20.09.2011
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
15 вересня 2011 р. № 2а/2570/4283/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"
доДержавної податковї інспекції у м. Чернігові
провизнання незаконним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача ОСОБА_1, довіреність №1/311 від 31.08.2011 р., ОСОБА_2, довіреність №1/312 від 31.08.2011 р.
ОСОБА_3, довіреність №17024/9/10-010 від 30.12.2010 р.
До Чернігівського окружного адміністративного суду 16 серпня 2011 року надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить визнати незаконним повідомлення рішення ДПІ у м. Чернігові №007201520 від 28.07.2011 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що замовник перерахував кошти за виконані роботи ЗАТ «Чернігівоблбуд», а позивач як генпідрядна організація транзитом перерахував дані кошти субпідрядним організаціям. Субпідрядні організації отримали кошти на ремонт (тобто відбулась операція з поставки товарів (робіт, послуг), утримали з них відповідні податки (ПДВ) і перерахували їх до бюджету. Тобто всі податки вже отримано і перераховано субпідрядними організаціями, таким чином вимога ДПІ до позивача про сплату податку на додану вартість є незаконною і необґрунтованою.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення про необхідність сплати податкового зобов'язання та нарахованої суми штрафних санкцій, так як позивачем порушено вимоги законодавства України про порядок сплати податку на додану вартість.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.09.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 22.09.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України публічне акціонерне товариство «Чернігівоблбуд» (яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд») зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 27.11.1995 р.
Судом встановлено, що 11 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за вересень 2008 року, січень, жовтень та грудень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №706/15-243 від 11.07.2011 р.
В ході проведення перевірки шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлено порушення ЗАТ «Чернігівоблбуд» Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, а саме: контрагентом у складі податкового кредиту відображено податкові накладні, виписані ЗАТ «Чернігівоблбуд» та не відображені в податкових зобов'язанням по наступним періодам: 1) по декларації за вересень 2008р. обсяги продажу складають 0,00 грн., хоча проведено виписку податкової накладної на суму 250000,00 грн., ПДВ в сумі 50000,00 грн. по ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія», яку не включено до податкових зобов'язань з ПДВ; 2) по декларації за січень 2009р. обсяги продажу складають 0,00 грн., хоча проведено виписку податкової накладної на суму 34500,00 грн., ПДВ в сумі 6900,00 грн. по ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія», яку не включено до податкових зобов'язань з ПДВ; 3) по декларації за жовтень 2009р. обсяги продажу складають 35472,00 грн., хоча проведено виписку податкової накладної на суму 333333,33 грн., ПДВ в сумі 66666,67 грн. по ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія», яку не включено до податкових зобов'язань з ПДВ; 4) по декларації за грудень 2009р. обсяги продажу складають 28378,00 грн., хоча проведено виписку податкової накладної на суму 83333,34 грн., ПДВ в сумі16666,67 грн. по ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія», яку не включено до податкових зобов'язань з ПДВ
Отже, перевіркою встановлено, що позивачем не визначено податкові зобов'язання, чим порушено вимоги п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» чинного на час подання декларацій, та п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме: датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Позивачем на акт камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 11.07.2011 р.№706/15-243 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові 20.07.2011 р. було подано письмове заперечення. Листом ДПІ у м. Чернігові від 26.07.2011 р. позивачу була надана відповідь на заперечення, яким рішення податкового органу, а саме - акт камеральної перевірки від 11.07.2011 р. - залишено без змін.
У відповідності до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі складеного акту перевірки від 11.07.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення рішення від 28.07.2011 р. №00072001520 про необхідність сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах) в сумі: за основним платежем - 140233,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35058,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Чернігівоблбуд» є платником податку на додану вартість. Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Судом встановлено, що з 2007 року по 2010 рік ЗАТ «Чернігівоблбуд» являлось генпідрядником з виконання робіт по реконструкції адмінбудівлі по вул. Промисловій, 17 в м. Чернігові під учбовий корпус Чернігівського філіалу МАУП. Замовником з виконання робіт виступало товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» (м. Київ). Роботи на об'єкті велись силами субпідрядних організацій - дочірніх підприємств системи ЗАТ «Чернігівоблбуд». За виконання робіт на рахунок позивача замовником перераховувались кошти, які згодом перераховувались субпідрядним організаціям - виконавцям вказаних робіт. В податкових накладних ТОВ «Міжрегіональної інвестиційно-лізингової компанії» відображено перерахування цих сум на рахунки ЗАТ «Чернігівоблбуд», однак позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року, січень, жовтень, грудень 2009 року дані податкові зобов'язання не значаться.
Таким чином, суд вважає, що позивачем в податкових деклараціях не відображені такі суми податку на додану вартість, що підлягає стягненню: за вересень 2008 р.- 50000,00, за січень 2009 р. - 6900,00 грн., за жовтень 2009 р. - 66666,67 грн., за грудень 2009 р. - 16666,67 грн., всього на загальну суму 140233,00 грн.
Відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що до ЗАТ «Чернігівоблбуд» позивачем правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25%, а саме 35058,25 грн. Таким чином, сума податкових зобов'язань позивача становить: за основним платежем - 140233,00 грн., штрафні санкції - 35058,25 грн.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання незаконним повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові №007201520 від 28.07.2011 року задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
< Текст >
Суддя Ю.О.Скалозуб