27 грудня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10112/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
02 грудня 2011 року Глобинський районний центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 1634,38 грн.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що при отриманні виплат у період перебування на обліку у Глобинському районному центрі зайнятості громадянин ОСОБА_1 приховав факт реєстрації його як фізичної особи-підприємця, чим порушив вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Глобинськомк районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 1634,38 грн. Кошти у добровільному порядку не повернув.
Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що підприємницькою діяльністю фактично не займався та під час взяття його на облік як безробітного не знав про свій обов'язок оформити рішення про припинення підприємницької діяльності, оскільки вважав, що Постановою господарського суду його як фізичну особу - підприємця було припинено ще у 2007 році.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до слідуючих висновків.
Згідно зі статтею 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Підпунктом "в" частини 1 статті 25 зазначеного Закону передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (частина 2 статті 25 Закону України "Про зайнятість населення").
Судом встановлено, що відповідач звернувся до Глобинського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою матеріальної допомоги 20.01.2011.(а.с.16) Наказом Глобинського районного центру зайнятості від 20.01.2011 № НТ110120 гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю.(а.с.14)
Виплата допомоги тривала у період з 20.01.2011 по 27.05.2011.
З матеріалів справи слідує, що Глобинським районним центром зайнятості відповідачу виплачено матеріальну допомогу по безробіттю на загальну суму 9684,93 грн (а.с. 28).
Згідно з частинами 2 та 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг /частина 2/; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг /частина 3/.
Гадяцьким районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт від 27.05.2011 № 30.(а.с.15)
Розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_1 11.04.2003 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та відповідно відносилась до категорії зайнятого населення.
Згідно наявної у матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до реєстру внесено запис про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, 20.08.2007 внесено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством.11.05.2011 наявний запис про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та лише 08.07.2011державним реєстратором було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за спрощеною процедурою та втрата чинності свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.(а.с.33-35)
Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного (20.01.2011) підприємницька діяльність відповідача не була припинена.
Таким чином, відповідач допустив порушення частини 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, адже як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.
Згідно п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.200 № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Глобинським районним центром зайнятості видано наказ від 30.05.2011 за №127 про повернення гр. ОСОБА_1 грошових коштів, одержаних як допомога по безробіттю. Цей наказ забезпечений претензійними заходами за період з 20.01.2011 по 04.05.2011 у сумі 8050,55 грн.(а.с. 13)
Згідно доповідної записки провідного спеціаліста відділу надання соціальних послуг Глобинського РЦЗ Щерби Т.М. від 07.11.2011, в період з 05.05.2011 по 27.05.2011 відповідачу було нараховано допомогу по безробіттюв розмірі 1634,38 грн., аледану суму не було включено до відшкодування ні в Акті розслідування ні в наказі від 30.05.2011 № 127.(а.с.11)
07.11.2011 Глобинським районним центром зайнятості видано наказ за №127 про повернення гр. ОСОБА_1 грошових коштів, одержаних як допомога по безробіттю за період з 05.05.2011 по 27.05.2011 в розмірі 1634,38 грн.(а.с.8)
Відповідачу було направлено лист - претензію від 10.11.2011 року про необхідність повернення матеріальної допомоги по безробіттю у 15-денний строк, але вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
У судовому засіданні відповідач визнав, що отримав від Глобинського районного центру зайнятості грошові кошти на загальну суму 1634,38 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на корись Глобинського районного центру зайнятості (р/р №37170160303202, банк одержувача ГУДК у Полтавській області, одержувач Глобинський РЦЗ, МФО 831019, ЗКПО 22544083) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1634,38 грн (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні тридцять вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2011 року.
Суддя Ф.Ф. Соколенко