Справа № 2-а-4429/11
21.12.2011 року м. Кременчук
Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Хохловій Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просив суд винести постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції при виконанні виконавчого листа, виданого 31 серпня 2004 року Крюківським районним судом міста Кременчука про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 152 591 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що на виконанні в Крюківському відділі державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції перебуває дублікат виконавчого листа від 31 серпня 2004 року № 2-3447, виданий Крюківським районним судом міста Кременчука про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 боргу в сумі 152 591 грн. 5 травня 2009 року боржник ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до Крюківського відділу державної виконавчої служби про стягнення боргу із його заробітної плати за його місцем роботи в ТОВ «Гранітлайт». Згідно повідомлення Автозаводського відділу державної виконавчої служби від 13 квітня 2011 року на депозитний рахунок Крюківського ВДВС надійшли грошові кошти, що були стягнуті із заробітної плати ОСОБА_3 За таких обставин, як зазначає позивач, за період з травня 2009 року по січень 2011 року фактично ніяких виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого документу відповідачем не виконувалось, в порушення вимог Закону України «Про державну виконавчу службу». Звернення стягнення на заробітну плату є одним із заходів примусового виконання рішень, передбачений чинним законодавством України. Відповідач, в порушення вимог закону, надіслав виконавчий документ за місцем роботи боржника ОСОБА_3 лише через два роки після отримання заяви останнього, що є, на думку позивача, грубим порушенням законодавства та фактичною бездіяльністю відповідача. За таких обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність. Так, зокрема представник відповідача зазначив, що у період, зазначений позивачем, Крюківським відділом державної виконавчої служби здійснювались усі передбачені законом заходи, направлені на виконання виконавчого документу, в тому числі неодноразові виходи державного виконавця за адресою місця проживання боржника ОСОБА_3, направлення запитів для з'ясування наявності у боржника на праві власності рухомого та нерухомого майна, встановлення місця роботи боржника. Також, як вказав представник відповідача, певний період часу дане виконавче провадження перебувало на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та знову було повернуто на виконання до Крюківського відділу державної виконавчої служби.
15 вересня 2011 року Крюківським районним судом міста Кременчука було винесено ухвалу, якою до участі в справі залучено Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції в якості третьої особи.
Представник третьої особи Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з'явився, завчасно надавши суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі на розсуд суду, оскільки виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу, передано на виконання до відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
8 листопада 2011 року Крюківським районним судом міста Кременчука було винесено ухвалу, якою до участі в справі залучено відділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в якості третьої особи.
Представник відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином увідомлений про час та місце слухання справи.
Вислухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, вивчивши та проаналізувавши матеріли справи, суд приходить до наступних висновків.
31 серпня 2004 року Крюківським районним судом міста Кременчука ОСОБА_1 було видано дублікат виконавчого листа за номером 2-3447/2003 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 148 400 грн., пені в розмірі 2671 грн. та судових витрат в сумі 1520 грн.
Вказаний вище дублікат виконавчого листа було передано стягувачем ОСОБА_1 на виконання до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції.
Як достовірно встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, 5 травня 2009 року, боржник за виконавчим документом -ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції із заявою про відрахування із його заробітної плати в ТОВ «Гранітлайт»боргу на користь ОСОБА_1
Згідно положень частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 21 квітня 1999 року, державний виконавець зобов'заний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Зазначені вище положення не суперечать вимогам статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діє на даний час, якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно положень частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 21 квітня 1999 року, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документів на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, взначені виконавчим документом.
Зазначені вище положення не суперечать вимогам статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діє на даний час, якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 71 Кодексу України про адміністративні правопорушення кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, частиною 2 статті 71 КАС України запроваджено презумпцію вини адміністративного органу. Згідно з цією нормою, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Цим передбачається, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача, про порушення права, свободи чи правового інтересу відповідають дійсності, доки відповідач -орган влади -їх не спростує.
Відповідачем -Крюківським відділом державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, не спростовано в судовому засіданні доводів позивача ОСОБА_1 стосовно неправомірної бездіяльності при провадженні примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу, зокрема доводів щодо невжиття передбачених законом заходів, направлених на стягнення боргу із заробітної плати боржника.
Стосовно посилань представника відповідача на той факт, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості перебувало на виконанні відповідача незначний проміжок часу, суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, даний виконавчий документ перебував на виконанні в Крюківському відділі державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції періодично і досить тривалий період часу, достатній для вжиття державним виконавцем дієвих заходів, спрямованих на виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні не спростовано факту протиправної бездіяльності відповідача, на виконанні в якого перебував виконавчий документ, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 6-14, 71, 72, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції при виконанні виконавчого листа, виданого Крюківським районним судом міста Кременчука 31 серпня 2004 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя: