Справа № 2а- 13611/11/2070
13 грудня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі позивача - ОСОБА_2,
представників: позивача - ОСОБА_3, відповідача - Зорій І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач, ФО-П ОСОБА_2) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському району м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011р. № 0002791702, № 0002801702, винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова.
В обґрунтування заявлених вимог адміністративного позову позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень про нікчемність угод, які відображені в податковому обліку та зменшують суми податкових зобов'язань позивача на суми витрат за такими угодами. Вважає, висновки відповідача, які викладені в акті № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р., такими, що суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Наполягає на тому, що нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності платника податків за дії чи бездіяльність його контрагентів, а також положень про нікчемність угод платника податків з підстав відсутності у його контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд ухвалити рішення про його задоволення.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) з поданим адміністративним позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в ході проведеної перевірки виявлено відображення позивачем в податковому обліку витрат за нікчемними угодами з ПП «АВС-Метал». З цих підстав вважає правильними власні висновки про порушення ФО-П ОСОБА_2 приписів ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та п.п. 4.8.2 п. 4.8 ст. 4, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи заперечень проти позову, просив суд прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши самостійно зібрані та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 75, з дотриманням порядку, встановленого ст. 77, та строків, визначених ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ФО-П ОСОБА_2 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., результати якої оформлені актом № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р.. Висновками акту перевірки № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р. встановлено порушення ФО-П ОСОБА_2 п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 42030,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб на суму 31522,00 грн..
На підставі висновків акту перевірки № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі Харкова 12.07.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002791702 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52537,50 грн., з якої 42030,00 грн. за основним платежем та 10507,00 грн. штрафної санкції, а також податкове повідомлення-рішення № 0002801702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 39403,12 грн., з якої 31522,50 грн. за основним платежем та 7880,62 грн. штрафної санкції, з врахуванням п. 123.1 ст. 123 та п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідно.
Податкові повідомлення-рішення № 0002791702 та № 0002801702 від 12.07.2011р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом подання скарг до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової служби України. Рішенням ДПА у Харківській області від 01.09.2011р. № 1529/7/25-203 за результатами розгляду скарги ФО-П ОСОБА_5 податкове повідомлення-рішення № 0002801702 від 12.07.2011р. скасоване в частині застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7880,62 грн., як таке, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 58 Конституції України, в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0002801702 від 12.07.2011р. та податкове повідомлення-рішення № 002791702 від 12.07.2011р. залишені без змін. Рішенням Державної податкової служби України від 28.09.2011р. № 360/І/10-2315 повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011р. № 0002791720 та № 0002801720 -без змін з урахуванням рішенням ДПА у Харківській області від 01.09.2011р. № 1529/І/25-203.
Як зазначено в акті № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р., ДПІ у Київському районі м. Харкова в діяльності позивача виявлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, зокрема: вчинення правочинів з ПП «АВС-Метал», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені укладеними правочинами; зменшення суми одержаного доходу на витрати, понесені у взаємовідносинах з ПП «АВС-Метал»за нікчемними правочинами; збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ПП «АВС-Метал»за господарськими операціями, що відбувались в межах нікчемних правочинів.
Як вбачається з наявних у справі документів, позивачем було придбано сировину для виготовлення сталі каліброваної -катанку 10 у ПП «АВС-Метал», що підтверджується видатковими накладними № РН-0001554 від 02.12.2010р. на суму 122220,00 грн., № РН-0001681 від 24.12.2010р. на суму 129960,00 грн. та податковими накладними № 1607 від 02.12.2010р. на суму 122220,00 грн., в т.ч. ПДВ -20370,00 грн., № 1723 від 22.12.2010р. на суму 71000,00 грн., в т.ч. ПДВ -11833,33 грн., № 1728 від 23.12.2010р. на суму 49000,00 грн., в т.ч. ПДВ -8166,67 грн., та № 1735 від 24.12.2010р. на суму 9960,00 грн., в т.ч. ПДВ -1660,00 грн..
Оглянувши копії перелічених первинних документів, суд відзначає, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Крім того, в ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що будь-яких зауважень з приводу правоздатності і дієздатності осіб, які є сторонами спірних правочинів, з приводу правового статусу учасників даних господарських правовідносин як платників податку на додану вартість, претензій щодо відповідності спірних правочинів вимогам закону та належності первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Київському районі м. Харкова при проведенні перевірки та формуванні за її результатами висновків не мала. Судом також з'ясовано, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не виходив з фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, неналежності складання або відсутності первинних документів, неналежності способу та обсягу проведених розрахунків. Відтак, з огляду на приписи ст. 6 та ст. 8 Конституції України, ст. 2 та ст. 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.
Разом з цим, вивчивши матеріали справи та оцінюючи наявні в ній докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджено факт реальності господарських операцій позивача з ПП «АВС-Метал». В підтвердження реальності господарських операцій з ПП «АВС-Метал», сталості відносин з вказаним контрагентом протягом тривалого часу та здійснення оспорюваних господарських операцій в межах звичайної господарської діяльності ФО-П ОСОБА_2 надано до суду лист ПП «АВС-Метал»від 28.10.2011р. № 27-101/2011 з копіями документів щодо правового статусу останнього (свідоцтва платника ПДВ від 01.06.2007р. та від 12.07.2011р., звіт за формою 1-ДФ за 4 квартал 2010р., фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2010 рік, договір оренди складських приміщень № А129-П від 06.07.2009р. з додатковою угодою від 30.12.2009р.), отриманий на запит позивача від 27.10.2011р. № 27-10/2011, реєстри податкових накладних за 2008р. та 2009р. по контрагенту ПП «АВС-Метал», накладні на передачу катанки-10 для перетяжки в адресу ВАТ «Харківський метизний завод», акти приймання-передачі послуг з витяжки та порубки сталі з ФО-П ОСОБА_6 від 08.12.2010р. та 22.12.2010р., договір поставки кінцевої продукції в адресу ЗАТ «Новий стиль»№ 20070103 від 03.01.2007р. з копіями накладних. Приєднані до матеріалів справи копії платіжних доручень № 182 від 02.12.2010р. на суму 60000.00 грн., № 187 від 05.12.2010р. на суму 62220,00 грн., № 201 від 22.12.2010р. на суму 71000,00 грн., № 202 від 23.12.2010р. на суму 49000,00 грн. та № 206 від 27.12.2010р. на суму 9960,00 грн. додатково засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості придбаної у ПП «АВС-Метал»сировини, що в ході проведення перевірки та в ході судового розгляду справи не заперечувалось суб'єктом владних повноважень.
Суд звертає увагу, що відповідач обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені долученими до матеріалів справи документами, ні в ході проведеної перевірки, ні в ході розгляду справи не спростовував, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ПП «АВС-Метал»суд не знаходить. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного нездійснення позивачем господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.
З приводу викладеного в акті № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р. висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів позивача з ПП «АВС-Метал»суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Вивчивши акт перевірки, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочинів, оскільки єдиним мотивом для судження про нікчемність правочинів ФО-П ОСОБА_2 з ПП «АВС-Метал»стали висновки складеної Харківською ОДПІ довідки від 04.04.2011р. № 614/155/35069883 «Про результати камеральної перевірки ПП «АВС-Метал»з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за грудень 2010р.»
Натомість, суд зауважує, що в силу приписів статей 8 і 19 Конституції України лише висновку одного органу державної податкової служби України про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності та про наявність ознак нікчемності вчинених платником податків правочинів недостатньо для судження іншого органу державної податкової служби України про порушення контрагентом такого платника податків законів з питань оподаткування. Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для заявлення до суду вимоги про визнання такого правочину недійсним).
В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Перевіряючи обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд вважає за необхідне врахувати правові позиції Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та наголошує на відсутності в матеріалах справи будь-яких фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.
Крім того, з приводу складеної Харківською ОДПІ довідки від 04.04.2011р. № 614/155/35069883 за результатами камеральної перевірки ПП «АВС-Метал»з висновками про наявність ознак нікчемності угод суд звертає увагу, що за приписами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Порядок проведення камеральної перевірки, визначений ст. 76 Податкового кодексу України, передбачає здійснення перевірки податкової звітності суцільним порядком без присутності платника податків. В силу положень п. 86.1 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта (у разі встановлення порушень) або довідки (якщо порушення відсутні), а за результатами камеральної перевірки передбачено складання лише акту у разі встановлення порушень. Наведені норми Податкового кодексу України очевидно вказують на те, що встановлення в діяльності платника податків нікчемних правочинів неможливе в спосіб проведення камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності, а оформлення результатів камеральної перевірки у формі довідки не передбачено Податковим кодексом України.
Неспроможність доводів ДПІ у Київському районі м. Харкова про нікчемність угод позивача з ПП «АВС-Метал»з посиланням на довідку Харківської ОДПІ від 04.04.2011р. № 614/155/35069883 підтверджується також наступним.
На запит суду Харківською ОДПІ до матеріалів справи надано акт № 956/234/35069883 від 29.04.2011р. за результатами документальної планової виїзної перевірки ПП «АВС-Метал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.. Актом Харківської ОДПІ № 956/234/35069883 від 29.04.2011р. господарські операції ПП «АВС-Метал»з ФО-П ОСОБА_2 підтверджено, крім того, підтверджені ті доводи позивача, що транспортування придбаної сировини здійснювалось постачальниками ПП «АВС-Метал».
Також суд вважає необхідним відмітити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання, а відтак є окремими платниками податку. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ПП «АВС-Метал», та не доведено неможливості проведення господарських операцій.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що судження відповідача про нікчемність правочинів ФО-П ОСОБА_7 з ПП «АВС-Метал»є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень податкового законодавства, висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова про наявність в діяльності ФО-П ОСОБА_2 порушень мотивовані виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.
За змістом акту перевірки № 2570/17-207/НОМЕР_3 від 05.07.2011р., єдиною підставою для висновків про порушення норм Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про податок з доходів фізичних осіб»є судження ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо нікчемності правочинів. Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність таких суджень суб'єкта владних повноважень не знайшли свого підтвердження зібраними судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог закону.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року №0002791702, №0002801702, винесені ДПІ у Київському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_3) 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.
Суддя Шевченко О.В.