Постанова
Іменем України
3 серпня 2006 року
Справа № 20-12/324
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Сотула В.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Карпов Олександр Сергійович (повноваження перевірені) - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио";
представник відповідача - Сазонов Олександр Вікторович, довіреність № 1 від 10.01.2006 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю;
представник відповідача - Сазонов Олександр Вікторович, довіреність № 400 від 02.08.2006 - Фонд державного майна України;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 14.06.2006 у справі № 20-12/324, а також клопотання про відновлення строку для її подання,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио" (вул. М. Музики, 42-86,Севастополь,99007)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
про спонукання відповідача зробити оцінку незакінчених будівництвом будинків і споруд та провести конкурс по приватизації незакінчених будинків і споруджень, спонукання ФДМ України опублікувати в газеті "Відомості приватизації" інформацію про проведення конкурсу з приватизації незакінчених будинків і споруджень.
02.09.2005, товариство з обмеженою відповідальністю "Віджіо" звернулось до господарського суду з позовної заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю про спонукання останнє зробити оцінку незакінчених будівництвом будинків і споруджень та провести конкурс по приватизації незакінчених будинків і споруджень, спонукання Фонду державного майна України опублікувати в газеті "Відомості приватизації" інформацію про проведення конкурсу по приватизації незакінчених будівництвом будинків і споруджень.
Ухвалою від 08.11.2005 залучено до участі у справі іншого відповідача - Фонд державного майна України.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.11.2005 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віджіо" задоволено у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2006, рішення господарського суду міста Севастополя від 21.11.2005 залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2006 відмовлено в прийнятті касаційної скарги Фонду державного майна України на підставі того, що касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного суду України від 18.05.2006, відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 28.03.2006.
13 червня 2006 року від Фонду державного майна України надійшла заява про перегляд рішення господарського суду від 21.11.2005 у справі № 20-12/324 за нововиявленими обставинами, з посиланням на те, що господарський суд міста Севастополя мав відмовити в прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Віджіо" на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, тому, що така заява не підлягає розгляду в господарських судах України і ця обставина стала відома Фонду державного майна України лише після отримання ухвали Вищого господарського суду України 05.04.2006.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 (суддя Харченко І.А.) заяву про перегляд рішення від 21.11.2005 у справі № 20-12/324 за нововиявленими обставинами повернуто Фонду державного майна України.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Фонд державного майна України звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду скасувати.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що вказану ухвалу винесено при порушенні норм процесуального права, оскільки судом не взято до уваги статтю 50 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Також зміст ухвали не відповідає вимогам частини 5 статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Зазначеною нормою передбачено, що в ухвалі має міститися вказівка на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства у строки, визначені господарським судом. Проте, така вказівка в оскаржуваній ухвалі відсутня.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, днем встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення для Фонду державного майна є 05.04.2006.
Господарський суд міста Севастополя стверджує, що заява Фонду державного майна України про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами надійшла до господарського суду лише 13 червня 2006 року, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 113 Господарського процесуального кодексу України, але судова колегія не може погодитись з вказаним висновком суду.
Як вказувалося вище, днем встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення є 05.04.2006.
Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Господарським судом, не було взято до уваги статтю 51 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, строк обчислюваний місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку.
У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.
Судова колегія вважає, що Фондом державного майна України, вказаний строк подання заяви за нововиявленими обставинами не пропущений. Вказаний факт підтверджується штемпелем на бланку опису до цінного листа, а також чеком, який було додано до бланку опису до цінного листа, на якому також вказано годину відправлення (а.с.184,185).
На підставі вищевисловленого, судова колегія вважає, що господарським судом міста Севастополя при винесенні ухвали від 14.06.2006, були порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим, вказана ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 103 (частина 1 пункти 3, 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-12/324 скасувати.
Матеріали справи передати на розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.В.Сотула
Г.К. Прокопанич