73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"31" жовтня 2006 р. Справа № 4/391-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Одеської залізниці в особі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси",
за участі представників сторін:
від позивача -Мишак Е.А. (представник за дорученням),
від відповідача - Овсяніченко О.В. (представник за дорученням),
про стягнення неустойки в сумі 4322,88 грн. та упущеної вигоди в сумі 2161,44 грн,
Дана справа розглядалася судами неодноразово. Зокрема, провадження у справі порушено ухвалою від 22 листопада 2005 року. За результатами розгляду справи 17 січня 2006 р. прийняте рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди задоволені, а щодо стягнення неустойки -відмовлені (т. 1, а.с. 59-60). Після апеляційного перегляду постановою Запорізького апеляційного господарського суду рішення змінено, а саме: стягнуто з відповідача 1957,30 грн неустойки, а в частині упущеної вигоди -відмовлено (т. 1, ас.с 81-83). В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 р. зазначені судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд (т. 1, а.с. 122-126). Подальший розгляд справи проведено в судових засіданнях, що відбулися 19 жовтня з оголошенням перерви до 26 та 31 жовтня поточного року. При цьому слід зазначити, що в період з 19 липня по 11 вересня провадження у справі було зупинено з підстав, викладених у відповідних ухвалах (т.1 а.с. 132, т. 2 а.с. 1).
Відповідно до позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на факті несвоєчасності виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 05 від 06.05.2003 р. щодо повернення орендованого майна, у зв'язку з чим ним на підставі частини 2 статті 785 ЦК України нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочки в період з 29 жовтня 2004 р. по 29 жовтня 2005 р., а також йому завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в зазначеному розмірі, яка пов'язана з неможливістю передачі майна в оренду іншим особам.
Відповідачем позовні вимоги не визнаються з посиланням на сплинність строку позовної давності для нарахування та стягнення неустойки, а також недоведеністю позивачем завданих йому збитків у вигляді упущеної вигоди.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 6 травня 2003 року між Одеською залізницею та Товариством з обмеженою відповідальністю “Георесурси» укладено договір оренди № 5, відповідно до якого позивач, виступаючи в якості орендодавця, зобов'язався передати відповідачу (орендарю за договором) в строкове платне користування частину відкритої вантажної платформи станції Цюрупинськ, загальною площею 900 кв. м., що розташована за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, станція Цюрупинськ. Відповідно до пункту 3.1. договору розмір орендної плати сторонами визначено в розмірі 180 грн. 12 коп. з ПДВ за 1 місяць, котра повинна вноситись щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі від 1 листопада 2003 року передав відповідачу в оренду зазначений об'єкт оренди, у зв'язку з чим нараховував відповідну орендну плату.
Вказані обставини встановлені судовими рішеннями господарського суду у справі № 14/436 за участі тих же сторін, а тому відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доведення.
Під час апеляційного розгляду названої справи № 14/436 постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року також встановлено, що термін дії договору оренди визначено сторонами саме з 29 жовтня 2003 року по 29 жовтня 2004 року. Це вбачається з тексту договору, довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України у Херсонській області від 02.03.2005 р., листа відповідача за вихідним № 86 від 30.09.2004 р. та листа позивача про повідомлення відповідача щодо закінчення дії договору з 29 жовтня 2004 року.
Поряд з цим за змістом пункту 11.5. договору сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення, або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які ним були передбачені. В той же час слід зазначити, що пунктом 11.7. договору сторонами погоджено, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
В даному випадку позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору, що сприймається судом як відсутність погодження сторін про продовження дії договору після 29 жовтня 2004 року.
За змістом частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку позивач повинен довести невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по передачі об'єкту оренди.
Згідно до пункту 10.1. договору сторонами передбачено, що після закінчення терміну оренди відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендоване майно в 3-х денний строк.
Проте, позивачем не доведено факту користування об'єктом оренди з боку відповідача після закінчення дії договору, оскільки за твердженнями останнього він ним не користувався, а протилежного позивачем не доведено.
За таких обставин позовні вимоги в частині нарахованої позивачем неустойки задоволенню не підлягають.
Що стосується заявленої до стягнення суми упущеної вигоди слід зазначити, що в її стягненні слід відмовити з наступних підстав. Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. При цьому, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, з цього слідує висновок про обов'язкове доведення позивачем можливості одержання доходів у випадку виконання відповідачем договірних зобов'язань.
В даному випадку позивачем не доведено того факту, що ним приймалися заходи щодо одержання доходів від використання речі в період бездоговірного користування нею з боку відповідача, тобто не вказано які саме особи зверталися з пропозицією про оренду майна, чим це підтверджується, не доведено безпосереднього укладення договірних відносин з іншими особами із зазначенням розміру доходів тощо.
Приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог відмовлено витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на нього.
На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя М.К. Закурін