Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 грудня 2011 р. № 2-а- 14548/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єгупенко В.В.
за участю секретаря - Вождаєва М.О.
за участю представників сторін:
представника прокуратури - Бабанян Г.Л.
представник позивача - не прибув.
представник відповідача - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Прокурора Фрунзенського району м. Харкова, в. інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техсис-Про"
про стягнення заборгованості ,
Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техсис-Про" прострочену заборгованість у сумі 1561,45 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техсис-Про» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техсис-Про» не виконувало вимоги чинного законодавства щодо перерахування внесків, внаслідок чого виник борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сума якого станом на 02.08.2011 року складає 1561,45 грн. Управлінням ПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова направлено вимогу про сплату боргу страхувальнику № Ю-85 У від 02.08.2011 р. Згідно п.З ч. З ст.. 106 Закону та п. 8.4 Інструкції, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми. Зазначена вимога не сплачена.
Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку передбаченого ст.ст. 33-35 КАС України.
Вислухавши представника прокуратури, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техсис-Про» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663).
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.
Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).
Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як з'ясовано судом, відповідач обов'язку по своєчасній сплаті у повному обсязі внесків на обов'язкове пенсійне страхування не виконав.
Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
При цьому, як визначено абз. 2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз. 3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.
Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 02.08.2011 № Ю-85 У.
Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, ос кільки доведена зібраними доказами.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд
Адміністративний позов Прокурора Фрунзенського району м. Харкова, в. інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техсис-Про" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техсис-Про" (р/р26006033001001, філія ВАТ КБ "Надра" ХРУ МФО 351834, код 34630327) на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (р/р256083122088 ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України") прострочену заборгованість у сумі 1561.45 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна грн. 45 коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2011 року.
Суддя Єгупенко В.В.