Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 грудня 2011 р. № 2-а- 7860/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І.С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - Єрьоменко А.В., Куржумов М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СПС" до 1. Харківської обласної митниці; 2. Головного управління державного казначейства України в Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови та стягнення суми,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/300642/1 від 27.12.2010 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації №807070005.2010.332259.001 від 27.12.2010 року; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "СПС" ( код ЄДРПОУ 31062161) надмірно нараховану Харківською митницею та сплачену ПП "СПС" суму ввізного мита 25174,26 грн. та податку на додану вартість 30209,11 грн., разом55383,37 грн. Судові витрати розподілити відповідно до прийнятого рішення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2010 року між позивачем та компанією Yancheng Hengding Native Products CO., LTD було укладено контракт № 120310-12, відповідно до якого компанія Yancheng Hengding Native Products CO., LTD (постачальник) зобов'язувався поставити позивачу товар згідно специфікації “Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг за ціною 1,78 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30260,00 доларів США”. Сторони виконали свої зобов'язання за укладеним контрактом, зокрема позивач перерахував своєму контрагенту компанії Yancheng Hengding Native Products CO., LTD суму 30 260,00 доларів США в рахунок оплати за поставлений товар. 27 грудня 2010 р. позивач подав до 1-го відповідача декларацію митної вартості № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року в якій було визначено митну вартість зазначеного вище товару за ціною контракту. На підтвердження митної вартості надано пакет документів. Відповідачем у прийнятті митної декларації позивача відмовлено та прийнято оскаржуване в даній справі рішення про визначення митної вартості товару на рівні 2,71 доларів США за 1 кг. Позивач з таким рішенням 1-го відповідача не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси. Крім того, позивач посилається на те, що він звернувся до 1-го відповідача з проханням випустити зазначений товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до державного бюджету податків і зборів за ціною, визначеною 1-м відповідачем. Такі податки позивачем сплачено, як він зазначає, надмірно, оскільки при розрахунку ставки оподаткування ним взято до уваги митну вартість товару, з розміром якої позивач не погоджується.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Харківської обласної митниці надав заперечення на позов, де виклав свій погляд на обставини справи та проти позову заперечував, вважаючи заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
В судове засідання представник 1-го відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.
Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.
Згідно з ст.35 КАС України відповідачі є належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання. Відповідачі правом участі в судовому засіданні не скористалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів
Суд вважає, що не явка відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Компанією Yancheng Hengding Native Products CO., LTD, 12.03.2010 р. укладено контракт № 120310-12. відповідно до якого Компанія Yancheng Hengding Native Products CO., LTD (постачальник) зобов'язувався поставити позивачу товар згідно специфікації “Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг за ціною 1,78 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30260,00 доларів США” на умовах FOB (Shanghai, Китай) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс - 2000”. Умови даного контракту сторонами виконано.
Відповідно до Специфікації №8 від 24.09.2010 р. до Контракту № 120310-12 від 12.03.2010 р. поставці підлягали “Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг за ціною 1,78 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30260,00 доларів США”.
На виконання Контракту позивачу відповідно до Специфікації №8 від 24.09.2010 р. згідно комерційного інвойсу № 00024886 від 20.10.2010 року надійшов товар “Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг.
Зазначена у Специфікації №8 від 24.09.2010 р. до Контракту № 120310-12 від 12.03.2010 р. ціна товару становить “Часник подрібнений”- 30260,00 доларів США за 17000 кг (із розрахунку: 1,78 доларів США за 1 кг).
Згідно п. 7 Контракту оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах, зазначених в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину чинного Контракту. А Специфікацією №8 від 24.09.2010 р. до Контракту № 120310-12 від 12.03.2010 р. в свою чергу визначено, що оплата повинна бути здійснена Покупцем (Позивачем) двома частинами: передплата -50%, та кінцевий розрахунок 50% через 20 днів після дати коносамента.
Вказаний товар було оплачено відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті № 172 від 03.12.2010 року на суму 15 130,00 доларів США, та № 176 від 10.12.2010 року на суму 15 130,00 доларів США, на загальну суму 30 260,00 доларів США.
27 грудня 2010 р. Приватним підприємством “СПС”до Харківської обласної митниці (надалі -Митний орган, Відповідач-1) була подана Декларація митної вартості № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року, в якій було заявлено митну вартість Товару -“Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг за ціною 1,78 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30260,00 доларів США”, яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно платіжного доручення № 3122 від “20”грудня 2010 року позивач сплатив обов'язкові митні платежі та перерахував до Державного бюджету України 106 002,60 грн., яка складається із суми ввізного мита 48 183,00 грн. та суми податку на додану вартість 57 819,60 грн.
Під час здійснення митного контролю наданих до митного оформлення товарів та документів у митного органу виникли сумніви у заявленій митній вартості, які полягали у тому, що по фактам митного оформлення іншими митницями України рівень митної вартості на аналогічний товар, становив 3.72 доларів США/кг. У зв'язку з чим направлено запит до відділу контролю митної вартості, з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару.
Під час розгляду запиту Харківською обласною митницею здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої доведена інформація про рівень цін на ідентичні або подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та запропоновано відповідно до вимог п.ІІ постанови КМУ від 20.12.2006 року № 1766 з метою перевірки виконання вимог ст.265 МК України надати до митниці висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
За результатами розгляду запиту про визначення митної вартості Харківською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості № 807000006/2010/300642/1 від 27 грудня 2010 року, за яким збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем з розрахунку 2,71 долара США за 1 кг, що на 0,93 долара США більше, ніж заявлена Позивачем митна вартість на 1 кг товару.
Відповідно ст.41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;
7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначено, шо для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього: рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи: копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми -виробника товару; калькуляція фірми -виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі коли в такій країні товар розмішувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, -копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій, про вартість товару та/або сировини.
Частиною 1 ст. 264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як вбачається з матеріалів справи, разом з Декларацією митної вартості № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року позивачем було подано до Харківської обласної митниці повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.
Зокрема, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані до Харківської митниці наступні документи:
1. Декларація митної вартості № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року (форма ДМВ-1);
2. Митна декларація (форма МД-2) № 807070005/2010/332296;
3. Зовнішньоекономічний контракт № 120310-12 від 12.03.2010 р.;
4. Специфікація № 8 від 24.09.2010 р.;
5. Інвойс № 00024886 від 20.10.2010 року;
6. Платіжне доручення в іноземній валюті № 172 від 03.12.2010;
7. Платіжне доручення в іноземній валюті № 176 від 10.12.2010 р.;
8. Довідка експедитора BALTEX TRADE, CORP про вартість фрахту;
9. Рахунок на оплату фрахту;
10. Платіжне доручення про оплату фрахту;
11. Договір транспортного експедирування;
12. Копія вантажної митної декларації країни відправлення;
13. Двостороння заява продавця та покупця про відсутність пов'язаності;
14. Лист-пропозиція виробника (продавця товару);
15. Коносамент (Bill of lading)
16. Міжнародна товарно-транспортна накладна;
17. Сертифікат походження товару;
18. Сертифікат якості.
Проте, митним органом вищевказані документи, що підтверджують митну вартість товару до уваги прийняті не були, та в листі, направленому позивачу Харківською митницею було зазначено, що в результаті порівняння заявленого декларантом рівня митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що мінімальний рівень митної вартості оцінюваного товару значно відрізняється від наявного у митного органу мінімального рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.
З огляду на встановлені вище обставини Харківською обласною митницею було було відмовлено у прийнятті митної декларації № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року, видано картку відмови та прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2010/300642/1 від 27.12.2010 р., відповідно до якого митна вартість Товару - “Часник подрібнений”, 1 мм вагою 17000 кг -становить 46070,00 доларів США із розрахунку 2,71 долара США за 1 кг, що на 0,93 долара США більше, ніж заявлена Позивачем митна вартість за 1 кг Товару.
В оскаржуваному рішенні Харківською обласною митницею зазначено, що для визначення такої митної вартості Товару використовувалось джерело інформації - БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ.
Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною Харківською обласною митницею, та у порядку, визначеному ч. З ст. 264 Митного кодексу України та п. 2 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 р. № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2008 р. за № 259/14950, звернувся до відповідача з проханням випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю товару, визначеною Митним органом. Сума обов'язкових платежів була розрахована позивачем на підставі митної декларації № 807070005/2010/332296 та сплачена позивачем згідно платіжного доручення №3195 від “24”грудня 2010 року та №3243 від “28”грудня 2010 року.
Суд зазначає, що відповідно ч. 3 ст. 264 Митного Кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
В порядку вищевказаної норми закону позивач звернувся до Харківської обласної митниці з проханням випустити Товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю Товару, визначеною Митним органом.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить з наступного.
Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 - 275 МК України, статтею 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
Статтями 259 - 265 Митного кодексу України встановлено права та обов'язки декларанта та митниці при визначенні митної вартості товару.
Відповідно до ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до вищезазначених приписів Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлено Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766. При цьому порядок заповнення декларації митної вартості встановлено Порядком заповнення декларації митної вартості, затвердженим наказом Державної митної служби України від 2 грудня 2003 р. N 828 .
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 МК України.
Виходячи із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які возяться на митну територію України є:
-метод оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (метод 1);
-метод оцінки за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2);
-метод оцінки за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
-метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4);
-метод оцінки на основі додавання вартості (обчислена вартість) (метод 5);
-резервний метод (метод 6).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за метод 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Згідно ч. 5 ст. 266 Митного Кодексу України кожний наступний метод застосовується, лише якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
В обґрунтування оскаржуваного рішення Харківська обласна митниця у листі зазначила, що в результаті порівняння заявленого декларантом рівня митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що мінімальний рівень митної вартості оцінюваного товару значно відрізняється від наявного у митного органу мінімального рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.
Так, зокрема, згідно ч. 1 - 7 ст. 268 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорт оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики: 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, веде це до збільшення зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або, хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вилинули на ціну товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Харківська обласна митниця у своєму листі взагалі не визначила, за яким саме методом Митним органом було визначено митну вартість товару позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що згідно платіжного доручення №3195 від “24”грудня 2010 року та №3243 від “28”грудня 2010 року Позивачем було надмірно сплачено до Державного бюджету України суму 55 383,37 грн., яка складається із ввізного мита 25 174,26 грн. (Двадцять п'ять тисяч сто сімдесят чотири грн. 26 коп.) та податку на додану вартість 30 209,11 грн. (Тридцять тисяч двісті дев'ять грн. 11 коп.).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відмовляючи у прийнятті митної декларації № 807070005.2010.332259.001 від 27 грудня 2010 року та приймаючи Рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2010/300642/1 від 27 грудня 2010 року відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про їх скасування є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю товару, визначеною Митним органом.
Відповідно до ч. 1 п.3 ст.1 Митного кодексу України вільний обіг, це розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України
Частиною 3 ст.264 МК України встановлено, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки : збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Відповідно до ч. 6 вищевказаної норми Закону у разі якщо після сплати декларантом додатків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Отже, суд зазначає, що оскільки діючим законодавством встановлено спеціальний порядок повернення надмірно сплачених сум податків та зборів і позивач скористався своїм правом на оскарження рішення митного органу по визначенню митної вартості товару, випущеного у вільний обіг, заявивши при цьому вимоги, щодо повернення зайво сплачених обов'язкових платежів, і ці вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення 1-го відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов Приватного підприємства "СПС" до 1. Харківської обласної митниці; 2. Головного управління державного казначейства України в Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови та стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним та скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/300642/1 від 27.12.2010 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації №807070005.2010.332259.001 від 27.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПС» код ЄДРПОУ 31062161 надмірно нараховану Харківською обласною митницею та сплачену Приватним підприємством «СПС» суму ввізного мита 25 174,26 грн. (Двадцять п'ять тисяч сто сімдесят чотири грн. 26 коп.) та податку на додану вартість 30 209,11 грн. (Тридцять тисяч двісті дев'ять грн. 11 коп.), разом 55 383,37 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "СПС" (61020, м.Харків, пр. Постишева, 93, код ЄДРПОУ 31062161) судові витрати у розмірі 3,40 грн .
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.
Суддя І.С.Чалий
Постанова не набрала чинності.Оригінал знаходиться у справі.Копія.Вірно< Текст >
Суддя І.С.Чалий секретар Ж.Г.Елоян< Текст >