14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
16 червня 2011 р. № 2а/2570/2928/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Сердюк Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "В-Бейбі"
додержавної податкової інспекції у м. Чернігові
провизнання недійсними податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача ОСОБА_1, довіреність від 15.06.2011 року
ОСОБА_2, довіреність № 17025/9/10-010 від 30.12.2010 року, ОСОБА_3, довіреність № 7436/9/10-010 від 07.06.2011 року
30 травня 2011 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «В-Бейбі» до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року №0002022320. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 7700 грн., оскільки договір № 14 від 16.02.2011 року, на який посилається відповідач, укладений відповідно до норм чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали у повному обсязі та пояснили, що під час перевірки позивача було встановлено його взаємовідносини з ТОВ «Торгсервіс» на суму ПДВ в розмірі 7700 грн. З ДПІ у м. Херсоні надійшла інформація, що за наслідками проведеної перевірки ТОВ «Торгсервіс» зменшено податкові зобов'язання в сумі 7700 грн. та на підставі цього ДПІ у м. Херсоні прийшло до висновку, що ТОВ «Торгсервіс» має ознаки нікчемності.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.06.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю «В-Бейбі» зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міськради 12.02.2007 року та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків.
Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «В-Бейбі» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у січні 2011 року, про що складено акт від 29.04.2011 року №350/23/34924412.
В ході проведення перевірки відповідачем встановлено завищення ТОВ «В-Бейбі» суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 7700 грн., у зв'язку з нікчемністю вчиненого правочину між ТОВ «Торгсервіс» та ТОВ «В-Бейбі».
На підставі складеного акту перевірки від 29.04.2011 року №350/23/34924412 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 року за №0002012320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7700 грн.
Судом встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «В-Бейбі» за січень 2011 року було встановлено взаємовідносини з ТОВ «Торгсервіс» на суму ПДВ 7700 грн.
З державної податкової інспекції у м. Херсоні надійшла інформація, згідно якої за наслідками проведеної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємству ТОВ «Торгсервіс» зменшено податкові зобов'язання за січень 2011 року в сумі 7700 грн., про що складено акт №1159/23-2/23133206 від 13.04.2011 року.
В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні №1159/23-2/23133206 від 13.04.2011 року зазначено, що ТОВ «Торгсервіс» є суб'єктом господарювання з ознаками «фіктивності», оскільки при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями, ТОВ «Торгсервіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Як вбачається з матеріалів справи та за даними додатку 5 до декларації та „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" перевіркою встановлено, що ТОВ «Торгсервіс» у січні 2011 року декларувало здійснення операцій з покупцями відповідно податкових накладних, а саме з ТОВ "В-Бейбі" (код 34924413) на загальну суму ПДВ - 7700 грн. (податкова накладна, видаткова накладна №3 від 20.01.2011 року на загальну суму ПДВ - 7700 грн.). До перевірки було надано договір №6 від 20.01.2011 року щодо укладання угоди з ТОВ "В-БЕЙБІ" на постачання насіння гірчиці жовтої. Розрахунки між суб'єктами господарювання за товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень: № 16 від 20.01.2010 року на загальну суму 46200 грн., довіреність №2/1 від 20.01.2011 року, видана ОСОБА_4 на отримання насіння гірчиці жовтої 21600 кг.
Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Згідно з поданою ТОВ «Торгсервіс» до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року (вх. від 21.02.11 №12525), додатку 5 до декларації та за даними „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" значення рядку 9 декларації з ПДВ становить 202933,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в сумі 7700 грн. лише на підставі висновку акту перевірки ДПІ у м. Херсоні №1159/23-2/23133206 від 13.04.2011 року щодо наявності ознак фіктивності ТОВ «Торгсервіс».
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем не надано жодних доказів визнання підприємства ТОВ «Торгсервіс» фіктивним, а господарські угоди, укладені між ТОВ «Торгсервіс» та ТОВ «В-Бейбі»-нікчемними.
Відповідно до ст..198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг
Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, оскільки позивачем задекларовано та віднесено до податкового кредиту суму з ПДВ в розмірі 7700 грн., підтверджену податковими накладними, суд вважає, що відповідачем неправомірно встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання ТОВ «В-Бейбі» показників в рядку 17 Декларації за січень 2011 року, та, відповідно, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7700 грн.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0002012320 від 06.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 7700 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «В-Бейбі» до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року №0002022320 підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року №0002022320.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб