Справа № 3-3318/11
"26" грудня 2011 р. року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
Головуючого судді - Афендікова С.М.,
за участю прокурора - Глухоєдова В.М.,
при секретарі - Астанькович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з прокуратури Залізничного району м. Сімферополя АР Крим відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медведево, Чорноморського району, Республіки Крим, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Сімферопольської виправної колонії УДДУПВП в АР Крим № 102, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» за ст. 172-2 ч. 1 розділу 13-А КУпАП, -
На підставі розпорядження начальника СВК №102 з 27.10.2011 року капітан вн.сл. ОСОБА_1. був відряджений у м. Мена, Чернігівської області для отримання картоплі, що призначалася для установ кримінально-виконавчої системи АР Крим. 27.10.2011 року ОСОБА_1. разом з водієм-співробітником управління ДДУПВП в АР Крим Аметовим Рустемом Ваітовичем на особистому транспорті «Daewoo lanos» направився в м. Мена.
28.10.2011 року ОСОБА_1 прибув у м. Мена Чернігівської області на підприємство «Райспоживспілка Заготконтора», де зустрівся з директором Давиденко, якій представився представником СВК №102 і повідомив, що прибув одержати картоплю.
Після завантаження картоплі у вагони та їх опечатування ОСОБА_1 одержав від постачальника документи: гарантійний сертифікат, накладні та інші документи, а в касі даного підприємства розписався у видатковому касовому ордері на одержання 10 000 гривень на доставку картоплі й раскредитовку вагонів.
31.10.2011 року ОСОБА_1 прибув з відрядження й приступив до виконання своїх обов'язків. Про те, що у м. Мена отримав грошові у сумі 10 000 гривень, керівництву СВК №102 він не доповів. Після прибуття вагонів з картоплею на залізничну станцію м.Сімферополя їх необхідно було раскредитувати, за що сплатити 7998 гривень 44 коп. У зв'язку з тим, що даної суми в касі установи не було, начальник установи ОСОБА_2, заступник начальника СВК №102 відділу інтендантського й господарського забезпечення Петренко О.О. і помічник начальника СВК № 102 з питань залучення засуджених до роботи й трудової адаптації Малишев А.В. внесли зазначену суму з особистих коштів, після чого, був складений авансовий звіт, який був зданий у бухгалтерію установи 02.11.2011 року.
09.11.2011 року до начальника колонії ОСОБА_2 з рапортом звернувся капітан вн.сл. ОСОБА_1 у якому він указав, що в м.Мена він одержав від постачальника картоплі 10000 гривень для раскредитовки вагонів і просив дану суму грошей прийняти в касу установи, однак начальник колонії ОСОБА_2 відповів відмовою, пояснивши це тим, що на раскредитовку вагонів було витрачено 7998 гривень 44коп. Після чого 09.11.2011 року ОСОБА_1. прийшов до начальника колонії з рапортом, де було зазначено, що він одержав 7998гривень 44коп. від постачальника картоплі для раскредитовки вагонів.
Під час встановлення причин несвоєчасного внесення суми в касу на раскредитовку вагонів з картоплею був опитаний ОСОБА_1, який пояснив, що 10000 гривень він одержав 28.10.2011 року відповідно до видаткового касового ордера у касі ФОП «Сировець». Після повернення з відрядження гроші, що булу отримані від ФОП «Сировець» перебували у нього, але близько 1800 гривень він витратив на власні потреби. Про те, що в м.Мена ОСОБА_1 на руки одержав гроші у сумі 10 000 гривень він доповів начальнику СВК №102 ОСОБА_2 лише 09.11.2011 року тому, що до 10000 гривень йому не вистачало 1800 гривень, які він витратив на власні потреби. Також ОСОБА_1 знав, що зазначені кошти необхідні для раскредитувания вагонів і доставки картоплі.
До судового засідання ОСОБА_1 з'явився, провину у скоєнні правопорушення не визнав та пояснив, що поїхав на автомобілі у відрядження у м. Мена за картоплею на всю область, приїхавши отримав картоплю, документи та гроші у розмірі 10 000 грн. По дорозі назад, з цих грошей витратив близько 1 800 грн на паливо та запчастини на автомобіль. Картопля розвантажувалась 04-05 листопада 2011 року. Гроші тримав у себе, оскільки не знав скільки саме потрібно віддати грошей на розкредитовку та розвантажування вагонів. Коли повернувся з відрядження, не повідомив керівництво про наявність, наданих йому грошей, в зв'язку з тим що чекав, коли розкредитують картоплю, щоб знати скільки грошей йому треба віддати, щоб не віддати зайвого.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї провини, його провина підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме протоколом про корупційне правопорушення (а.с. 1-4), копією розпорядження начальника СІК №102 про направлення у відрядження ОСОБА_1 у м. Мена для заготівлі картоплі з 27.10.2011 по 03.11.2011 року (а.с.13), договором № 23 (а.с. 31-34), доповідною запискою головного бухгалтера ОСОБА_3 та її поясненнями, згідно яких 09.11.2011 року згідно рапорту ОСОБА_1 було оприбутковано 7 998, 44 грн (а.с. 6, 9), копією прибуткового касового ордеру № 2744 (а.с. 10), рапортом ОСОБА_1 (а.с. 12), копією видаткового касового ордеру від 28.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав 10 000 грн за доставку картоплі та розкредитування вагонів (а.с. 14), поясненнями касира ФОП ОСОБА_4. - ОСОБА_5. та ФОП ОСОБА_4. про підтвердження видачі ОСОБА_1 10 000 грн (а.с. 28, 29), поясненнями ОСОБА_2. (а.с. 49-50), копією висновку за результатами службової перевірки інформації, щодо неправомірних дій ОСОБА_1 (а.с.17-24), копією прибуткового касового ордеру № 6192 від 09.11.2011 року, згідно якого від ОСОБА_1 було отримано 2001, 56 грн за рахунок відшкодування вартості послуг за доставкою картоплі (а.с. 46, 48).
Сам факт того, що ОСОБА_1 отримав зазначені кошти, витратив з них частину та своєчасно не повідомив керівництву про їх наявність ОСОБА_1 не заперечував у судовому засіданні.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи про корупційне правопорушення, суд доходить до висновку про наявність у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а саме порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» корупційне правопорушення це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинені особою, зазначеною у частині першій статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», за яке законом установлено адміністративне відповідальність.
Корупція визначається як використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка чи пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 ЗУ забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника є відсутність раніш скоєних правопорушень, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини та відшкодування завданних збитків.
З урахуванням усіх обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню за корупційне правопорушення передбачене ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» за ст. 172-2 ч. 1 розділу 13-А КУпАП у вигляді мінімального штрафу на користь держави.
Крім того, суд вважає, що таке адміністративне стягнення буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника та буде необхідним для попередження скоєння ним нових правопорушень та корупційних діянь.
В зв'язку з відшкодуванням правопорушником завданих збитків суд не застосовує додаткове стягнення у вигляді незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру (а.с. 46, 48).
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 6, 21 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» за ст. 172-2 ч. 1 розділу 13-А, ст.ст.33, 283, 284 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні корупційного діяння, передбаченого ст. 172-2 ч. 1 розділу 13-А КУпАП та піддати його адміністративному стягненню за даною статтею у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя.
Суддя