Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 грудня 2011 р. № 2-а- 14589/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,
представників сторін:
позивача - не прибув,
відповідача - Лащенка В.В.,
третьої особи- Веригіна Ф.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: відкрите акціонерне товариство "Агрофірма "Глобівська"
про визнання незаконними дій та зобов"язання вчинити певні дії ,
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просила суд: визнати неправомірною відмову Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в задоволенні заяви від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі; зобов'язати Краснокутську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_2, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі, відповідно до наданих до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області документів.
Позивач, який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Свою позицію виклав в письмових запереченням які знаходяться у матеріалах справи.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2011 року ОСОБА_2 звернулась до Краснокутської районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі.
07.06.2011 року позивачці була надана відповідь заступником голови Краснокутської районної державної адміністрації від 07.06.2011 року, в якій було відмовлено у вирішенні клопотання. У відповіді було посилання на ст. 6 Закону України "Про особисте селянське господарство", відповідно до якої громадянам для ведення особистого селянського господарства необхідно мати у власності майно і зокрема жилі будинки, господарські будівлі і споруди, сільськогосподарську техніку та інше. Крім того, було зазначено, що земельну ділянку, яку позивачка мала намір отримати у власність значаться по виду угідь як землі під багаторічними насадженнями (садами), а тому не може бути надана у власність.
11.07.2011 року ОСОБА_2 повторно звернулась до голови Краснокутської райдержадміністрації з відповідною заявою.
08.08.2011 року позивачці було надано відповідь в якій повідомлялось, що бажана для отримання у власність земельна ділянка знаходяться на землях, які в 1971 році згідно з Державним актом були надані в постійне користування радгоспу «Глобівський». Після перетворення радгоспу в 2000 році у відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Глобівська», остання зберігла право на користування земельними ділянками до оформлення права власності або землекористування, як правонаступник.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно з вимогами п. 12 розділу X Земельного Кодексу України, районна державна адміністрація, як місцевий орган виконавчої влади наділений повноваженнями щодо розпорядження землями, що знаходяться за межами населених пунктів. Це означає, що районна державна адміністрація відповідно до ст. ст. 116, 118 Земельного Кодексу України може надавати у користування та у власність громадянам і юридичним особам відповідні земельні ділянки, однак ці земельні ділянки повинні бути вільні на момент надання, тобто не надані у користування чи у власність.
Як зазначено представником відповідача в судовому засіданні, земельна ділянка, яку бажала отримати позивачка знаходиться у користуванні ВАТ «Агрофірма «Глобівська» згідно з державним актом на право постійного користування виданого 29.05.1971 року радгоспу «Глобівський» правонаступником якого є агрофірма «Глобівська».
Копію вказаного акту оглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.
Зазначений Державний акт не відмінений і не скасований в установленому законодавством порядку, а згідно з вимогами п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження форм державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 р. № 449 раніше видані державні акти залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Крім того, в судовому засіданні оглянуті та долучені до матеріалів справи копія наказу Голови Фонду державного майна України від 03.04.2000р. № 8-АТ який свідчить про правонаступництво ВАТ «Агрофірма «Глобівська» радгоспу «Глобівський» та Акт передачі нерухомого майна у власність сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству від 03.04.2000р. № 8-АТ.
Суд не бере до уваги твердження позивача про додаткове обгрунтування його правової позиції ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. по справі № АС-46/51-06, оскільки вказаною ухвалою встановлено відсутність права постійного користування ВАТ «Агрофірма «Глобівська» спірною земельною ділянкою, але право користування підтверджується.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності дій відповідача, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність свої дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: відкрите акціонерне товариство "Агрофірма "Глобівська" про визнання незаконними дій та зобов"язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 26 грудня 2011 року.
Суддя Панов М.М.