Постанова від 23.06.2011 по справі 2-а-4331/11

Справа № 2-а-4331/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 року суддя Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області Якимець Т.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні Крюківського районного суду м.Кременчука адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни.

В заяві позивач зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однако, Управління Пенсійного фонду всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протягом 2006 -2007 р.р. таку допомогу взагалі йому не нараховували і не виплачували, в 2008 - 2010 роках виплатили у неповному обсязі, чим порушили його законні права. Про порушення його прав йому стало відомо на початку 2011 року. Прохає суд поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день винесення рішення нарахувати та виплатити йому щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням рівня інфляції.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надало суду заперечення проти позову, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначили, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»і набрало чинності з моменту його прийняття, зворотної сили немає, тому і перерахунок пенсії з 01.01.2006 року здійснити неможливо, оскільки дія даного рішення на правовідносини з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року не поширюється. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»надання пенсійних пільг дітям війни було призупинено. Оскільки прийняття закону, за яким би можливо провести належні виплати у 2006-2007 р.р. не відбулося, то відповідно не передбачалися і кошти для виплати надбавок бюджетним законодавством. З 1 січня 2008 року відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни -10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На даний час питання встановлення підвищення до пенсій «дітям війни»врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якої підвищення встановлюється з 22.05.2008 року в розмірі 48,10 грн., з 01.07.2008р.- 48,20 грн., з 01.10.2000 р.- 49,80 грн..

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, на підставі наявних у справі доказів, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду та отримує пенсію за Законом України „Про пенсійне забеспечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим в 1987 році

Враховуючи зазначений статус, ОСОБА_2 відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відділ пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначені виплати позивачу здійснює не в повному розмірі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік починаючи з 09.07.2007 року, вважаю їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

У 2007 році підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачувалось тільки особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відділ пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то вважаю такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції; Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, вважаю, що з 22.05.2008 року відділ пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” передбачено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2011 рік не зупинено. Оскільки в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” зміни на 2009-2011 рр. не вносилися, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а позовні вимоги позивача за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року , з 01 січня по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по день винесення судом рішення необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

ОСОБА_2 отримує пенсію на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, починаючи з 1 січня 2007 року, пенсії особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначаються (перераховуються) спеціально створеним при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області відділом пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо:

- призначення пенсії;

- підготовки документів для його виплати;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністартивного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Як вбачається із матеріалів справи позивач дізнався про порушення його прав та звернувся до суду з позовом в межах строку встановленого законодавством, а тому підстав для вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду не вбачається і порушене право підлягає захисту.

Вважаю необхідним, позовні вимоги позивача задовольнити, визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по невиконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати позивачу за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня по 31 грудня 2009 року , за 2010 рік з 01 січня по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік з 01 січня по 31 травня 2011 року з урахуванням зроблених виплат.

Вважаю за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рівня інфляції, оскільки згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03.07.1991 року пенсії та суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підлягають індексації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2,186, п.2 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни-задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині ненарахування підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 01 січня по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік з 01 січня по 31 травня 2011 року з урахуванням зроблених виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка його подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:

Попередній документ
20602238
Наступний документ
20602240
Інформація про рішення:
№ рішення: 20602239
№ справи: 2-а-4331/11
Дата рішення: 23.06.2011
Дата публікації: 27.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (29.06.2011)
Дата надходження: 11.04.2011
Предмет позову: про визнання протиправними дії пенсійного фонду та зобовязання перерахунку соціальної допомоги