26.12.2011
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
13 вересня 2011 р. № 2а/2570/3281/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом приватного підприємства "Даймлер"
доПрилуцької об'єднаної державної податкової інспекції
про
за участю
представників сторін:
від позивача
від відповідачавизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
ОСОБА_2, довіреність від 01.04.2011 р.
ОСОБА_3, довіреність від 10.01.2011 р. №475/10-024
До Чернігівського окружного адміністративного суду 16 червня 2011 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Даймлер» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.04.2011р. №0000052300/183 на підставі акту перевірки ПП «Даймлер» №1309/23/31694346 від 06.12.2010р. та рішення ДПА в Чернігівській області про результати розгляду повторних скарг від 24.03.2011 р. №511/10/25-020 про визначення та сплату ПП «Даймлер» грошового зобов'язання за платежем: «Акцизний збір» за основним платежем в сумі 10378,01 грн. за порушення Декрету КМУ «Про акцизний збір», ЗУ «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)» як таке, яке винесене з порушенням чинного законодавства України і застосоване не до тієї особи, яка має відповідати за законом за порушення чинного законодавства України; також позивач просить скасувати рішення ДПА в Чернігівській області про результати розгляду повторних скарг від 24.03.2011 року №511/10/25-020, на підставі якого визначено суму грошового зобов'язання за платежем: «Акцизний збір» за основним платежем в сумі 10378,01 грн. та рішення ДПА України про результати розгляду повторних скарг №10496/6/25-0115 від 06.06.2011 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням чинного законодавства, а саме не до тієї особи, яка за Законом повинна відповідати за порушення податкового законодавства. Як зазначає позивач підакцизний товар вироблявся ОСОБА_4, (який згідно штатного розпису підприємства не являвся працівником позивача), а не ПП «Даймлер», про що зазначиться в акті перевірки підприємства та рішенні ДПА в Чернігівській області, де сказано, що ПП «Даймлер» не понесло витрати на придбання компонентів для незаконного виготовлення бензину, ці компоненти не обліковувались у бухгалтерському обліку. Також позивач зазначає, що відносно ОСОБА_4 винесено обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили та не потребує доказування, в якому зазначено про те, що ОСОБА_4, не перебуваючи у трудових відносинах з ПП «Даймлер», організував незаконне виготовлення бензину марки А-76, який повинен був обкладатись акцизним збором. На думку позивача з цього випливає, що відповідати за зобов'язаннями, які виникли у результаті скоєння злочину, має ОСОБА_4, а не юридична особа, яке не має відношення до скоєного злочину і як наслідок - сплати штрафних санкцій за скоєне ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача надала письмову заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо скасування рішення ДПА в Чернігівській області про результати розгляду повторних скарг. Зменшені вимоги представник позивача підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі та пояснила, що відповідачем правомірно винесене податкове повідомлення - рішення про стягнення коштів з ПП «Даймлер», так як ОСОБА_4 вчиняв всі дії стосовно виготовлення та реалізації підакцизного товару на підставі та з дозволу позивача, маючи довіреність від ПП «Даймлер» від 22.10.2008 р. строком на п'ятнадцять років, згідно якої він може від імені підприємства укладати усі без винятку договори та вчиняти дії, які на думку ОСОБА_4 буде необхідно чи доцільно вчинити у зв'язку з веденням справ ПП «Даймлер», розпоряджатись будь-яким майном, а також коштами підприємства в будь-яких кредитних установах.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.09.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 19.09.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію приватне підприємство «Даймлер» зареєстроване виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області як юридична особа 12.10.2001 року та перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ як платник податків з 25.10.2001 року.
Судом встановлено, що 06 грудня 2010 року Прилуцькою ОДПІ на підставі плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2010 року, наказів Прилуцької ОДПІ № 630 від 23.09.2010 р, №673 від 10.10.2010 р., №925 від 30.11.2010 р., направлень від 23.09.2010 р. №906, від 06.10.2010 р. №954, від 30.11.2010 р. №1277 була проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. за результатами якої складено акт перевірки від 06.12.2010 р. №1309/23/31694346.
В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ПП «Даймлер» 1)Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 24351,17 грн.; 2)порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної. Затвердженого наказом ДПА України в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 53466,66 грн.; 3)порушення Декрету КМУ «Про акцизний збір», Закону України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію) в результаті чого донараховано акцизного збору в сумі 10378,01 грн.; 4)порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 3082,34 грн.; 5)порушення Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»
На підставі складеного акту перевірки від 06.12.2010 року Прилуцькою ОДПІ було винесено ряд податкових повідомлень - рішень, серед яких і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року №0000052300/183 про сплату грошового зобов'язання з акцизного збору за основним платежем в сумі 10378,01 грн.
За результатом оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0000052300/183 від 04.04.2011, рішенням податкового органу за №10496/16/25-0115 від 06.06.2011 скаргу позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи 07 липня 2010 року Прилуцьким міськрайонним судом був винесений вирок по справі № 1-140/2010 р., який набрав законної сили 28 жовтня 2010 р., в якому зазначено, що ОСОБА_4 з 22.10.2008 р. після отримання довіреності на своє ім'я, наданої директором ПП «Даймлер» ОСОБА_5, фактично виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки по керівництву фінансово-господарською діяльністю ПП «Даймлер».
Вироком суду також встановлено, що на початку липня 2009 року ОСОБА_4, не маючи дозволу на виготовлення та збут підакцизних товарів, у порушення вимог законодавства України, на території ПП „Даймлер", розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, пров. Фрунзе, буд. 22, відкрив підпільний цех, де з використанням обладнання. що забезпечує масове виробництво таких товарів, організував незаконне виготовлення підакцизних товарів (бензину автомобільного марки А-76), які у подальшому з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, збував юридичним та фізичним особам на території Чернігівської та Київської областей.
Для організації незаконного виготовлення підакцизних товарів ОСОБА_4 на території ПП «Даймлер» пристосував певне місце на складі паливно-мастильних матеріалів підприємства, де для масового незаконного виробництва бензину автомобільного марки А-76 використовував цистерни транспортних засобів зазначеного підприємства, як резервуарний парк; паливо-роздавальну колонку, як насосне обладнання; та шланги, як комунікації.
В ході проведення перевірки позивача Прилуцькою ОДПІ 06.12.2010 р. та на підставі вироку суду від 07.07.2010 року було встановлено незаконне виготовлення у липні, серпні та вересні 2009 року 11806 літрів бензину автомобільного марки А-76 (14.07.2009 р. - 4000 л, 13.08.2009 р.- 2528 л, 04.09.2009 р.-2428 л, 22.09.2009 р. - 2850 л).
В судовому порядку доведено, відображено в вироку суду від 07.07.2010 р. та в акті перевірки від 06.12.2010 р., що незаконно виготовлений бензин було реалізовано:
1) юридичним особам (СТОВ "Линовицьке", Сокиринському професійному аграрному ліцею Чернігівської області, Прилуцькій нафтогазорозвідувальній експедиції ДП "Чернігівнафтогазгеологія" НАК "Надра України" та ВАТ "Яготинський маслозавод") за накладними ПП „Даймлер" - у кількості 5456 л на суму 30853,60 грн. з ПДВ, у тому числі: у липні 2009 року - 2628 л на суму 14018,40 грн. з ПДВ, у серпні 2009 року - 2528 л на суму 14915,20 грн. з ПДВ, у вересні 2009 року - 300 л на суму 1920,00 грн. з ПДВ. Оплату за реалізований бензин зазначеними юридичними особами здійснено на рахунки
ПП „Даймлер", відкриті в установах банків.
2) юридичним та фізичним особам Чернігівської області за готівку через автозаправочну станцію, яка функціонувала на території ПП „Даймлер", без наявного на це дозволу - у кількості 3500 л на суму 20548,92 грн. з ПДВ; у тому числі: у липні 2009 року - у кількості 1372 л на суму 7312,76 грн. з ПДВ та у вересні 2009 року - у кількості 2128 л на суму 13236,16 грн. з ПДВ.
3) 22 вересня 2009 року на виконання договору купівлі-продажу б/н від 02.02.2009 на підставі видаткової накладної № 400 від 22.09.2009 року на автомобілі марки «ГАЗ- 52», що належить ПП „Даймлер", незаконно виготовлений бензин у кількості 2428 л на суму 15053,60 грн. з ПДВ, транспортувався до молокоприймального пункту ВАТ "Яготинський маслозавод".
Таким чином, суд вважає, що відповідно до встановлених фактів вироком суду в акті перевірки від 06.12.2010 р. Прилуцькою ОДПІ відображено порушення приватним підприємством «Даймлер» чинного податкового законодавства.
Згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», який діяв на момент виникнення податкового зобов'язання, акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Пунктом "а" статті 2 даного Декрету визначено, що платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах.
Об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини (пункт "а" частини першої статті 3 вищезазначеного Декрету).
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 4 даного Декрету, акцизний збір обчислюється у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
Згідно ч.5 ст. 6 Декрету КМУ, акцизний збір сплачується до бюджету в строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.
Ставку акцизного збору на бензини моторні (зокрема, марки А-76) в розмірі 110 євро за 1000 кг. визначено статтею 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" (в редакції, яка діяла з 01.07.2009).
Як зазначається в ст. 2 вищезазначеного Закону акцизний збір з нафтопродуктів обчислюється у твердих сумах в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" платники акцизного збору (крім платників, визначених у пункті "д" статті 2 цього Декрету), а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.
Із наведеного вище випливає, що вироком Прилуцького міськрайонного суду від 07.07.2010 року, який набрав законної сили, повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для вирішення справи в адміністративному суді.
Враховуючи вказані норми законодавства та встановлені обставини вироком суду, Прилуцькою ОДПІ в ході проведення документальної перевірки ПП «Даймлер» в акті перевірки використані факти, доведені в судовому порядку. А саме встановлено, що ОСОБА_4 здійснював діяльність з виготовлення та збуту підакцизного товару (паливно - мастильних матеріалів - бензину А-76) від імені приватного підприємства «Даймлер». Кошти від реалізації бензину надходили на розрахункові рахунки підприємства позивача. Тому ПП «Даймлер» повинно було дотримуватись статей 1-4, 6, 7 Декрету КМУ «Про акцизний збір», Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)», чинними на момент виникнення зобов'язань.
Отже, виходячи з цих обставин, суд вважає, що Прилуцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення рішення від 04.04.2011 року №0000052300/183 про необхідність сплати позивачем суми грошового зобов'язання з акцизного збору у сумі 10378,01 грн. та відсутні підстави для його скасування.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства «Даймлер» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011р. №0000052300/183 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
< Текст >
Суддя (підпис) Ю.О.Скалозуб
З оригіналом згідно: