Постанова від 26.12.2011 по справі 10901/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 р. № 2-а- 10901/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.,

за участю представників сторін:

позивача- ОСОБА_14., ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - не прибув,

прокуратури - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Хартрон"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Хартрон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення- рішення відповідача №0003022302 від 05 серпня 2011р.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

Спірне податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова направило на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Хартрон» за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. від 19.07.2011 р. № 2755/23-506/14313062, в якому відповідач зробив висновок, що перевіркою встановлені порушення п.п.4.1, ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.3, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, з урахуванням змін та доповнень, що призвело до заниження податку на додану вартість, всього у сумі 896690 грн. (з урахуванням розглянутих заперечень на акт перевірки), у тому числі у грудні 2009 року на 479645 грн., у березні 2010 року на 358661 грн., у жовтні 2010 року на 58384 грн. За результатом встановлених порушень винесене податкове повідомлення - рішення від 05.08.2011р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі 1120863,0 грн., з яких : основний платіж - 896690,0 грн., штрафні санкції - 224173,0 грн.

На думку позивача, податкове повідомлення - рішення від 05 серпня 2011р №0003022302 прийняте необґрунтовано, оскільки порушень, які відображені в акті перевірки, підприємство не скоїло. Позивач не згодний з висновком податкового органу, що ПАТ «Хартрон» надає послуги з оренди приміщення пов'язаним особам та особам, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Позивач не згоден з нарахуванням грошового зобов'язання у розмірі 896 690 грн. та штрафних санкцій у розмірі 224 173 грн., розрахунками частини оподатковуваних ПДВ операцій (додаток 7); висновком, що перевіркою встановлено, що звичайна ціна 1 кв.м. приміщення, наданого в оренду перевищує договірну ціну на такі послуги більше ніж на 20 відсотків; розрахунками, наведеними у додатку 6 до Акту перевірки; висновком відповідача щодо заниження податкових зобов'язань ПАТ „ХАРТРОН" з податку на додану вартість по договорам оренди на загальну суму 361 505 грн., у тому числі за жовтень 2009 року на 24 796 грн., за листопад 2009 року на 24 796 грн., за грудень 2009 року на 24796 грн., за січень 2010 року на 24 811 грн., за лютий 2010 року на 24 811 грн., за березень 2010 року на 23 535 грн., за квітень 2010 року на 24 811 грн., за травень 2010 оку на 24 807 грн., за червень 2010 року на 25 024 грн., за липень 2010 року на 23 800 рн., за серпень 2010 року на 23743 грн., за вересень 2010 року на 23743 грн., за жовтень 010 року на 20 692 грн., за листопад 2010 року на 23 670 грн., за грудень 2010 року на 3 670 грн., в зв'язку з порушенням підприємством п. 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Позивач зазначив, що підприємство є режимним і згідно з нормативними актами на огорожі підприємства закріплена пружинна стрічка АСК. Для виконання даного ремонту було укладено договір з ТОВ „ Тех-Агроремпоставка " за № 93 від 21.10.2010 р. на суму 2100 грн., в т. ч. ПДВ 350 грн. Ремонт було фактично зроблено в жовтні-листопаді 2010р., що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт. Проведення даних ремонтних робіт пов'язано з господарською діяльністю підприємства. Згідно п.п.7.4.1 та 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ" на підставі отриманих від ТОВ „Тех-Агроремпоставка " податкової накладної № 5977 від 29.10.2010 р. на суму ПДВ 175,00 грн. та податкової накладної № 6224 від 10.11.2010 р. на суму ПДВ у розмірі 175,00 грн. ПАТ „Хартрон" був відображений податковий кредит рядку 10.1 в деклараціях по ПДВ.

Позивач не погоджується із висновками ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо встановлення порушень підприємством позивача по взаємовідносинам із ТОВ „Тех-Агроремпоставка ", тому що при підписанні договору із зазначеним товариством в жовтні 2010 року ПАТ „Хартрон" перевірило його в загальній базі платників ПДВ, зазначене підприємство було платником податку на додану вартість, про що мало Свідоцтво НОМЕР_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3, код ЄДРПОУ 36457279, до складання угоди і до кінця 2010 року ТОВ «Тех-Агроремпоставка» не було анульовано, роботи виконані у відповідності до статуту (виду діяльності). Позивачем зазначається, що він не зобов'язаний був знати, чи здає даний постачальник своєчасно звітність по ПДВ та прибутку, оскільки контроль за дотриманням вимог податкового законодавства згідно Податкового кодексу України, покладений на органи податкової служби,

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові, поясненнях та наданих документів.

Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на слідуюче: за результатами перевірки ПАТ «Хартрон» складено акт № 2755/23-506/14313062 від 19.07.11р., яким встановлені порушення податкового законодавства, у т.ч. п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 900991,0 грн. (з урахуванням розглянутих заперечень на акт перевірки у розмірі 896690,0 грн. За результатами встановлених порушень винесене податкове повідомлення - рішення від 05.08.2011р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі 1120863,0 грн.

Відповідачем зазначається, що ПАТ «Хартрон» в перевіряємому періоді надавало в оренду нежитлові приміщення суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які сплачували податок за іншими, ніж платник податку ставками. Крім того, підприємство надає нежитлові приміщення пов'язаним особам. Під час перевірки встановлено, що звичайна ціна 1 кв.м приміщення, наданого в оренду перевищує договірну ціну на такі послуги більше ніж на 20 відсотків. Отже, база оподатковуваних операцій з поставки таких послуг визначається за звичайними цінами. Розрахунок відхилень у визначенні податкового зобов'язання з ПДВ в зв'язку із застосуванням звичайних цін, наведений відповідачем у додатку № 6 до акту перевірки. Таким чином, підприємством порушено п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 365806,00 грн.

Також відповідач зазначає, що в порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем по справі допущено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» на загальну суму 1424087,0 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПАТ «Хартрон» мало взаємовідносини з ТОВ «Агроремпоставка» та до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді позивачем віднесені суми ПДВ робіт по ремонту огородження, відповідно договору №93 від 21.10.2010 року, виписані податкові накладні, які віднесено до складу податкового кредиту жовтня та листопада 2010 року. Листом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 3479/7/23-03-12 від 01.07.2011р. направила акт перевірки ТОВ «Тех - Агроремпоставка» від 30.06.2011р. № 1459/23-03-05/36457279 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р., яким встановлена неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді. Таким чином, за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, сума у розмірі 350 грн. віднесена ПАТ «Хартрон» до складу дозволеного податкового кредиту в декларації за жовтень та листопад 2010 року за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підлягає коригуванню.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_5, допитаний за клопотанням представників позивача, пояснив, що на підставі направлень від 30.05.2011 року № 749, №752, № 757, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова ним разом з фахівцями ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Хартрон» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., в ході якої виявлені, зокрема, порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що знайшло своє відображення в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, прокурора, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м.Харкова №1322 від 13.05.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Хартрон» (далі - ПАТ «Хартрон») з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062.

До Акту перевірки позивачем були подані заперечення №40800/79 від 25.07.2011р., в яких ПАТ «Хартрон» обґрунтував свою незгоду з висновками перевірки (т. 1 а.с. 53-55). ДПІ у Київському районі надана відповідь за №15801/10/23-516 від 02.08.2011р., в якій відповідач зазначив, що актом перевірки встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 896690,0 грн. За результатами встановлених порушень відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 05.08.2011р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі 1120863,0 грн. (т. 1 а.с. 56-58).

Судом встановлено, що ПАТ „Хартрон" у перевіряємому періоді надавало в оренду приблизно 10000 кв. м приміщень (46 орендарів), в яких, згідно умов договорів, призначення оренди - розміщення виробничих приміщень, офісів, складських приміщень, торгівля продовольчими товарами, торгівля будівельними матеріалами, аптека, медичні послуги населенню, ветеринарна клініка, пошта, тощо та є у с. Жуковське найбільшим орендодавцем. Всі договори підписані сторонами за відсутності будь- якого примусу при володінні достатньою інформацією про предмет договору.

Позивачем до матеріалів справи надані копії договорів оренди та зазначається, що ціна встановлена у договорах є для ПАТ „Хартрон" звичайною (справедливою ринковою) ціною (т. 7 а.с. 31-51).

З додатку № 6 акту перевірки вбачається, що перевіркою було встановлено надання ПАТ «Хартрон» в оренду нежитлових приміщень суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які не були платниками податку та сплачували податок за іншими, ніж платник податку ставками (т. 1 а.с. 40). Крім того, підприємство надавало в оренду нежитлові приміщення пов'язаним особам. Так, позивачем надавались в оренду офісні та торгівельні приміщення:

- ПП ОСОБА_7: офісне приміщення площею 52,4 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009р. та 2010 році складає 1124,29 грн., вартість 1 кв.м. 21,46 грн.;

- ПП Кляєн : офісне приміщення площею 1,6 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009 р. та в 2010 році складає 21,5 грн., вартість 1 кв.м. 13,44 грн.; сума орендної плати за місяць складає 23,65 грн., вартість 1 кв.м. 14,78 грн.;

- СПД ФО ОСОБА_4: торгівельне приміщення площею 110,8 кв.м, сума орендної плати за місяць в 4 кв.2009р. та в 2010 році складає 2217,77 грн., вартість 1 кв.м. 20,02 грн.; сума орендної плати складає 2439,55 грн., вартість 1 кв.м. 22,02 грн.;

- НПП «Хартрон - енерго» : офісне приміщення площею 4151,0 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кв. 2009 року складає 76212,36 грн., вартість 1 кв.м. 18,36 грн.; офісне приміщення площею 4269,5 кв.м., сума орендної плати за місяць в 1 кв.2011р. складає 87744,1 грн., вартість 1 кв.м. 20,35 грн., офісне приміщення площею 4151,0 кв.м, сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 76212,36 грн., вартість 1 кв. м 18,36 грн., офісне приміщення площею 4269,5 кв.м., сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 81067,07 грн., вартість 1 кв.м складає 18,99 грн; офісне приміщення площею 4269,5 кв.м, сума орендної плати за місяць в 2010 році складає 79767,36 грн, вартість 1 кв.м. орендованої площі - 18,68 грн.;

- НПП «Хартрон-експрес» : офісне приміщення площею 432 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009 року та в 2010 році складає 7413,12 грн., вартість 1 кв.м плозі - 17,16 грн., сума орендної плати за місяцьв 1 кварталі 2011р. Складає 7927,92 грн., вартість 1 кв. М. Площі 18,35 грн.;

- СПД ФО ОСОБА_8: орендоване приміщення площею 142,6 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009 р. та в 2010 році складає 2638,67 грн., вартість 1 кв.м. 18,50 грн.;

- ФОП ОСОБА_9: торгівельне приміщення площею 226,80 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009 р. та в 2010 році складала 5192,81 грн., вартість 1 кв.м. складає 22,9 грн.

- ФОП ОСОБА_10: торгівельне приміщення площею 140,80 кв.м., сума орендної плати за місяць в 4 кварталі 2009 р. складала 5085,70 грн., вартість 1 кв.м. складає 36,12 грн. та в 2010 році складала 3568,66 грн., вартість 1 кв.м приміщення складає 25,35 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 1.18 Закону України "Про податок на додану вартість", звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями): звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не

враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення днорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Суд зазначає, що наведений на стор. 20 акту перевірки діапазон орендних ставок тільки для офісних та торгівельних приміщень не може розглядатися для ВАТ „Хартрон", як звичайна ціна за 1 кв.м приміщення, наданого в оренду, тому що не враховує ні види діяльності, ні розмірні та стан приміщень, ні надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, прибирання тощо). Таким чином, ціна встановлена у договорах може вважатись для ВАТ „Хартрон" звичайною (справедливою ринковою) ціною в визначенні, наданому в п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки відповідачем на адресу ТОВ ІКК «Проконсул» направлено запит №13281/10/23-516 від 23.06.11р. щодо надання інформації стосовно рівня звичайних цін орендної плати за 1 кв. м, що склалась за період з 01.10.09р. по 31.03.11р. на ринку нерухомості у м. Харкові за адресами: вул. Ак. Проскури, 1; пр. Жуковського, 3-а; вул. Ак. Проскури, 11; вул. Ак. Проскури, 3-б; вул. Ак. Проскури, 3; вул. Ак. Проскури, 9; вул. А. Проскури, 9-б; вул. Астрономічна, 15 (т. 1 а.с. 18; т.2 а.с. 186).

Згідно відповіді від 24.06.2011 року за № 182, наданої ТОВ ІКК «Проконсул», діапазон орендних ставок в залежності від функціонального призначення приміщень вбачається, що орендна плата офісних приміщень у 2009 році складала 28-80 грн./кв.м. у міс.; у 2010 році - 28-80 грн./кв.м. у міс.; 2011 році - 28-80 грн./кв.м.; торгівельних приміщень - у 2008 році складала 70-120 грн./кв.м.у міс.; у 2010 році складала 70-120 грн/кв.м. у міс.; у 2011 році - 70-120 грн./кв.м. у міс. (т. 2 а.с. 186).

Але з наданої відповіді вбачається, що основними чинниками, що впливають на рівень орендних ставок нежитлових приміщень, є, зокрема, наступні: призначення приміщення; район розташування; загальна та корисна площа; поверх розташування. В перелік інших чинників, що впливають на орендну ставку, входять: пішохідна, транспортна, візуальна доступність об'єкту; технічний стан та рівень оздобленності приміщення; зручність підходу і паркування автотранспорту та інш.

З наданої відповіді судом з'ясовано, що лише наявність усіх вищенаведених характеристик надає можливість оцінувати об'єкт по максимальним ринковим цінам. А відсутність навіть деяких з них, як правило, суттєво впливає на зниження рівня орендних ставок

Судом з'ясовано, що в наданій відповіді ТОВ ІКК «Проконсул» зазначає, що у зв'язку із тим, що експертами не проводився детальний візуальний огляд об'єктів, вказані цінові діапазони відображають тільки рівень цінових показників в районі місцезнаходження об'єкту і не можуть бути висновком для визначення цінових показників для конкретного об'єкту, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.

З наданих до суду копій первинних документів - договорів оренди ПАТ «Хартрон» ( т. 7 а.с. 31-51 ), які використовувавались відповідачем для визначення звичайної ціни 1 кв.м. орендної плати приміщень, на основі яких складений додаток 6 Акту перевірки (т. 1 а.с. 43-45), суд вважає, що ці договори не можуть бути прийнятими, як доказ, з наступних причин, оскільки в наданих договорах оренди відсутня характеристика приміщення, що не дає можливості порівняти приміщення для визначення чи є вони ідентичними (однорідними).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-XII, із змінами та доповненнями, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що ПАТ «Хартрон» є акціонерним товариством, 51 % акціями якого володіє держава, а решта акцій знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. Площі, які не використовуються позивачем в виробничих цілях і здаються в оренду не належать до державної або комунальної власності. Оскільки об'єктів оренди зі схожими характеристиками (ідентичні товари) та на схожих умовах (технічний стан, функціональне призначення, наявності та якість ремонту, місця розташування, наявність додаткових послуг та інше) (однорідні товари) у різних приміщеннях практично не існує, для визначення базової вартості оренди 1 кв.м приміщень позивач використовував окремі положення «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. № 75, зробивши незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень, які враховуються на балансі позивача и не використовуються ним в виробничих цілях.

Відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

За результатами зазначеної оцінки була визначена вартість приміщень в залежності від технічного стану, функціонального призначення, наявності ремонту, місця розташування та інше. Ці дані і були покладені підприємством позивача в основу визначення договірних цін вартості 1 кв.м. площі приміщень, які надавались ПАТ «Хартрон» в оренду.

Отже, на вартість оренди приміщень в першу чергу впливають якісні характеристики зазначених об'єктів оренди.

Так, з матеріалів справи вбачається, що крім орендної плати, всі орендарі або самостійно сплачують комунальні платежі, або компенсують відповідні витрати ПАТ „Хартрон".

З договорів оренди, наданих ДПІ вбачається, що метою оренди є „використання під аптеку або використання під магазин". Тоді, як вбачається з додатків 5 та 6 до Акту перевірки ПАТ „Хартрон" надає в оренду площі виробничого, складського, офісного та іншого призначення.

В договорах, які надав до суду відповідач, такі умови як площа оренди, строк виконання зобов'язань, умови платежів, а також інші об'єктивні умови, що можуть впливати на ціну, неможливо співставити тому, що по всім характеристикам приміщення ПАТ «Хартрон» та приміщення, які наведені в договорах, наданих ДПІ, не можливо порівняти.

Відповідно до п. 1.20.6. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

В Акті перевірки (стор.5) зазначено, що "ПАТ „Хартрон" надає послуги з оренди приміщень пов'язаним особам та особам, які не є платниками податку, встановленого ст.10 Закону №334/94ВР, згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Порівняльний аналіз вартості 1 кв.м оренди площі станом на 1 жовтня 2009р. в одному і тому ж будинку для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб і організацій, що перебувають на загальній системі оподаткування показує, що за адресою Ак. Проскури, 9-6, орендували площі:

СПД ФО ОСОБА_12, площа 141,6 м2, вартість 1 м2 - 18,50 грн./м2 (орендар з додатку 5 до Акту перевірки);

ХОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України», площа - 84,3 м2, вартість 1 м2 - 24,0 грн./кв.м;

Українське Державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», площа - 117,9 м2, вартість 1 м2 - 14,4 грн./кв.м;

ФО-П ОСОБА_13, площа - 57,9 м2, вартість 1 м2 - 44,88 грн./кв.м.

за адресою вул. Жуковського, орендували площі:

ПП БосенкоА.М., Площа 140,8 кв.м (з 01.05.2010 - 98,8 кв.м), вартість 1 кв.м - 36,12 грн./кв.м (орендар з додатку 5 до Акту перевірки);

ПП ОСОБА_6, площа 418,1 кв.м, вартість 1 кв.м - 25,0 грн./кв.м;

ТОВ «Телерадіоком», загальна площа 156,0 кв.м, вартість 1 кв.м - 25,90 грн./кв.м;

АТ "ЮНИТИ", загальна площа 271,1 кв.м, вартість 1 кв.м - 24,74 грн./кв.м.

Суд, з огляду на вищенаведене, вбачає, що ціна для орендарів - СПДФО не була занижена або завищена порівняно з іншими орендарями, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п.п. 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Позивачем зазначається, що підприємством періодично проводиться моніторинг договірних цін (вартості) 1 м2 площі виробничих, офісних та торгівельних приміщень, які надаються в оренду у районі розташування підприємства і підтримує ціни на відповідному рівні з урахуванням стану приміщень, надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, послуг прибиральниці тощо).

Оскільки приміщення, які надаються в оренду ПАТ „Хартрон" мають суттєві відмінності (здається виробничий цілісний майновий комплекс, окремо розташований магазин з підвальним приміщенням, цокольні поверхи у житловому приміщенні, склади та інш.), тобто не здійснюються операції з ідентичними (однорідними) товарами, відповідно до п.п. 1.20.6. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною ціною вважається ціна договору.

За таких обставин, встановлена в договорах оренди щомісячна ціна є договірною (тобто звичайною, справедливою) для усіх орендарів.

Факт оплати за вказанами договорами оренди підтверджується наданими у судовому засіданні копіями платіжних доручень та меморіальних ордерів (т. 7 а.с. 53-199, т. 8 а.с. 1а-250, т.9 а.с. 2-250, т. 10 а.с. 2-57).

Відповідачем зазначається, що в порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем по справі допущено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» на загальну суму 1424087,0 грн.

Судом встановлено, що ПАТ „Хартрон" в ході своєї господарської діяльності здійснює операції:

• які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%;

• які не є об'єктом оподаткування, згідно з п.п.3.2.7 п.3.2 ст.2 Закону України „Про податок на додану вартість";

• які не є об'єктом оподаткування, згідно з п.п.3.2.1 п.3.2 ст.2 Закону України „Про податок на додану вартість";

• які звільняються від оподаткування згідно з п.п.5.1.22 Закону України „Про податок на додану вартість".

Суд зазначає, що згідно з п.п.3.2.7 п.3.2 ст.2 Закону України „Про податок на додану вартість" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, не є об'єктом оподаткування операції з: виплат у грошовій формі заробітної платні (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.2 Закону України „Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Згідно з п.п.5.1.22 вищезазначеного Закону звільняються від оподаткування операції з: оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько- конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України.

В ході перевірки встановлено, що якщо придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, то ВАТ «Хартрон» проводився розрахунок частки використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях наступним чином : сума ПДВ у складі вартості таких товарів помножувалася на коефіцієнт = з/пл. по замовленням без врахування з/пл. по бюджетним замовленням / загальну з/пл. На суму вираховуваного таким чином ПДВ, ПАТ «Хартрон» проводилось коригування податкового кредиту по рядку 16.4 «інші випадки».

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково ш ристовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Судом зазначає, що чіткого механізму (формули) розподілу податкового кредиту в 2009-2010рр. законодавчо не встановлено. У пункті 7.4.3. Закону України «Про податок на додану вартість» йдеться тільки про необхідність такого розподілу і тому платникам податків була надана можливість самим визначати порядок розподілу податкового кредиту з ПДВ в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Відповідачем зазначається, що розподіл зазначених сум податку на додану вартість відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20% та 0% у загальному обсягу поставки.

Позивач в свою чергу зазначає, що Методика розподілу ПДВ, яка визначає частку використання ТМЦ (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, визначена обліковою політикою ПАТ «Хартрон» з 2000 року, яка щорічно затверджується Наглядовою радою товариства. Ця методика враховує специфіку діяльності товариства, а саме виконання робіт, надання послуг по операціям, які оподатковуються ПДВ і операціям, які ПДВ не оподатковуються.

Основою розрахунку коефіцієнтів розподілу ПДВ, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт є «Методичні рекомендації визначення кошторисної вартості НДДКР для організацій різних форм власності і господарювання (окрім бюджетних установ)», затверджені наказом Міннауки України від 21.02.2006 р. № 119, згідно яких загальновиробничі і адміністративні витрати розподіляються в % відношенні від заробітної плати основних виконавців договорів.

Таку ж саму методику ПАТ «Хартрон» застосовує і для ліцензійних договорів на право користування товарним знаком на товари і послуги, тобто роялті.

Згідно п.1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування, зокрема, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки.

В Акті перевірки для розподілу ПДВ між оподатковуваними и неоподатковуваними податком операціями застосований інший алгоритм без зазначення законодавчих документів, згідно яким цей алгоритм повинен бути використаний підприємством.

Суд зазначає, що в акту перевірки відсутні посилання на норми законодавства, які забороняють використовувати методику, що застосовувулася ПАТ «Хартрон».

Позивачем надані первинні документи щодо методиці розподілу ПДВ за пільгованими операціями щомісячно з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.; договори за пільгованими операціями, первинні документи по операціям, що оподатковуються ПДВ (податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) щодо виконання цих операцій не приймає участі в розподілу ПДВ).

Первинними документами, що підтверджують придбання товарів (робіт, послуг), і приймали участь в оподатковуваних ПДВ операціях з відміткою шифру-замовлення є накладні на відпуск ТМЦ, акти приймання-здачі виконаних робіт, а також договори та податкові накладні (т. 2 а.с. 198-246, т.3 а.с. 2-229, т.4 а.с. 2-245, т.5 а.с. 2-241, т. 6 а.с. 1а-218).

Згідно п.7.4.3. Закону України «Про податок на додану вартість» перерахунок податкового кредиту торкається тільки тих товарів (робіт, послуг), які частково використовуються і в оподатковуваних, і в не оподатковуваних податком операціях, тобто коригується податковий кредит (вхідний ПДВ) по загальновиробничим закупівлям (ТМЦ, роботам та послугам). В додатку 7 до Акту перевірки від 19.07.2011 року "розрахунок частки оподатковуваних операцій у загальному обсязі поставки" гр.10 (рядок 17 декларації ПДВ) взято податковий кредит з урахуванням придбаних товарів (робіт, послуг), які беруть участь тільки в оподатковуваних операціях за ставкою 20%, 0%, тобто податковий кредит по придбаним товарам (роботам, послугам) який не підлягає зригуванню згідно з п.7.4.3 Закону України „Про ПДВ".

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997р. за №250/2054, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду враховуються обсяги операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків (крім імпорту товарів), за нульовою ставкою та операції, які звільнені від оподаткування.

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період враховується значення терміну «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Пунктом 5.6 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що коригування податкових зобов'язань відображається у рядках 8 та 16 відповідно. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 8.2 відображаються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі. У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань.

Згідно з п. 5.8 «Коригування податкового кредиту» вищезазначеного наказу № 166, у рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР. У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Пунктом 3.4 зазначеного наказу визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З наданих до матеріалів справи документів податкового обліку ПАТ «Хартрон» (реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с. 59-155), вбачається, що в період з жовтня 2009 року по березень 2011 року підприємством проведено коригування «вхідного» ПДВ на підставі п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що відображалося у рядку 8.4 «Інші випадки» колонки Б податкових декларацій.

Сукупний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що врахування податкових зобов'язань при проведенні розподілу податку на додану вартіртість по операціях з придбання (виготовлення) товарів, робіт, послуг, які частково використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, або у тих, що не е об'єктом оподаткування, не передбачено.

Таким чином, замість нарахування податкового зобов'язання з ПДВ підприємство повинно було зменшувати суму податкового кредиту на частку сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в неоподатковуваних операціях.

Механізм (порядок) проведення розподілу «вхідного» податку на додану вартість при здійсненні одночасно операцій, які підлягають оподаткуванню, які не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, законодавчо не визначено.

Відповідно до норм п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 цього Закону визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

При цьому статтею 5 вказаного Закону передбачено, що підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, тощо.

Судом встановлено, що перевіряючими застосовано «дохідний» коефіциент до загальної суми податкового кредиту, зазначеного у декларації з ПДВ, а підприємством - «зарплатний» коефіцієнт застосований тільки до суми податку на додану вартість по адміністративних та загальновиробничих витратах за даними бухгалтерського обліку, тобто, по витратах, по яких неможливо встановити, до якої діяльності (оподатковуваної ПДВ чи ні) вони належать.

Суд зазначає, що в ході перевірки ДПІ не враховані особливості діяльності підприємства, при цьому необґрунтованість розрахунку розподілу «вхідного» ПДВ, проведеного ПАТ «Хартрон», не доведено, не проаналізовані дані аналітичного обліку витрат на: матеріали, підрядників, відрядження тощо за кожною науково-дослідною та дослідно-конструкторськими роботами.

Суд вважає, що висновок ДПІ щодо завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» на загальну суму 1424087,0 грн., відповідачем не доведений та документально не підтверджений.

Судом встановлено, що ПАТ «Хартрон» мало взаємовідносини з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», у зв'язку із чим до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді позивачем віднесені суми ПДВ робіт по ремонту огородження, відповідно договору №93 від 21.10.2010 року, виписані податкові накладні, які віднесено до складу податкового кредиту жовтня та листопада 2010 року.

ПАТ «Хартрон» є режимним підприємством і згідно з нормативними актами на огорожі підприємства закріплена пружинні стрічка АСК. Згідно акту від 19.10.2010 р. комісії, що затверджена наказом ПАТ „Хартрон" № 222 від 20.11.2008 р. по нагляду за будинками та спорудами було встановлено, що внаслідок кліматичного впливу та вітрового навантаження на цегляну кладку огорожі за адресою м. Харків, вул. Академіка Проскури, б. 1 кронштейни знаходяться в аварійному стані і деякі повністю обірвані, в зв'язку з чим винкла необхідність виконати ремонт по укріпленню кронштейнів, натягнути та закріпити існуючу пружинну стрічку АСК. Загальна довжина иметру, що ремонтувалась складала 102 метра погонних. Для виконання даного ремонту був укладений договір з ТОВ „ Тех-Агроремпоставка ", код ЄДРПОУ 36457279, за № 93 21.10.2010 р. на суму 2100 грн., в т. ч. ПДВ 350 грн.(т. 1 а.с. 233). Відповідно до укладеного договору № 93 від 21.10.2010р. складена калькуляція робіт по ремонту колючої загороди (т. 1 а.с. 234).

Ремонт було фактично зроблено в жовтні-листопаді 2010р., що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт від 10.11.2010р. (т. а.с. 237).

З матеріалів справи вбачається, що проведення даних ремонтних робіт пов'язано з господарською діяльністю підприємства. Згідно п.п.7.4.1 та 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" на підставі отриманих від ТОВ „Тех-Агроремпоставка " податкової накладної № 5977 від 29.10.2010 р. на суму ПДВ 175,00 грн. та податкової накладної № 6224 від 10.11.2010 р. на суму ПДВ у розмірі 175,00 грн. ПАТ „Хартрон" був відображений податковий кредит рядку 10.1 в деклараціях по ПДВ (т. 1 а.с. 235-236).

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, згідно з п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ. На виконання робіт ПАТ „Хартрон" згідно договору сплатило ТОВ „Тех - Агроремпоставка" 29.10.2010р. аванс в сумі 1050 грн., в т.ч. ПДВ 175 грн. і 10.11.2010р., згідно акту виконаних робіт, розрахувалось повністю, перерахувавши 1050 грн., вт.ч. ПДВ 175 грн.

Відповідач, встановлюючи порушення підприємством позивача вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначає, що листом № 3479/7/23-03-12 від 01.07.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова направила акт перевірки ТОВ «Тех - Агроремпоставка» від 30.06.2011р. № 1459/23-03-05/36457279 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р., яким встановлена неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді. Крім того, податковим органом зазначається, що ТОВ „Тех - Агроремпоставка" не здавало звітності по ПДВ та податку на прибуток.

Таким чином відповідачем зроблений висновок, що за операціями, які проведені на підставі нікчемних правочинів, сума у розмірі 350 грн. віднесена ПАТ «Хартрон» до складу дозволеного податкового кредиту в декларації за жовтень та листопад 2010 року за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, та у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підлягає коригуванню.

Суд зазначає, що основною умовою щодо включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту, сплачених (нарахованих) під час придбання товарів та послуг, згідно чинного законодавства, є мета їх використання в оподатковуваних операціях та господарській діяльності платника.

Судом встановлено, що проведення вищезазначених ремонтних робіт пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи судом вбачається, що також не заперечується відповідачем по справі, що на момент підписання договору з ТОВ „Тех - Агроремпоставка" в жовтні 2010 року, контрагент позивача перебувало в загальній базі платників ПДВ, про що мало відповідне Свідоцтво НОМЕР_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3; до укладання угоди і до кінця 2010 року не було анульовано, роботи виконані у відповідності

до статуту (виду діяльності).

Суд зазначає, що контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, згідно Податкового кодексу України, покладений на податкову службу, отже податкова інспекція своєчасно повинна анулювати реєстрацію даного контрагента як платника ПДВ і розміщувати на сайті Державної податкової адміністрації України.

Судом встановлено, що реєстрація даного контрагента як платника ПДВ припинена 03.03.2011 року. Зазначена інформація отримана позивачем вже після одержання акту перевірки, в розділі „Бази даних ДПС" сайта ДПАУ. Таким чином, реєстрація контрагента ТОВ „Тех - Агроремпоставка" як платника ПДВ була анульована через три місяці після проведення господарської операції між ПАТ „Хартрон" та ТОВ „ Тех - Агроремпоставка".

Отже, матеріалами справи підтверджено, що всі взаємовідносини позивача за правочином з ТОВ „Тех - Агроремпоставка" мають реальний характер та ділову мету, що підтверджується податковими накладними, актом виконаних робіт, іншими доказами, які наявні в матеріалах справи, та підтверджує, що позивачем ПАТ „Хартрон" не порушено вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” по операціям із вищезазначеним контрагентом.

Відповідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивачка не може нести відповідальності за дії або бездіяльність своїх контрагентів, контроль за якими є виключною компетенцією органів ДПС.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ПАТ «Хартрон» п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, що призвело до заниження податку на додану вартість, всього у сумі 896690 грн., у тому числі у грудні 2009 року на 479645 грн., у березні 2010 року на 358661 грн., у жовтні 2010 року на 58384 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №0003022302 від 05 серпня 2011р., яке винесено на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Хартрон» за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Хартрон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова винесене відносно Публічного акціонерного товариства "Хартрон", а саме: № 0003022302 від 05.08.2011р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29.12.2011р.

Суддя Заічко О.В.

Попередній документ
20597358
Наступний документ
20597360
Інформація про рішення:
№ рішення: 20597359
№ справи: 10901/11/2070
Дата рішення: 26.12.2011
Дата публікації: 10.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: