20.12.2011 Справа № 2а/2570/5487/2011
13 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" до Чернігівської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
Позивач 26.10.2011 року звернувся з адміністративним позовом до Чернігівської митниці і просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2011 р. №21 та №22. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" є резидентом України, яке на виконання договору від 11.05.2011 р., уклало договори на послуги по перевезенню товару з господарюючими суб'єктами - резидентами України за цінами нижчими від встановлених згідно договору від 11.05.2011 р. та залишало у своєму розпорядженні різницю як оплату за свої експедиторські послуги на території України. Відповідно до ст.267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Вказана стаття містить вичерпний перелік витрат, які може бути включено до митної вартості товарів. В переліку витрат, наведених й цій статті, які можуть бути включені до митної вартості товару, є лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Тому, вважають, що транспортні послуги за межами митної території України повністю включено до митної вартості у відповідності з вимогами ст.ст. 260, 262, 264, 267 Митного кодексу України, а винагорода за експедиторські послуги, отримана фірмою - резидентом на Україні від українського контрагента, включенню до митної вартості не підлягає. Отже, оскільки місцем постачання експедиторських послуг є Україна, то і поставлені експедиторські послуги мають бути віднесені до витрат на транспортування після ввезення на митну територію України, а тому не підлягають включенню до митної вартості товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що на підставі ст. 60, 69, 265 Митного кодексу України посадовими особами митниці проведено перевірку щодо правильності формування визначеної декларантом митної вартості товарів і повноту сплати митних платежів, за результатами якої виявлено, що ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» при митному оформленні зменшило митну вартість товару за рахунок включення до митної вартості витрат на його транспортування у меншому обсязі, ніж реально понесені підприємством, що призвело до недоборів митних платежів, які підлягали перерахуванню до державного бюджету. Позивач здійснив декларування спірного товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Організацію перевезень товарів, які ввозились ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» в межах виконання договорів постачання спірного товару, як за межами митної території України, так і митною територією України забезпечували суб'єкти господарювання ТОВ «Форсаж Кинг» та СПД ОСОБА_1, з якими позивачем укладені договори про надання транспортно-експедиційних послуг. Тобто, невключення витрат на транспортування після ввезення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, можливе тільки за умови документально підтвердженої розбивки винагороди експедитора на винагороду, яку експедитор отримує у разі експедирування спірного товару до митної території України, та винагороду, яку експедитор отримує у разі експедирування спірного товару після ввезення (яка не включається до ціни у разі документального підтвердження такого виділення). У даному випадку згідно наданих на запити митниці документів винагорода експедитору (ТОВ «Форсаж-Кинг») включена до витрат на транспортування по митній території України без розбивки, що унеможливлює невключення витрат на транспортування після ввезення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Оскільки, недекларування позивачем всіх витрат на перевезення спірного товару за зовнішньоекономічним договором згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 267 МК України призвело до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість, а також до несплати ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» у повному обсязі належних податків у загальній сумі 10802,51 грн. (в т.ч. ввізного мита - 964,51 грн., податку на додану вартість -9838,00 грн.), які відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України додатково підлягають сплаті ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Державного бюджету України.
Представник прокуратури в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:
20.09.2011 року працівниками Чернігівської митниці було проведено планову документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи закритим акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема".
За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.09.2011 року № 0007/1/102000000/0024839440 (а.с.10-15).
Перевіркою стану дотримання законодавства України з питань митної справи ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» виявлені порушення законодавства України (статті 267 Митного кодексу України) в частині достовірності та повноти декларування витрат на транспортування товарів, як складової митної вартості товарів, ввезених на митну територію України, що призвело до несплати до Державного бюджету України податків в сумі 10802,51 грн., в т.ч. ввізного мита - 964,51 грн., податку на додану вартість - 9838,00 грн.
На підставі акта перевірки 11.10.2011 року Чернігівською митницею були прийняті податкові повідомлення форми „Р” від 11.10.2011 року №21, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито, на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 1205,64 грн., в тому числі 964,51 грн. - за основним платежем, 241,13 грн. - за штрафними санкціями (а.с.8) та податкове повідомлення № 22, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктом підприємницької діяльності в сумі 12297,50 грн., в тому числі 9838,00 грн. - за основним платежем та 2459,50грн.- за штрафними санкціями (а.с.9).
Відповідно до п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до ст.42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ч.1 ст.69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Відповідно до ст.259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст.260 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
Відповідно до ст.261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до ст.264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ст.265 Митного кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначаються Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження № 1766 від 20.12.2006 р.
Відповідно до п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:
або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;
або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
11.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсаж Кинг" (експедитор) та Закритим акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" (замовник) було укладено договір-доручення №11/05-2011 на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів в міжнародному сполученні (а.с.70-72).
Відповідно до п.п.1.1 експедитор зобов'язується здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування замовника з метою поставки автомобільним транспортом з пункту відправлення в пункти призначення вантажу по заявці замовника, а замовник зобов'язується оплатити послуги експедитора.
Згідно заявок про транспортно-експедиторські послуги на перевезення вантажів (а.с.23-30) відповідно до договору-доручення від 11.05.11 № 11/05-2011 пункт відправлення - м. Drzonowo (Польща), пункт призначення - м. Мена (Україна).
Таким чином, ТОВ «Форсаж Кинг», хоча і є резидентом України, на виконання зазначеного договору-доручення надавало послуги на всій протяжності маршруту.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955-IV транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження № 1766 від 20.12.2006 р. та договору-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів від 11.05.11 № 11/05-2011 експедиційні послуги є складовою транспортних витрат на перевезення вантажів на всій протяжності маршруту та підлягають включенню до бази оподаткування імпортованих товарів. Вищезазначене повністю спростовує доводи позивача про те, що винагорода за експедиторські послуги включенню до митної вартості не підлягає.
Відповідно до п.4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:
1) проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій для: встановлення автентичності документів, поданих митному органові України; перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;
3) вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Як вбачається з акту планової документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема", висновки про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів обґрунтовані неподанням відомостей при митному оформленні даних про витрати на їх транспортування, які виразились у недекларуванні вартості експедиційних послуг та невключені до митної вартості товарів витрати на їх транспортування після ввезення на митну територію України у випадках відсутності документального підтвердження та можливості обчислення таких витрат.
В ході перевірки платіжних документів ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема", які підтверджують факт оплати послуг з перевезення товару встановлено, що перераховані позивачем суми ТОВ «Форсаж Кинг», яке надавало транспортно-експедиційні послуги, відрізняються від витрат, заявлених позивачем під час митного оформлення імпортних товарів.
Згідно отриманих від перевізників документів з'ясовано, що винагорода експедитору (ТОВ «Форсаж Кинг») у повному обсязі включена до витрат на транспортування митною територією України, що не відповідає умовам укладеного договору доручення від 11.05.11 № 11/05-2011, а також вимогам п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:
а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
б) витрати на транспортування після ввезення;
в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Тобто, невключення витрат на транспортування після ввезення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, можливе тільки за умови документально підтвердженої розбивки винагороди експедитора на винагороду, яку експедитор отримує у разі експедирування товару до митної території України (яка обов'язково включається до ціни відповідно до вимог п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження №1766), та винагороду, яку експедитор отримує у разі експедирування спірного товару після ввезення (яка не включається до ціни у разі документального підтвердження такого виділення).
У даному випадку згідно наданих на запити митниці документів винагорода експедитору (ТОВ «Форсаж-Кинг») включена до витрат на транспортування по митній території України без розбивки, що унеможливлює невключення витрат на транспортування після ввезення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
22.08.2011 р. Чернігівською митницею було направлено лист з проханням підготувати та надати копії документів, завірених належним чином і необхідних для проведення перевірки, який був отриманий позивачем 23.08.2011 р. (а.с.73).
Позивач на даний запит митниці щодо надання документів, що стосуються транспортування, крім тих, що долучені до вантажних митних декларацій не надав.
У відповідності до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Крім того, згідно ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставі, визначеної підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, одночасно такому платнику податків нараховується штраф у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
З огляду на те, що за результатами перевірки встановлена невідповідність задекларованого позивачем розміру транспортних витрат, висновки акту перевірки про порушення вимог п. 5 ч. 2 статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товарів, які імпортуються, яке проявилось в заниженні митної вартості імпортованих товарів через неподання відомостей при митному оформленні щодо витрат на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 10802,51 грн., на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення, суд вважає обґрунтованими, у зв'язку з чим митним органом правомірно донараховано суми податку на додану вартість, ввізного мита та обґрунтовано застосовано штрафні санкції.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 р. №21 та №22 з підстав, викладених позивачем, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Закритому акціонерному товариству "Корпорація "Інтерагросистема" - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.