Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"28" грудня 2011 р. Справа № 2а-17635/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Бадюкова Ю.В.,
секретаря судового засідання -Скляр Є.С.,
представника позивача -Кравцової Н.Г.,
відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду в м. Харків у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та затримання з цією метою до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,-
Харківський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі по тексту-позивач, Харківський РВ ГУМВС) звернувся до суду з позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 (далі по тексту- відповідач, громадянин РФ ОСОБА_2) з вимогою про примусове видворення відповідача за межі України, затримавши його з метою розміщення в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період необхідний для видворення. Свої вимоги мотивує тим, що громадянин РФ ОСОБА_2 з 1999 року перебуває на території України без реєстрації за паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року, підстав для його перебування в Україні не має, після закінчення строку реєстрації з країни не виїхав та до органів внутрішніх справ для продовження терміну перебування та за дозволом на імміграцію не звертався, свого житла не має, не працевлаштований, відсутні законні джерела існування, придбати квиток виїхати з території України самостійно на батьківщину не може через відсутність грошових коштів, раніше судимий, рішення Харківського РВ ГУМВС про видворення в термін до 10.04.2011 р. про видворення ним у добровільному порядку не виконано. Також позивачем заявлено клопотання про невідкладний розгляд справи (а.с. 3), яке суд визнає обґрунтованим.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі та пояснив, що через відсутність коштів ним не було виконано рішення заступника начальника Харківського РВ ГУМВС щодо добровільного його видворення за межі України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженець м. Мерефи, Харківського району Харківської області з 1988 року мешкав в Амурській області Російської Федерації, що підтверджується копією паспорту громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 (а.с. 11-15) та прибув в Україну у 1999 році в приватних справах із Російської Федерації.
На сьогоднішній день громадянин РФ ОСОБА_2 знаходиться на території України без реєстрації по недійсному паспорту (колишнього СРСР зразка 1974 р.). Тимчасово проживає у буд. АДРЕСА_1.
Відповідач у 10.11.1981 року мав судимість за ст. 140. ч. 2 КК України, яку було знято 21.03.2011 р., що підтверджується копією довідки № 224-09112011/63210 від 10.11.2011 р. (а.с. 18).
24.03.2011 р. начальником СГІРФО Харківського РВ ГУ МВС України майором міліції О.В. Висоцькою було прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження та зобов'язано ОСОБА_2 покинути територію України у термін до 10.04.2011 року. У добровільному порядку відповідач територію України не покинув, рішення про видворення за межі України не виконав.
Підставами для винесення вищевказаного рішення було те, що відповідач перебуває на території України без реєстрації за паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року, підстав для перебування в Україні не має, після закінчення строку реєстрації з країни не виїхав та до органів внутрішніх справ для продовження терміну перебування та за дозволом на імміграцію не звертався. Крім того 14.01.2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч.1 КУпАП України, а громадянку України ОСОБА_5, як приймаючу сторону було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 205 КУпАП України (а.с. 6-7).
18.10.2011 р. відповідач притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП за проживання в Україні за недійсним паспортом та без реєстрації, що підтверджується копією протоколу серії ХА № 114288 (а.с. 20а-21) та копією постанови Харківського районного суду Харківської області від 03.11.2011 р. у справі № 2034/3-4404/2011р., якою відповідача було звільнено від адміністративної відповідальності по малозначності вчиненого правопорушення, оголосивши усне зауваження. (а.с. 20).
ОСОБА_2 не працевлаштований, не має доходів, а також засобів для існування.
Дані обставини підтверджуються також поясненнями в судовому засіданні відповідача, а також копією письмових пояснень останнього від 18.10.2011 р. (а. с. 9-10).
Правила перебування іноземців на території України встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 N 1074 "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" (далі по тексту- Правила).
Пунктом 19 Правил передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.
Відповідно до пункту 27 Правил продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється територіальними органами або підрозділами Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Судом з'ясовано, що в порушення вимог пункту 27 Правил відповідач для реєстрації продовження терміну перебування на території України до відповідних органів не звертався.
Згідно ч.ч. 7 та 8 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч. 9 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011, № 3773-VI, що набрав чинності з 26.12.2011 року, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Частинами 3 та 4 цієї ж статті визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.
Згідно з п. 1. Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" від 17.07.2003 р. № 1110, затвердженого Постановою КМ України (далі по тексту -Типове положення_ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), які затримані за незаконне перебування на території України і підлягають видворенню за її межі у примусовому порядку на підставі постанови адміністративного суду (далі - адміністративне видворення).
Пунктом 3 Типового положення передбачено, що поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за рішенням адміністративного суду на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі України, але не більш як на 12 місяців.
Основними завданнями пункту перебування, відповідно до пункту 5 Типового положення, є: забезпечення тимчасового утримання іноземців до завершення підготовки їх адміністративного видворення; створення належних умов для проживання іноземців у пункті перебування: забезпечення відповідно до встановлених норм житлом, постільною білизною, інвентарем та столовим посудом, триразовим харчуванням, комунально-побутовим та медичним обслуговуванням; сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту перебування, та оформлення їм паспортних документів, уточнення обставин порушення іноземцями законодавства України, вишукування коштів для їх адміністративного видворення, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення адміністративного видворення тощо; сприяння іноземцям в установленні контактів з родичами, земляками, гуманітарними організаціями, якщо такі контакти спрямовані на вирішення питання про повернення їх на батьківщину чи поліпшення умов проживання у пункті перебування.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року). Суд вважає, що затримання відповідача з метою його розміщення в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є необхідним заходом обмеження права особи на свободу пересування, оскільки судом встановлено, що ця особа знаходиться на території держави протиправно і незаконно, з порушенням правил в'їзду та без паспортного документа, зареєстрованого у передбаченому чинним законодавством порядку.
Враховуючи, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження в порушення вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ухиляється від виїзду після прийнятого рішення про видворення, проживає на території України без реєстрації з 1999 р., у нього відсутні визначені законодавством та міжнародними договорами України підстави для перебування в Україні -проживає в Україні за недійсним паспортним документом, не працевлаштований, відсутні законні джерела існування, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду з України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та вважає за необхідне їх задовольнити, видворивши громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження за межі України примусово, затримавши його з метою розміщення в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Згідно ч. 4. ст. 183-5 КАС України судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.
Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає можливим клопотання позивача про звернення постанови суду до негайного виконання задовольнити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 183-5, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та затримання з цією метою до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні -задовольнити.
Примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження.
Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та розмістити його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Управління МВС України в Чернігівській області, яке знаходиться в с. Розсудів, Ріпкінського району, Чернігівської області, на період не більше ніж на дванадцять місяців з дня затримання.
Постанову суду в частині затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис)< > Бадюков Ю.В.
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< >
Суддя< > Ю.В.Бадюков< >