про передачу адміністративної справи
29 грудня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/10215/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 22.11.2011 ВП № 28608228.
Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову державного виконавця про накладення штрафу від 22.11.2011, прийняту у виконавчому провадженні ВП № 28608228 на виконання виконавчого листа, виданого 07.09.2011 Полтавським районним судом Полтавської області.
Згідно з частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010, Закон України “Про виконавче провадження” викладений в новій редакції.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції від 04.11.2010, яка діє з 09.03.2011, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
За приписами частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач є стороною виконавчого провадження (боржником), а виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Полтави, тому відповідно до вимог частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" вказана справа підлягає розгляду Полтавським районним судом Полтавської області як адміністративним судом та не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.
При вирішенні конкуренції між положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.
Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Таким чином, виходячи з висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України “Про виконавче провадження”, оскільки він викладений в новій редакції пізніше прийняття Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.
Відповідно до частин 6, 7 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Передати адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови до Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Серга