29 грудня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/11341/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, -
28 грудня 2011 року позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.11.2011 р. ВП №28163984 та про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.11.2011 р. ВП №28163984.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з цим, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 6).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначено статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, частиною 1 статті 82 вказаного Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина 2 статті 82).
Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За наявності правових норм однакової юридичної сили суд, вирішуючи питання щодо підсудності даного публічно-правового спору, виходить з роз'яснень, наданих Конституційним Судом України, який у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Зважаючи на те, що зміни до ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" були внесені Законом від 04.11.2010 р. 2677-VI, то норма ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV підлягає застосуванню з урахуванням правил встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому доцільно враховувати, що спеціальними нормами Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано ключові питання з приводу виконання судових рішень та оскарження дій учасників виконавчого провадження, загальна ж норма статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України застосовується виключно щодо тих питань та обставин, які не врегульовано спеціальними нормами.
Як свідчать матеріали адміністративного позову, позивач, який є стороною виконавчого провадження (боржником), оскаржує постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 25.11.2011 р. ВП №28163984 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Вказані постанови винесені державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП №28163984, відкритого на виконання виконавчого листа №2-а-3066/2011, виданого 26.05.2011 р. Миргородським міськрайонним судом Полтавської області.
З огляду на приведене суд приходить до висновку, що дана позовна заява підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а саме -Миргородському міськрайонному суду Полтавської області.
Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві право на звернення із вказаним позовом до Миргоодського міськрайонного суду Полтавської області в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.Б. Супрун