20 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3099/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
секретаря судового засідання - Дячуку Д.А.;
за участю:
позивача -Романюка Д.Г.;
відповідача -не з'явився.
розглянувши адміністративний позов Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) заборгованості по єдиному податку у сумі 200,00 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку на загальну суму 200,00 грн. Дана сума є узгодженою проте не сплаченою.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився. На адресу відповідача, яка зазначена в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Однак конверт повернувся на адресу суду із відміткою суду, про те, що за зазначеною адресою адресат не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи із ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи з наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2011 року, відповідач зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією за адресою с. Чудей, Сторожинецький район, Чернівецька область (а.с. 4). Відповідно до Довідки від 01.09.2010 року №794/29-040, відповідач з 01.09.2010 року взятий на облік у ДПІ Сторожинецького району, як платник податків за №16015 (а.с. 5).
На підставі заяви від 02.19.2010 року, відповідач з 01.09.2010 року перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Найманих працівників, та укладених трудових угод на день складання заяви не зареєстровано (а. с. 20). Рішенням XІІ сесії V скликання Сторожинецької районної ради №115-22/2009 від 09.10.2009 року встановлено ставки єдиного податку для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності (а.с. 21-23). Сплату 200,00 грн. єдиного податку також засвідчує корінець свідоцтва Серії И №400017 (а.с. 6).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 20.09.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 200,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 7). Дана сума заборгованості на момент розгляду справи являється узгодженою, проте не сплаченою.
У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу були направлені корінець першої податкової вимоги форми «Ф1»від 24.11.2010 року №1/2528 на суму 200,00 грн., яку отримано 24.11.2010 року (а.с. 8), та корінець другої податкової вимоги форми «Ф2»від 24.12.2010 року №2/2659 на суму 200,00 грн., яку отримано 24.12.2010 року (а.с. 9).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 року одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
У відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ Президента України №727/98) суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України.
У відповідності до пункту 5 Указу Президента України №727/98, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст.1 Закону України №2181 податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов'язок по сплаті єдиного податку і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечення протилежного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (с. Чудей, Сторожинецький район, Чернівецька область, ідент. код - НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 200 (двісті) грн. 00 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі виготовлено 26 грудня 2011 року (25.12.2011 р. - вихідний день).
Суддя В.О. Григораш