29.11.2011 Справа № 2а/2570/5411/2011
< Список >
21 листопада 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Серкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
25.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна» (далі - ТОВ «ВТФ «Дайна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00 грн. за основним платежем; від 29.07.2011 року № 0003572320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «ВТФ «Дайна» у грудні 2010 року та січні 2011 року на підставі укладених договорів поставки з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» № 011210 від 01.12.2010 року та № 24/01/11 від 24.01.2011 року отримано нафтопродукти на суму: в грудні 2010 року - 928125,09 грн., в т.ч. ПДВ 185625,02 грн., та в січні 2011 року - 1543569,35 грн., в т.ч. ПДВ 308713,87 грн. Виконання вказаних договорів та реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується документами, що надавались на перевірку, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, банківськими виписками, журналом проводок по контрагенту ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», товарно-транспортними накладними, подорожніми листами. Крім того, на момент виписки податкових накладних контрагент ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518, про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договорів вчинили всі необхідні дії на їх виконання та виконали всі умови: ТОВ «ВТФ «Дайна» перерахувало грошові кошти за нафтопродукти на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», а ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» поставило нафтопродукти, що призводить до настання правових наслідків. До того ж вказані нафтопродукти в подальшому використовувались ТОВ «ВТФ «Дайна» в своїй господарській діяльності. Таким чином, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, його оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі. За таких обставин позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «ВТФ «Дайна» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства, а саме: ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, що призвело до визнання договорів, укладених з підприємством, нікчемними; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 108950,00 грн.; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 308714,00 грн. У зв'язку з цим та враховуючи рішення про результати розгляду скарг позивача, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00 грн. за основним платежем; від 29.07.2011 року № 0003572320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями. Представники відповідача вважають, що договори поставки нафтопродуктів укладено без мети настання реальних правових наслідків та не можуть впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобов'язання звітного податкового періоду. Враховуючи викладене, операції по поставці ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» нафтопродуктів ТОВ «ВТФ «Дайна» не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже є нікчемними. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ТОВ «ВТФ «Дайна» (ідентифікаційний код-14225518) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 19.10.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 101268 (а.с. 58 т.2).
Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом, що відповідає коду КВЄД 51.51.0 та роздрібна торгівля пальним, що відповідає коду КВЄД 50.50.0., що підтверджується статутом товариства (а.с. 60-77 т. 2).
ТОВ «ВТФ «Дайна» подано до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та за січень 2011 року, про що свідчать квитанції про прийняття декларацій (а.с. 151-161, 162-171 т. 1).
Згідно поданих декларацій за грудень 2010 року позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 185625,00 грн. та за січень 2011 року - 308714,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ».
Крім цього, до ДПІ у м. Чернігові надійшов лист ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 28.03.2011 року № 10419/7/15-223, яким до ДПІ у м. Чернігові надано довідку від 25.03.2011 року № 16/15-02/37219047 про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВТФ «Дайна» за січень 2011 року (а.с. 88-91 т. 2).
На підставі наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 20.04.2011 року № 1742 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка перевірку ТОВ «ВТФ «Дайна» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518 (а.с. 19-26 т. 1, 87 т. 2).
В акті перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:
- ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, що призвело до визнання договорів, укладених з підприємством нікчемними;
- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 108950,00 грн.;
- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 308714,00 грн.
За висновками акта перевірки та на підставі рішень про результати розгляду скарг позивача (а.с. 27-32, 33-35 т. 1) ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду по даній справі:
- від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00 грн. за основним платежем (а.с. 17 т. 1);
- від 29.07.2011 року № 0003572320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 37 т. 1).
Судом встановлено, що ТОВ «ВТФ «Дайна» з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ-37219047) укладено договори поставки нафтопродуктів від 01.12.2010 року № 011210 та від 24.01.2011 року № 24/01/11, відповідно до яких ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ «ВТФ «Дайна» нафтопродукти відповідної якості, згідно державних стандартів, ТОВ «ВТФ «Дайна» зобов'язується приймати нафтопродукти та сплачувати їх вартість на умовах цих договорів (а.с. 60-68,69-79 т.1).
Вказані договори підписано директорами ТОВ «ВТФ «Дайна» і ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» та скріплено печатками товариств.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що постачання нафтопродуктів здійснювалось тільки на підставі замовлення ТОВ «ВТФ «Дайна» у вигляді заявок (а.с. 80-89 т. 1).
На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2010 року № 011210 та реальність здійснення операцій позивач надає наступні докази:
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000025 від 07.12.2010 року (а.с. 90 т. 1);
- видаткова накладна № ЕЛ-000016 від 09.12.2010 року (а.с. 91 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 0912/001 від 09.12.2010 року (а.с. 92 т. 1);
- подорожній лист № 16/10-12 за 01.12.2010-10.12.2010 року (а.с. 93 т.1);
- податкова накладна № 081201 від 08.12.2010 року на суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн. (а.с. 94 т. 1);
- податкова накладна № 091201 від 09.12.2010 року на суму 185601,00 грн., в т.ч. ПДВ 30933,50 грн. (а.с. 95 т. 1);
- приймання палива в резервуар 4 (а.с. 96 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000030 від 14.12.2010 року (а.с. 97 т. 1);
- видаткова накладна № ЕЛ-000017 від 15.12.2010 року (а.с. 98 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 1512/01 від 15.12.2010 року (а.с. 99 т. 1);
- подорожній лист № 12/15-12 за 14.12.2010-15.12.2010 року (а.с. 100 т.1);
- податкова накладна № 151201 від 15.12.2010 року на суму 275415,00 грн., в т.ч. ПДВ 45902,50 грн. (а.с. 101 т. 1);
- приймання палива в резервуар 6 (а.с. 102 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000032 від 23.12.2010 року (а.с. 103 т. 1);
- видаткова накладна № ЕЛ-000018 від 24.12.2010 року (а.с. 104 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 2412/005 від 24.12.2010 року (а.с. 105 т. 1);
- подорожній лист № 12/24-12 за 23.12.2010-24.12.2010 року (а.с. 106 т.1);
- податкова накладна № 241201 від 24.12.2010 року на суму 283284,00 грн., в т.ч. ПДВ 47214,00 грн. (а.с. 107 т. 1);
- приймання палива в резервуар 1 (а.с. 108 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000033 від 28.12.2010 року (а.с. 109 т. 1);
- видаткова накладна № ЕЛ-000019 від 28.12.2010 року (а.с. 110 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 28/11 від 28.12.2010 року (а.с. 111 т. 1);
- подорожній лист № 12/29-12 за 28.12.2010-29.12.2010 року (а.с. 112 т.1);
- податкова накладна № 281201 від 28.12.2010 року на суму 289450,10 грн., в т.ч. ПДВ 48241,68 грн. (а.с. 113 т. 1);
- приймання палива в резервуар 17 (а.с. 114 т. 1);
- приймання палива в резервуар 1 (а.с. 115 т. 1);
- приймання палива в резервуар 7 (а.с. 116 т. 1);
- прибуткова накладна № 16 від 09.12.2010 року (а.с. 48 т. 2);
- прибуткова накладна № 17 від 15.12.2010 року (а.с. 49 т. 2);
- прибуткова накладна № 18 від 24.12.2010 року (а.с. 50 т. 2);
- прибуткова накладна № 19 від 28.12.2010 року (а.с. 51 т. 2);
На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів від 24.01.2011 року № 24/01/11 та реальність здійснення операцій позивач надає наступні докази:
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000001 від 01.01.2011 року (а.с. 117 т. 1);
- видаткова накладна № 1101111 від 11.01.2011 року (а.с. 118 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 1101/008 від 11.01.2011 року (а.с. 119 т. 1);
- подорожній лист № 16/11-01 за 10.01.2011-11.01.2011 року (а.с. 120 т.1);
- податкова накладна № 0001 від 11.01.2011 року на суму 305141,60 грн., в т.ч. ПДВ 50856,93 грн. (а.с. 121 т. 1);
- приймання палива в резервуар 17 (а.с. 122 т. 1);
- приймання палива в резервуар 4 (а.с. 123 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000003 від 21.01.2011 року (а.с. 124 т. 1);
- видаткова накладна № 2601111 від 26.01.2011 року (а.с. 125 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 0111/005 від 26.01.2011 року (а.с. 126 т. 1);
- подорожній лист № 16/211-01 за 23.01.2011-26.01.2011 року (а.с. 127 т.1);
- податкова накладна № 0003 від 21.01.2011 року на суму 305141,60 грн., в т.ч. ПДВ 50856,93 грн. (а.с. 128 т. 1);
- приймання палива в резервуар 6 (а.с. 129 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000004 від 21.01.2011 року (а.с. 130 т. 1);
- видаткова накладна № 2801111 від 28.01.2011 року (а.с. 131 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 2401/1102 від 28.01.2011 року (а.с. 132 т. 1);
- подорожній лист № 16/29-01 за 27.01.2011-29.01.2011 року (а.с. 133 т.1);
- податкова накладна № 0004 від 21.01.2011 року на суму 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6500,00 грн. (а.с. 134 т. 1);
- податкова накладна № 0005 від 24.01.2011 року на суму 33000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5500,00 грн. (а.с. 135 т. 1);
- податкова накладна № 0006 від 25.01.2011 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. (а.с. 136 т. 1);
- податкова накладна № 0008 від 27.01.2011 року на суму 33141,60 грн., в т.ч. ПДВ 5523,60 грн. (а.с. 137 т. 1);
- приймання палива в резервуар 7 (а.с. 95 т. 2);
- приймання палива в резервуар 7 (а.с. 96 т. 2);
- приймання палива в резервуар 8 (а.с. 97 т. 2);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000006 від 21.01.2011 року (а.с. 138 т. 1);
- видаткова накладна № 2501111 від 25.01.2011 року (а.с. 139 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 0111/001 від 25.01.2011 року (а.с. 140 т. 1);
- подорожній лист № 12/26-01 за 24.01.2011-26.01.2011 року (а.с. 141 т.1);
- податкова накладна № 0007 від 25.01.2011 року на суму 300595,80 грн., в т.ч. ПДВ 50099,30 грн. (а.с. 142 т. 1);
- приймання палива в резервуар 7 (а.с. 143 т. 1);
- рахунок-фактура № ЕЛ-0000005 від 21.01.2011 року (а.с. 144 т. 1);
- видаткова накладна № 2901111 від 29.01.2011 року (а.с. 145 т. 1);
- товарно-транспортна накладна № 1203/002 від 31.01.2011 року (а.с. 146 т. 1);
- подорожній лист № 16/31-01 за 30.01.2011-31.01.2011 року (а.с. 147 т.1);
- податкова накладна № 0009 від 27.01.2011 року на суму 19858,40 грн., в т.ч. ПДВ 3309,73 грн. (а.с. 148 т. 1);
- податкова накладна № 0010 від 28.01.2011 року на суму 285283,20 грн., в т.ч. ПДВ 47547,20 грн. (а.с. 149 т. 1);
- приймання палива в резервуар 1 (а.с. 150 т. 1);
- прибуткова накладна № 1101111 від 11.01.2011 року (а.с. 52 т. 2);
- прибуткова накладна № 2501111 від 25.01.2011 року (а.с. 53 т. 2);
- прибуткова накладна № 2601111 від 26.01.2011 року (а.с. 54 т. 2);
- прибуткова накладна № 2801111 від 28.01.2011 року (а.с. 55 т. 2);
- прибуткова накладна № 2901111 від 31.01.2011 року (а.с. 56 т. 2).
В судовому засіданні встановлено, що перевезення нафтопродуктів здійснювалось ТОВ «ВТФ «Дайна» власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами та витягом із штатного розпису на 2010 рік та 2011 рік (а.с. 34,35 т. 2).
На кожну товарно-транспортну накладну виписувався подорожній лист вантажного автомобіля, який є первинним документом про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на нього.
Рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти приймання палива в резервуари підтверджують отримання ТОВ «ВТФ «Дайна» товару (нафтопродуктів) від ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ».
Також вказаний факт підтверджується довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, отриманих від ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року (а.с. 57 т. 2).
За отриманий товар ТОВ «ВТФ «Дайна» здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» в повному обсязі, в т.ч. і ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками по рахунку АТ «УкрСиббанк» (а.с. 179-215,216-253 т.1, 1-31 т. 2).
Підтвердженням відповідності якісних показників технічним вимогам були паспорти на відповідну партію нафтопродуктів (а.с. 118-119 т.2).
В бухгалтерському обліку підприємства спірні господарські операції відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 101 та по рахунку 105, а також в картці рахунку 631 та журналі проводок за 01.12.2010 року-31.01.2011 року 631,31 (а.с. 172-176,177-178 т. 1, 46,47,98,99 т. 2).
Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року та січень 2011 року вищевказані податкові накладні отримані ТОВ «ВТФ «Дайна» відповідно в грудні 2010 року та січні 2011 року (а.с. 36-40,41-45,100-105 т. 2).
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача - ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ-37219047) було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ДПА України, яка міститься на офіційному сайті ДПА України (sta.gov.ua): ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», код ЄДРПОУ- 37219047, індивідуальний податковий номер - 372190426511, номер свідоцтва - 100297515, дата початку дії свідоцтва - 12.08.2010 року, свідоцтво не анульовано (а.с. 80,81 т. 2).
Також необхідно зазначити, що нафтопродукти, придбані у ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», в подальшому зберігались на ТОВ «ВТФ «Дайна» та використовувались ТОВ «ВТФ «Дайна» в господарській діяльності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягом із штатного розпису на 2010 рік та 2011 рік (а.с. 32-33,34-35 т. 2).
Подальшу реалізацію нафтопродуктів також підтверджують відомість по рахунку 36 по розрахункам з покупцями за грудень 2010 року та січень 2011 року, договір купівлі-продажу від 14.01.2011 року (а.с. 106-107,110-111,112-117 т. 2).
В довідці від 25.03.2011 року № 16/15-02/37219047 про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВТФ «Дайна» за січень 2011 року зазначено, що правочини між ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» та ТОВ «ВТФ «Дайна» здійснені без мети настання реальних наслідків і не підтверджено наявність поставок товару, а тому вказані правочини є нікчемними.
Проте, суд зазначає, що факт постачання нафтопродуктів від ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» до ТОВ «ВТФ «Дайна» в грудні 2010 року та січні 2011 року в повній мірі підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжним дорученням, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами.
Крім цього, взаємовідносини з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» по вищезазначеним договорам продовжувались і в лютому і в березні 2011 року, по цим взаємовідносинам у податкового органу зауваження відсутні, про що свідчить акт перевірки від 02.09.2011 року № 2363/23/14225518 (а.с. 120-128 т. 2).
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що договори поставки нафтопродуктів від 01.12.2010 року № 011210 та від 24.01.2011 року № 24/01/11 були укладені позивачем з метою отримання продукції (нафтопродуктів) для її подальшого використання.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Отже, податкові накладні по господарських операціях з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» за грудень 2010 року у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Всі суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за грудень 2010 року, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Податкові накладні відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
За таких підстав суд доходить висновку, що в діях позивача відсутнє порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, податкові накладні по господарських операціях з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ» за січень 2011 року у повній мірі виконують функції, покладені на них Податковим кодексом України. Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.
При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Всі суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за січень 2011 року, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем нафтопродуктів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.
За таких підстав суд доходить висновку, що в діях позивача відсутнє порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про нікчемність правочинів з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 108950,00 грн. та заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 308714,00 грн. є безпідставними, а винесення податкових повідомлень-рішень від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00 грн. за основним платежем; від 29.07.2011 року № 0003572320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями, неправомірним.
Крім того, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом введення статті 2442, якою встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, постановою Верховного Суду України від 09.11.2010 року в повній мірі підтверджується правова позиція викладена вище по даній категорії справ (http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/13485853).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень.
Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 29.07.2011 року № 0003582320 та № 0003572320.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.