Іменем України
26 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1928/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
при секретарі судового засідання: Хмілю С.Р.
за участю сторін:
від позивача - Чмола І.І.,
від відповідача - не з"явився. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державна податкова інспекція у м. Чернівці до ОСОБА_2 про про стягнення заборгованості, -
16.08.2011 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась з адміністративним позовом, до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, про стягнення заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб, в розмірі 35500,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що в ПП ОСОБА_2 всупереч вимогами п.16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України існує заборгованість по єдиному податку на загальну суму 1725,55 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився заперечень чи клопотань не направив.
В судовому засіданні суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, який зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та взятий на облік, як платник податків 06.10.2003 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за відповідачем станом на 03.08.2011р., рахується сума податкової заборгованості, в розмірі 35500,19 грн.
Згідно п.5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року (Закону України № 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Сума податкової заборгованості на сьогоднішній день є узгодженою. Так у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Зокрема податковим органом були виставлені податкові вимоги №1/180 від 02.03.2010 року та №2/880 від 26.04.2010 року. (а.с.6-7)
Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” (діяв на момент виникнення заборгованості) визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю ” від 03.07.1992 року (далі -Закон №2535-ХІІ), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно ст. 14 Закону №2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закону №2181) податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 79, 86, 94, 158-162 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1) податковий борг по оренді земельної ділянки в сумі 35500,19 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 26.12.11 р.
Суддя Г.Г. Спіжавка