22 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/741/11
12:05
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;
з участю:
представника позивача -Ісаєвої І.В.;
представника відповідача -ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,-
У поданому до суду адміністративному позові Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області (далі-позивач) просив суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3(далі-відповідач) фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 4400,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09 листопада 2010 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області під час перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність приватний підприємець ОСОБА_3, встановлено відсутності графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», а також факт реалізації 1 пляшки вина «Ізабелла», місткістю 1 л, міцністю 12% по ціні 16,00 грн.
На підставі акту перевірки від 09 листопада 2010 року №409/32/НОМЕР_1 Регіональним управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 4400,00 грн., у тому числі 3400,00 - за нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481 із змінами та доповненнями (далі-Закон №481) та 1000,00 грн. - за роздрібну торгівлю вином за ціною нижчою за встановлену мінімальною роздрібну ціну.
Відповідач заперечення на позовну заяву не надав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував у задоволенні позову, мотивуючи тим, що на даний час рішення про застосування фінансових санкцій скасовано Чернівецьким окружним адміністративним судом. Вказане рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
09 листопада 2010 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової інспекції України в Чернівецькій області було проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 та складено Акт № 409/32/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 5-6).
Під час перевірки 09 листопада 2010 посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПА України в Чернівецькій області було встановлено порушення відповідачем ст.15-2 Закону №481 та вимоги Постанови КМУ від 30.10.2010 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».
За результатами розгляду Акту перевірки позивачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 23 листопада 2010 року, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 4400,00 грн. за відсутність знаку та інформації про заборону куріння та роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін (а.с. 8).
Рішення про застосування фінансових санкцій вручене відповідачу 26 листопада 2010 року (а.с. 9).
16 червня 2011 року Чернівецьким окружним адміністративним судом винесено постанову, якою скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області від 23 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_3 у розмірі 4400,00 грн. (а.с. 38-41).
Постанову суду першої інстанції було оскаржено Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Чернівецькій області, - залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року, - без змін (а.с. 34-37).
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 15-2 Закону №481 встановлені обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
Згідно статті 15-2 Закону України №481 забороняється куріння тютюнових виробів:
1) у ліфтах і таксофонах;
2) у закладах охорони здоров'я;
3) у навчальних та освітньо-виховних закладах;
4) на дитячих майданчиках;
5) на спортивних майданчиках;
6) у під'їздах жилих будинків;
7) у підземних переходах;
8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення). Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
1) у закладах громадського харчування;
2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
3) у приміщеннях закладів культури;
4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;
5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481 за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі - 3400 гривень.
Суд вважає, що об'єкт перевірки - магазин, що належить відповідачу - суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі, не належить до жодного з перелічених вище об'єктів, де заборонено куріння тютюнових виробів, тому на нього не може поширюватись вимога, щодо розміщення знака про заборону куріння і відповідно, не може бути застосована фінансова санкція за відсутність такого знаку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957 (далі - ПКМУ №957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва. Згідно цієї постанови роздрібна ціна вина в іншій тарі місткістю 1 л становить 12 гривень. Тому суд вважає, що реалізація вина за ціною 16 гривень, яка є більшою за мінімальну, що встановлена ПКМУ №957, не порушує вимог ПКМУ №957, а застосування відповідальності, передбаченої ст. 17 Закону №481, є безпідставним.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням основних принципів, які повинні бути дотриманні суб'єктом владних повноважень при прийняті рішення, а саме з порушенням принципів добросовісності, розсудливості та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням вказаних вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 159-163 КАС України, суд , -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 27 грудня 2011 року
Суддя О.В. Боднарюк