22 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/1590/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
секретаря судового засідання -Дячука Д.А.;
за участю:
представника позивача -Бишки М.Є.;
відповідача -не з'явився.
розглянувши адміністративний позов Новоселицької міжрайонної податкової інспекції Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області (далі позивач) просила суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 податкову заборгованість у сумі 26087,24 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 89479,34 грн., в тому числі по податку з доходів найманих працівників - 84937,50 грн., по податку з доходів фізичних осіб - 4541,84 грн. Податковий борг по податку з доходів найманих працівників виник у результаті нарахованого на підставі акту планової виїзної документальної перевірки №1284/17-007/НОМЕР_1 від 24.12.2010 року, прийнятого податкового повідомлення-рішення №301/17 від 02.06.2011 року та застосування штрафної санкції. Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб виник у результаті нарахованого на підставі акту планової виїзної документальної перевірки №1284/17-007/НОМЕР_1 від 24.12.2010 року, прийнятого податкового повідомлення-рішення №29/170000011700 від 27.01.2011 року та застосування штрафної санкції.
Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, позивач звернувся з вимогою про стягнення її у судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, явку представника не забезпечив, клопотань та заяв не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом 19.07.2011 року зареєстрований Новоселицькою державною адміністрацією Чернівецької області за адресою - с. Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область (а.с. 53) та взятий на облік у Новоселицькій МДПІ, як платник податків з 08.07.2008 р. за №373 (а.с. 8). Згідно Свідоцтва про держану реєстрацію Серії В02 №469595, відповідач 07.07.2008 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець (а.с. 7).
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлень від 10.12.2010 року №304, представниками позивача проведено планову виїзну документальну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2008 року по 31.03.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.12.2010 року №1284/17/НОМЕР_1 (а.с. 27-36). Перевіркою встановлені наступні порушення: не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходу, який виплачено на користь платника податку у період з 08.07.2008 року по 31.03.2010 року, чим порушено п.19.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; не подання відомостей 1 ДФ, за встановленою формою до податкового органу в первірений період не в повному обсязі, чим порушено ст.9.2 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"; не ведення обліку доходів і витрат в період з 08.07.2008 року по 31.03.2010 року.
На підставі Акту від 24.12.2010 року №1284/17/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №29/70000011700 від 27.01.2011 року на суму 4541,84 грн., в тому числі за основним платежем - 3633,47грн. та штрафні санкції 908,37грн., яке було направлено відповідачу. Вказане повідомлення-рішення не оскаржено, узгоджену суму заборгованості в добровільному порядку не сплачено.
Таким чином, за відповідачем рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4541,84 грн., в тому числі основний платіж - 3633,47 грн., штрафні санкції - 908,37 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11).
Також, на підставі направлень від 29.04.2011 року №134, представниками позивача проведено виїзну документальну позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.05.2011 року №298/17/НОМЕР_1 (а.с.13-22.). Перевіркою встановлено наступні порушення: відповідно до п.п. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" нараховано податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати в сумі 67950,00 грн.; не подання відомостей 1ДФ, за встановленою формою до податкового органу в перевірний період не в повному обсязі; не ведення обліку доходів і витрат в період з 08.07.2008 року по 31.03.2010 року.
На підставі Акту №298/17/270521663 від 19.05.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №301/17-0001801700 від 02.06.2011 року на суму 84937,50 грн., в тому числі за основним платежем - 67950,00грн. та штрафні санкції - 16987,50грн. Рішення відповідач отримав 14.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24). Вказане повідомлення-рішення не оскаржено, узгоджену суму заборгованості в добровільному порядку не сплачено.
Таким чином, за відповідачем рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 84937,50 грн., в тому числі основний платіж - 67950,00 грн., штрафні санкції - 16987,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11).
З наведеного вище, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість у загальній сумі 89479,34грн., в тому числі основний платіж - 71583,47 грн., штрафні санкції - 17895,87грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003р. (який діяв на момент винекнення правовідносин) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Податковий кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Згідно 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
Законом України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII (який діяв на момент винекнення правовідносин) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм законодавства, не виконує обов'язок по сплаті узгодженої суми податкової заборгованості, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку. Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечення протилежного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 69, 70, 71, 86, 94, 158, 160 -163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (с.Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область, ідент. код-НОМЕР_1) податкову заборгованість на загальну суму 89479 (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 34 коп. до відповідного бюджету України.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2011 року.
Суддя В.О. Григораш