Справа № 2-1737/11
26.12.2011 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого -судді -Хіневича В.І. , при секретарі -Таранець Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до фізичної особи -ОСОБА_3, за участю третьої особи -опікунської ради виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука про примусове виконання зоборв»язання в натурі та за зустрічним позовом фізичної особи - ОСОБА_3 до фізичної особи -ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.
В позові ОСОБА_1 вказала, що 10.04.2006 року його з відповідачем мати ОСОБА_5 залишила заповіт , за яким все майно , а саме належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповідала її брату ОСОБА_3 Розуміючи, що її брат скористався безпорадним станом матері через вживання останньою сильнодіючих наркотичних засобів з причини онкологічного захворювання і оформив заповіт у нотаріуса, вона подала до Крюківського районного суду м. Кременчука позов про визнання цього заповіту недійсним. Отримавши її позов, брат звернувся до неї з проханням не ганьбити його і запропонував їй укласти договір про виконання певних дій, яким зобов»язувався протягом семи днів після отримання правовстановлюючих документів на квартиру , подарувати половину цієї квартири її доньці ОСОБА_2. Вона в свою чергу повинна була залишити без розгляду свій позов а в нотаріальній конторі надати письмову згоду на отримання відповідачем у спадщину всієї квартири. 15.08.2008 року такий договір був складений і підписаний в присутності ОСОБА_4, який і склав його. Всі зобов»язання, які вона брала на себе вона виконала в повному обсязі. Але відповідач, в порушення п.2.1 даного договору, згідно з яким зобов»язувався передати предмет дарування протягом семи днів до сьогоднішнього дня не виконав даний договір. На її неодноразові звернення про виконання своїх зобов»язань відповідач відповідає відмовою. Відповідно до ст..610 ЦК України порушення зобов»язання є його невиконання.
Таким чином , прохає суд зобов»язати відповідача виконати умови договору про виконання певних дій від 15.08.2008 року та подарувати її доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , допустити негайне виконання рішення суду.
В ході судового розгляду справи відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, згідно якого прохає суд визнати договір про виконання певних дій від 15.08.2008 року недійсним. На обґрунтування позову вказав, що його матері ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. 10.04.2006 року мати склала заповіт , згідно якого заповідала належну їй квартиру АДРЕСА_1 йому. З часу відкриття спадщини у нього виникало багато питань юридичного характеру і ОСОБА_4, який надавав йому консультації запевнив його , що для отримання спадщини після смерті матері йому необхідна згода його сестри. Користуючись цим, відповідачі ввели його в оману і він діяв під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, тобто ОСОБА_4 переконав та запевнив його у тому , що потрібна згода ОСОБА_1 для отримання спадщини за заповітом його матері. Фактично відповідачі не залишили йому вибору як тільки підписати договір про виконання певних дій від 15.08.2008 року. 27.10.2008 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідачка визнає його право на квартиру, про що надавала йому розписки. На даний час йому стало відомо, що ніякої згоди його сестри на отримання їм спадкового майна не передбачено. Означений договір є фактично попереднім договором , згідно ст..635 ЦК України, але він нотаріально не посвідчений, як того вимагає дана стаття.
Позивач за первісним позовом -відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану позовні вимоги з підстав , викладених в позові та пояснення свого представника та прохала їх задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні за угодою -адвокат ОСОБА_7 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі і прохала їх задовольнити з підстав, викладених в позові. При цьому пояснила, що ОСОБА_3 вказує, що саме ОСОБА_4 переконав та запевнив його щодо потрібності згоди сестри для отримання спадщини за заповітом, тобто вказує на помилку укладення договору внаслідок свого незнання закону або власної недбалості, що відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року « про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»не є підставою для визнання правочину недійсним. Крім того, одночасне застосування норм щодо помилки і обману є неправильним. Стаття 229 ЦК України чітко визначає , що має істотне значення для визнання правочину недійсним, а саме помилку щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін… тощо. Але посилання ОСОБА_3 щодо вищезазначених умов договору в позові не міститься, так як саме ОСОБА_3 умовляв ОСОБА_1 укласти даний договір . Посилання ОСОБА_3 на необхідність нотаріального посвідчення даного договору , то відповідно до ч.2 ст.635 ЦК України вказано , що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору…, а ст..205 ЦК України визначає дві форми укладання угод - усну та письмову. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, тощо.
Відповідач за первісним позовом -позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та прохав суд відмовити в їх задоволенні , а його зустрічні позовні вимоги задовольнити, з підстав , викладених в зустрічному позові.
Представник ОСОБА_3 за угодою -адвокат ОСОБА_8 прохав відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позові. При цьому пояснив, що згідно ст..717 ЦК України за договором дарування одна сторона ( дарувальник) передає …другій стороні ( обдаровуваному) безоплатно майно ( дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов»язок обдаровуваному вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру , не є договором дарування. 27.10.2008 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом , а саме на квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_1 визнає його право на спадкове майно, про що надавала відповідні розписки. Означений договір не нотаріально посвідчений , в ньому не вказано ціну договору, хоча це передбачено ст..635 ЦК України. Даний договір передбачає у майбутньому вчинення основного договору -договору дарування, який має вчинятися у письмовій формі і підлягає обов»язковому нотаріальному посвідченню. А тому і даний договір підлягає нотаріальному посвідченню. Також незрозуміло , чому в позові вказано як третю особу опікунську раду , яка у договорі про вчинення певних дій відсутня. При цьому , ОСОБА_1 визнаючи право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, одночасно не визнає заповіт, що був складний померлою матір»ю. Згідно повідомлення нотаріальної контори ОСОБА_1 взагалі не зверталася до останньої з заявою про прийняття спадщини після померлої матері, хоча мала таку можливість.
Представник третьої особи -Опікунської Ради виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Мельник А.О. в судовому засіданні вказала, що органом опіки та піклування Крюківської районної ради на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було винесено та розглянуто питання про примусове виконання зобов»язання в натурі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3. Розглянувши подані документи, враховуючи рішення комісії орган опіки та піклування при вирішення даного питання покладається на розсуд суду. Аналогічним чином , орган опіки та піклування покладається на розсуд суду при вирішенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3
Вислухавши пояснення позивача за первісним позовом -відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, відповідача за первісним позовом -позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, їх представників, пояснення відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4, пояснення третьої особи, повно та всебічно вивчивши і дослідивши матеріли цивільної справи та оцінивши надані суду докази, судом встановлено наступне:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва № 345 про право власності , виданого УЖКГ 11 липня 1991 року , зареєстрованого в Кременчуцькому бюро інвентаризації в реєстрову книгу № 1 за р. № 9 що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.10.2008 року, яке знаходиться в матеріалах справи.
ОСОБА_1, є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, що підтверджується наступними доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_1, виданим повторно 20.10.2006 року Крюківіським відділом РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області , запис № 34, де в графі мати вказано -ОСОБА_5; свідоцтвом про одруження НОМЕР_2, виданим 19.12.1998 року відділом РАГС Крюківського райвиконкому м. Кременчука Полтавської області , запис № 394, згідно якого прізвище ОСОБА_1 після одруження стало «ОСОБА_1»; свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3, виданим 12.03.2003 року відділом РАГС Крюківського райвиконкому м. Кременчука Полтавської області , запис № 60, згідно якого після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишилось «ОСОБА_1»; свідоцтвом про одруження НОМЕР_4, виданим 05.05.2003 року відділом РАГС Крюківського райвиконкому м. Кременчука Полтавської області , запис № 89, згідно якого прізвище позивачки після повторного одруження стало «ОСОБА_1».
10.04.2006 року ОСОБА_5 склала заповіт , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 731, згідно якого остання заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось ОСОБА_3., що підтверджується копією заповіту ВСТ № 064947 від 10.04.2006 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується рішенням Крюківського районного суду від 11 квітня 2008 року , свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та іншими доказами , які маються в справі і не заперечувалось сторонами.
ОСОБА_3 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, що підтверджується рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 квітня 2008 року та не заперечувалось сторонами по справі.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, її син та спадкодавець ОСОБА_3 у строки , передбачені чинним законодавством звернувся до Другої Кременчуцької нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, посвідченою державним нотаріусом Другої Кременчуцької нотаріальної контори, що підтверджується заявою від 16.05.2008 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-569.
Отримавши дану заяву, Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора належним чином повідомила ОСОБА_1 про дане звернення і наявність відповідного заповіту померлої ОСОБА_5 і роз»яснила їй норми ст..1241 ЦК України щодо вирішення питання обов»язкової частки спадкового майна, що підтверджується відповідним листом за № 1345/2-27 від 02.06.2008 року.
Однак, ОСОБА_1, будучи впевненою , згідно її позовної заяви, про те, що ОСОБА_3 скористався безпорадним станом матері через вживання останньою сильнодіючих наркотичних засобів з причини онкологічного захворювання і оформив заповіт у нотаріуса, не повідомила про це державного нотаріуса та на вчинила будь яких дій , щоб завадити останньому отримати свідоцтво про право на спадщину на заповітом, який на її думку є недійсним.
При цьому , ОСОБА_1 19.06.2008 року звернулася з позовною заявою до Крюківського районного суду м. Кременчука про визнання цього заповіту недійсним.
Однак, в подальшому , 19.08.2008 року ОСОБА_1 надала суду заяву , написану власноручно, згідно якої прохала суд закрити провадження по справі за її позовом в зв»язку з досягненням з її братом мирової угоди, при цьому вказавши , що наслідки , передбачені ст..ст.205,206 ЦПК України їй відомі, що підтверджується заявою.
Враховуючи дану заяву, ухвалою Крюківського районного суду від 18 вересня 2008 року провадження по цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту - закрито, у зв»язку з відмовою позивача від позову, що підтверджується заявою ОСОБА_1 та ухвалою, яка мається в матеріалах цивільної справи № 2-1555/2008 р., яка була оглянута в ході судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене , відповідно до чинного законодавства, Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора видала ОСОБА_3, свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, яка належала останній на праві власності, що підтверджується свідоцтвом , виданим 27.10.2008 року , номер спадкової справи № 261/08, зареєстровано в реєстрі за № 2-1539.
Однак, до цього, 15.08.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була підписана угода про виконання певних дій, яка була складена ОСОБА_4 , приватним підприємцем, який надавав юридичні послуги як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 , що підтверджується угодами від серпня 2008 року та від 10.03.2008 року відповідно.
При цьому , згідно позовної заяви та пояснень як самої ОСОБА_1, так і ОСОБА_4, вказана угода була ним складена на прохання саме ОСОБА_1,що підтверджується звітом про використання коштів від 31.08.2008 року та актом № 1 прийому - здавання виконаних робіт за угодою № 1 від 19.08.2008 року , згідно яких саме ОСОБА_4. готував дану угоду , що вказано в п.1.8 акту , при тому , що будь яких інших угод ОСОБА_4 ОСОБА_1 не готував. Також, вказана угода була підписана сторонами саме в присутності ОСОБА_4, який і завірив дану обставину своєю печаткою та підписом
Суд бере до уваги , що в судовому засіданні ОСОБА_4 спочатку заперечував факт надання ним консультацій правового характеру стосовно прийняття спадщини з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, так і сам факт складання ним особисто даної угоди про виконання певних дій. При цьому, ОСОБА_4 взагалі не навів суду належних обґрунтувань та законних підстав посвідчення ним вказаної угоди та будь яких юридичних наслідків вчинення ним таких дій.
Тобто, ОСОБА_4 склав дану угоду на прохання саме ОСОБА_1, де в п.1 прямо вказано , що саме повинен вчинити ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2
Однак, ні ОСОБА_1 та її представник, ні ОСОБА_4 не надали суду жодних доказів того, що не укладаючи даної угоди ОСОБА_3 не отримав би належної йому за законом спадщини.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засідання знайшов підтвердження факт надання консультацій правового характеру ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4, який запевнив ОСОБА_3 , що для отримання спадщини після смерті матері йому необхідна згода його сестри, тобто факт того, що ОСОБА_4 переконав та запевнив останнього у тому , що йому потрібна згода ОСОБА_1 для отримання спадщини за заповітом його матері, в зв»язку з чим ОСОБА_3 і підписав договір про виконання певних дій від 15.08.2008 року.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню…Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому, сама позивач як позовній заяві, так і неодноразово в судових засіданнях не заперечує того, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем даної квартири, як і не заперечувався даний факт сторонами при розгляді справи. Даний факт ОСОБА_1 крім того підтвердила власноручно написаною розпискою від 11.12.2006 року.
Відповідно до ст.635 Цивільного Кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку ( у певний термін) укласти договір в майбутньому( основний договір) на умовах , встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором , погоджуються в порядку , встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору…
Відповідно до ст.ст. 205, 209 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню, лише у випадках , встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона ( дарувальник) передає або забов»язується передати другій стороні ( обдаровуваному) безоплатно майно ( дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов»язок обдаровуваному вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру , не є договором дарування.
Відповідно ст.719 Цивільного Кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає обов»язковому нотаріальному посвідченню.
Враховуючи , що основний договір, який зобов»язувалися укласти між собою сторони є договором дарування нерухомої речі , який укладається у письмовій формі і підлягає обов»язковому нотаріальному посвідченню, тому договір про виконання певних дій від 15.08.2008 року також повинен бути укладений у письмовій формі і підлягав обов»язковому нотаріальному посвідченню.
Згідно ст.ст.1233, 1234, 1235 Цивільного Кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповідач може призначити своїм спадкоємцем одну або кілька фізичних осіб… Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Судом встановлено, що при укладанні заповіту , ОСОБА_5 діючи добровільно, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам»яті, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті зробила розпорядження своїм майном.
При цьому, в позовній заяві позивач вказувала , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 на момент укладання заповіту вживала сильнодіючий наркотичний препарат «омнопон»і у нотаріуса, перебуваючи в сомнамбулічному стані, проти своєї волі підписала заповіт на користь брата.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження цього факту сторона позивача суду не надала, а саме , що «омнопон»є сильнодіючим наркотичним препаратом, яка саме доза цього препарату могла ввести особу , конкретно ОСОБА_5 в сомнамбулічний стан, докази перебування ОСОБА_5 в цьому стані саме при укладанні заповіту, яким чином остання проти своєї волі підписала заповіт у нотаріуса, і відповідно під яким конкретно впливом і кого саме та в чому він виражався , тощо.
Таким чином , суд вважає, що вживання ОСОБА_5 наркотичного засобу, якщо таке і мало місце, не є підставою стверджувати, що особа перебувала в наркотичному чи сомнамбулічному стані і не могла керувати своїми діями.
При цьому , подання ОСОБА_1 позовної заяви до суду про визнання недійсним заповіту і в подальшому відмова останньої від позову на підставі укладання буцім-то мирової угоди не є доказом того, що дані позовні вимоги ОСОБА_1. є законними і обґрунтованими і судом при вирішенні справи по суті були б задоволені.
Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст.ст.316 ,317 ,319 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а саме власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Тому , суд вважає, що ОСОБА_3 є належним власником квартири АДРЕСА_1 так, як матеріалами цивільної справи, так і поясненнями сторін та іншими доказами не оспорюється факт того, що ОСОБА_3 законно, з додержанням всіх вимог, які встановлено законом на відповідній правовій підставі належним чином придбав дану квартиру на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про примусове виконання зобов»язання в натурі слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним слід задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи , що сторонами по справі не заявлялись будь які вимоги стосовно стягнення судових витрат, суд дане питання по суті не вирішував.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 205, 209, 316, 317, 319, 635, 638, 717, 719, 1233 - 1235 Цивільного Кодексу України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до фізичної особи -ОСОБА_3, за участю третьої особи -опікунської ради виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука про примусове виконання зоборв»язання в натурі -відмовити.
Зустрічний позов фізичної особи - ОСОБА_3 до фізичної особи -ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір про виконання певних дій від 15 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Повний текст рішення буде виготовлений 30.12.2011 року.