28 грудня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/9711/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 09.11.2011 р. ВП №29252721.
Ухвалою суду від 12.12.2011 р. провадження у справі відкрито.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надіслали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Вирішуючи питання щодо можливості подальшого провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з цим, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 6).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначено статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, частиною 1 статті 82 вказаного Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина 2 статті 82).
Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За наявності правових норм однакової юридичної сили суд, вирішуючи питання щодо підсудності даного публічно-правового спору, виходить з роз'яснень, наданих Конституційним Судом України, який у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Зважаючи на те, що зміни до ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" були внесені Законом від 04.11.2010 р. 2677-VI, то норма ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV підлягає застосуванню з урахуванням правил встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому доцільно враховувати, що спеціальними нормами Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано ключові питання з приводу виконання судових рішень та оскарження дій учасників виконавчого провадження, загальна ж норма статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України застосовується виключно щодо тих питань та обставин, які не врегульовано спеціальними нормами.
Як свідчать матеріали адміністративного позову, позивач, який є стороною виконавчого провадження (боржником), оскаржує постанову заступника начальника примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 09.11.2011 р. ВП №29252721 про накладення штрафу, яку винесено в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого листа №2а-2522/11, виданого 12.10.2011 р. Машівським районним судом Полтавської області.
З огляду на приведене суд приходить до висновку, що дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а саме -Машівському районному суду Полтавської області.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі з'ясувалося, що справа територіально підсудна іншому суду.
Відповідно до частини 7 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Передати адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови до Машівського районного суду Полтавської області для розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Є.Б. Супрун