23 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3338/11
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович розглянувши адміністративний позов прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до Міського комунального підприємства Вашківської міської ради про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області просить суд стягнути з Міського комунального підприємства Вашківської міської ради заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1877,17 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Вказану ухвалу відповідач отримав 05.12.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте зазначеними в ухвалі правами відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість перед Пенсійним фондом у сумі 1877,17 грн. Зазначена сума не була сплачена у строки вказані законодавством, а тому вважається простроченою і підлягає стягненню у судовому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 №720884, відповідач з 02.06.2006 року зареєстрований як юридична особа (а.с. 5).
У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу направлено корінець вимоги від 05.09.2011 року № Ф-21, на суму 10795,16 грн. (а.с. 15). Вказану вимогу відповідач отримав 08.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимога у встановлений строк оскаржена не була, заборгованість боржником не сплачена, до органів ДВС для примусового виконання не направлялась.
Таким чином, за відповідачем рахується узгоджена заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1877,17 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за травень-липень 2011 року (а.с. 6) та звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с. 7-14).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону N 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону N 2464-VIП, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 2 ст. ст.9 Закону N 2464-VIП встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості.
Окрім того, однією із вимог позивача є стягнення в дохід держави судових витрат. Проте частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому суд вважає за необхідне відмовити у зодовленні адміністративного позову у цій частині.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства Вашківецької міської ради (вул. Шевченка, 4, м. Вашківці, Вижницький район, Чернівецька область, р/р №260063013233 у Ощадбанку України, МФО 356345, ідент. номер - 34446223) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-липень 2011 року у сумі 1877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) грн., 17 коп.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.О. Григораш