Харківський окружний адміністративний суд
22 грудня 2011 р. справа № 2а-13915/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,
за участі сторін:
представника позивача - Дідури А.М.,
представника відповідача - Кального О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Аграрної приватної фірми "Ранок" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Аграрна приватна фірма "Ранок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року за №0000642330 та від 06 червня 2011 року за №0000240700, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова. Покладаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському м. Харкова, заперечень проти позову не надав.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до 1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року за №509 "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Аграрної приватної фірми "Ранок" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Згідно акту перевірки від 24.05.2011 року за №1038/23-30/30428986 за висновками якого було встановлено:
- порушення п.п.5.2.1, п.5.2,п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року за №334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 240204,0 грн., у тому числі : за 1 квартал 2010 року у сумі 104339,0 грн., за 2 квартал 2010 року, в сумі 103785 грн. за 4 квартал 2010 р. в сумі 3208,0 грн.
- порушення ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216. ст. 288, ЦК України, п.7.2,п.7.2.6, п.7.4, п.п.7.4.1,п.7.7. п.п. 7.7.1, ст. 7 Закону України від 03.04.97 року за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, згідно якого АПФ "Ранок" завищено залишок суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( р. 26) за грудень 2010 року в сумі 25667 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного ( податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 109922 грн. , у тому числі за травень 2010 року у розмірі 4284 грн., за червень 2010 року у розмірі 6638 грн. 00 коп.
При проведені аналізу змісту акту перевірки, вбачається, що не тільки висновки акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, а також і сам акт, перевірки складений з численними порушеннями вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документа документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 327)", який діяв на час складання даного акту.
Так, зокрема, відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 3.6 Порядку №327 - результати перевірки оформлюються складанням відповідного акту. Акт, це службовий документ, який не тільки підтверджує проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, але він є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Згідно з підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Порядку № 327 - результати перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового: законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинний документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують, факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Жодну з цих вимог Порядку №327 відповідачами враховано не було. Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії вищевказаних співробітників Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова при проведенні перевірки та складанні акту перевірки не відповідають вимогам законодавства чинного на момент перевірки. Так, вважаємо, що висновки в акті перевірки зроблено без жодного дослідження при проведенні перевірки правовстановлюючих та первинних документів (договорів, прибуткових (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень та ін.).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (яка діяла на час проведення перевірки), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Аналіз наявних документів свідчить про те, що під час проведення перевірки відповідачем будь-яких первинних та інших додаткових документів від фірми витребувано не було. Таким чином, відповідачем було встановлено норми недійсність (нікчемність) угод, укладених фірмою лише на підставі даних податкових декларацій, що суперечить чинному законодавству, оскільки його положення, які діяли на час проведення перевірки, не передбачали права податкових органів визнавати дані, які відображаються суб'єктами господарювання у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період недійсними.
Так, у відповідності до договору поставки від 29 грудня 2010 року за № 29\12\10, укладено між Аграрною приватною фірмою «Ранок»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, останнім було передано на ім'я АПФ "Ранок" сільськогосподарську продукцію у вигляді проса у кількості 41,617 тон.
Згідно вартість поставленого товару, у відповідності до п.3.3. вищевказаного договору, становила 128319,08 грн. та 25663,82 грн. ПДВ, що загалом складає 153982,90 грн.
Підтвердженням факту передачі сільськогосподарської продукції у вигляді проса у кількості 41,617 тон. від ФОП ОСОБА_3 до АПФ "Ранок", являється видаткова накладна за №53 від 30 грудня 2010 року з відповідними підписами уповноважених осіб. Так, у даній видатковій накладній мається підпис грн. ОСОБА_3 та печатка суб'єкта господарської діяльності та відповідний підпис від представника АПФ "Ранок" Шаповалова Д.Б. щодо отримання даного товару.
В зв'язку з передачею продукцію у вигляді проса у кількості 41,617 тон. на загальну суму 153982,90 грн., ФОП ОСОБА_3 було винесеноно податкову накладну на користь АПФ "Ранок" за №53 на загальну суму 153982,90 грн.
В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що відповідач проводив вибіркові визнання нікчемності право чинів у позивача.
Так, крім договору поставки від 29 грудня 2010 року за №29\12\10, укладено між Аграрною приватною фірмою "Ранок" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, між даними суб'єктами присутні і інші договірні взаємовідносини а саме: договір поставки за №15/12/10 від 15 грудня 2010 року щодо поставки 33,000 т. проса на загальну суму 99000,00грн. (16500,00 грн. ПДВ); договір поставки за №06/12/10 від 06 грудня 2010 року щодо поставки кукурудзи 2,504 т., соняшника 19,552 т., проса 21,000 т., пшениці 6 класу 73,886 т., сої 1,053 т, ячменю 3 класу 34,260 т., всього сільськогосподарської продукції на загальну суму 140937,23 грн. плюс 28187,45 грн. ПДВ; договір поставки від 18 грудня 2010 р. щодо поставки проса 140,490 т. на суму 386347,50 грн. плюс 77269,50 грн. ПДВ.
Дані договори видаткові та податкові накладні були предметом аналізу співробітниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова але до них та проведених операцій та проведеного погашення ПДВ не було зауважень.
Проаналізувавши зміст акту перевірки суд встановив, що висновки про нікчемність право чинів є необґрунтованими. Оскільки відповідачем не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди-нікчемними право чинами. Посилання відповідача на статті 203. 215. 216 Цивільного Кодексу України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визначені право чинів недійсними у судовому порядку. Відповідно до ст. 234 Цивільного Кодексу України , на яку зроблено посилання в акті перевірки. Право чин, який вчинений без наміру створення юридичних наслідків, є фіктивним право чином. Про те, у цій статті цивільного кодексу України жодним чином не вказується на його нікчемність.
Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушень хоча б одного з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктності) , може бути на вимогу на однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Так, ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони досягли згоди з істотних умов щодо передачі, прийняття та оплати за товар.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Умови, викладені в спірних договорах були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строки його дії ( умови, що є обов'язковими згідно ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства.
Зазначені договори складено до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписано уповноваженими представниками юридичних осіб, первині документи, що були оформлені сторонами у процесі виконання договорів були оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
В акті перевірки ДПІ у Орджонікідзевського району м. Харкова не наведено жодної обставини, з якою закон пов'язує недійсність право чинів.
Вищевказані обставини та наявні документи, свідчать, що всі вищевказані договори були підписані сторонами за вільним волевиявленням учасників договору у відповідності до ст. 627 ЦК України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення Конституційний прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Право чин. Який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; право чин, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особистою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами ( стаття 14 Конституції України); право чини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочинну за статтею 228 ЦК має врахуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, поставлений у кримінальний справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. (п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9).
Таким чином, правові відносини, що виникли між сторонами на підставі спірних договорів відповідають встановленим нормативними актами вимогам щодо договорів, а зміст вказаних договорів не суперечить діючому законодавству України і не порушує публічний порядок та були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Аграрної приватної фірми "Ранок" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.06.2011 року за №0000642330 та №0000240700, винесені Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі міста Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Аграрної приватної фірми "Ранок" судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 грудня 2011 року.
Суддя Котеньов О.Г.