22 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3178/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
секретаря судового засідання -Дячука Д.А.;
за участю:
представника позивача -Потерейко Р.В.;
відповідача -не з'явився.
розглянувши адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області до Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо»про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у Кельменецькому районі Чернівецької області (далі-позивач) просить суд стягнути з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо»(далі-відповідач) податкову заборгованість на загальну суму 2283,39 грн.
В обґрунтування свої позивних вимог позивач зазначив, що станом на 18 жовтня 2011 року за відповідачем рахується недоїмка по орендній платі за землю у сумі 2283,39 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання згідно податкової декларації.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідача вдруге в судове засідання нез'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, явку представника не забезпечив, клопотань та заяв не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.10.2011 року місцезнаходженням відповідача є вул. Шептицького, 29, м. Чернівці (а.с. 7-10). Відповідач, відповідно до Довідки №5304/15-2, взятий на облік платників податків в ДПІ у м. Чернівці з 26.03.1998 року (а.с. 11). Окрім того, відповідно до повідомлення від 21.11.2011 року №57/10/29-016, відповідач включений до категорії платників окремих податків у ДПІ Кельменецького району Чернівецької області (а.с. 25).
Як вбачається із матеріалів справи, 12.01.2011 року між відповідачем та Кельменецькою селищною радою укладено договір оренди землі №50 (а.с. 15), відповідно до якого відповідачу передано в оренду, сторком на один рік, земельна ділянка площею 10800 кв.м.
Судом встановлено, що за відповідачем, станом на 18.10.2011року, рахується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 2283,39 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання згідно податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки держаної і комунальної власності №1941 від 25.02.2011 року (а.с. 13-14). Заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком (а.с. 12) та зворотним боком облікової картки (а.с.16-17).
У зв'язку із сформованою заборгованістю та на виконання ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" від 10.03.2011 року №6 на суму 267,39, яку отримано 15.03.2011 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п.п. 14.1.72. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Податковий кодекс), земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 287 Податкового кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення вказаних норм права не виконує обов'язок по сплаті орендної плати за землю, у зв'язку з чим за відповідачем рахується узгоджена, про те не сплачена заборгованість у сумі 2283,39 грн.
Відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до наданої інформації Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області, відповідачем відкрито розрахункові рахунки у банківських установах, а саме: р/р 20407301506, МФО 356011, у Чернівецькій обласній філії АКБ "УСБ" м. Чернівці; р/р 26002320753, МФО 380805, у АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві; р/р 26003301506, МФО 356163, у Філії ПАТ ПІБ в м. Чернівці; р/р 26046391506, МФО 356011, у Чернівецькій ОФ АКБ "УСБ" м. Чернівці; р/р 26003010011845, МФО 300023, у ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 26045010020612, МФО 300023, у ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 37121210001551, МФО 856135, у ГУДК України у Чернівецькій області".
Пунктом 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, а відповідач не надав доказів протилежного та відсутності заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо» (вул. Шептицького, 29, м. Чернівці, ідент. код - 01885199, р/р 20407301506, МФО 356011, у Чернівецькій обласній філії АКБ "УСБ" м. Чернівці; р/р 26002320753, МФО 380805, у АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві; р/р 26003301506, МФО 356163, у Філії ПАТ ПІБ в м. Чернівці; р/р 26046391506, МФО 356011, у Чернівецькій ОФ АКБ "УСБ" м. Чернівці; р/р 26003010011845, МФО 300023, у ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 26045010020612, МФО 300023, у ПАТ "Укрсоцбанк"; р/р 37121210001551, МФО 856135, у ГУДК України у Чернівецькій області") податкову заборгованість у сумі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) 39 коп. до відповідного бюджету Кельменецької селищної ради Чернівецької області.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2011 року.
Суддя В.О. Григораш