінням Державного казначейства у Корюківському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області зупинено операції на рахунку спеціального фонду позивача № 35228002000305.
Листом від 26.08.2011 року №19-9-3-13/1549 Управління Державного казначейства у Корюківському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області повідомило відділ державної виконавчої служби, що примусове стягнення по виконавчому документу з Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини суми боргу в сумі 342197,10 грн. можливо здійснювати по КЕКВ 0000 на рахунку 35228002000305 КПКВ 2802030, КЕВК 1135 на рахунку 35228002000305 КПКВ 2802030. Вказаним листом казначейство також повідомило відділ державної виконавчої служби, що на рахунку спеціального фонду № 35228002000305 станом на 26.08.2011 року залишок коштів становить 29373,17 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року у справі 2а-5097/10/2570 заяву позивача про відстрочення виконання постанови суду від 27.01.2011 року по справі 2а-5097/10/2570 за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтованої суми виручки та штрафу в розмірі 342197,10 грн. задоволено та відстрочено виконання рішення суду на шість місяців.
Листом від 08.12.2011 року № 03-28/8477 відділ державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції повідомив позивача про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню про стягнення з Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь Держави боргу в сумі 342197,10 грн. (а.с.8).
Частиною 4 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.
Разом з тим, частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2а-5097/10/2570 Чернігівського окружного адміністративного суду незавершено.
Пунктом 1 Положення про Корюківську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом № 12 від 25.02.2009 року начальника управління ветеринарної медицини в Корюківському районі, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено, що Корюківська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» є бюджетною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів.
Відповідно до підпункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими
Таким чином, Корюківська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, тобто установою, що створена у встановленому порядку органами державної влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету та є неприбутковою.
Підпунктом 15 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Відповідно до підпункту 23 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).
Отже, власні надходження Корюківської районної державна лікарня ветеринарної медицини в розумінні підпункту 23 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України є доходом бюджету.
Згідно Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Державним комітетом ветеринарної медицини доведено кошторис витрат на 2011 рік по спеціальному фонду державного бюджету.
Відповідно до підпункту 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 478 від 15.08.1992 року «Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів» та постанови Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.2002 року «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» для виконання своїх функцій та відповідно до бюджетних призначень, Корюківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини відкрито рахунок по спеціальному фонду державного бюджету № 35228002000305.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення стягнення коштів з рахунків бюджетних установ мають певну особливість, оскільки на рахунках таких установ обліковуються кошти державного бюджету і можливе лише за умови наявності фінансування на відповідний рік згідно кошторису.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.
Отже, це право державного виконавця, а не його обов'язок.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Вказаним Законом державному виконавцю не надано право накладати арешт на кошти, що не належать боржнику.
Тобто, прийняття державним виконавцем рішення про накладення арешту на кошти боржника можливо за умови наявності достовірних відомостей, що вказані кошти належать саме боржнику та фінансування на відповідний рік згідно кошторису.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки кошти, які надійшли від власних надходжень на рахунок спеціального фонду позивача № 35228002000305, не є його власністю, а є доходом державного бюджету України та відсутнє фінансування на відповідний рік для здійснення вказаних платежів, тому постанова про арешт коштів боржника від 16.09.2011 року підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає а необхідне зазначити, що основними завданнями ветеринарної медицини, відповідно до статті 3 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 року № 2498, є: охорона території України від занесення з територій інших держав або з карантинної зони збудників карантинних хвороб тварин; профілактика, діагностика та лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин; контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; контроль за переміщенням, експортом та імпортом тварин, продуктів і сировини тваринного походження, ветеринарних препаратів, кормів і кормових добавок; ветеринарно-санітарна експертиза продуктів і сировини тваринного походження, а на ринках - також і продуктів рослинного походження, що призначаються для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки; контроль за якістю засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини та кормових добавок; бактеріологічний, радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, у холодильниках та на базах заготівлі, зберігання і реалізації продуктів тощо; здійснення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів і сировини тваринного і рослинного походження, тварин, кормів, преміксів, що призначаються для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки, засобів захисту тварин у разі їх експорту та імпорту; сприяння підготовці спеціалістів ветеринарної медицини; контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист довкілля; сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарної науки і передового досвіду. Органи управління ветеринарної медицини проводять свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Згідно довідки Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 21.12.2011 року № 290, яка міститься в матеріалах справи, проведення відповідних ветеринарних заходів здійснюється по КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» за видатками спеціального фонду з рахунку № 35228002000305.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість користуватися рахунком спеціального фонду для проведення відповідних профілактичних та діагностичних ветеринарних заходів має негативні наслідки, а саме: виникнення гостроінфекційних та незаразних захворювань серед тварин та їх загибель, і відповідно не буде забезпечено виконання завдань, що покладено на ветеринарну лікарню, які передбачені статтею 3 Закону України «Про ветеринарну медицину».
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Таким чином, враховуючи, що кошти на рахунку спеціального фонду № 35228002000305 не є власністю позивача, а є доходом державного бюджету, та зважаючи на те, що не проведення відповідних профілактичних та діагностичних заходів впливає на результати діяльності позивача щодо виконання завдань ветеринарної медицини, дає підстави суду дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача про необхідність захисту його порушеного права в обраний ним спосіб та задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 158-163, 167, 181, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини до відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції Чернігівської області про скасування постанови, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівіської області про арешт коштів боржника від 16.09.2011 року ВП № 27935992.
Стягнути з Державного бюджету (р/р 31212206700002, МФО 853592, в ГУДК України в Чернігівській області, код 22825965) на Корюківської районної державної лікарні ветеринарної медицини судові витрати в розмірі 28,23 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Соломко І.І.