Справа № 2-2942/2011
"21" грудня 2011 р. року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Потєтєнькіної Є.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.03.2008 року, ОСОБА_1 отримав кредит 18 березня 2008 року у розмірі 10000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість, станом на 31 серпня 2011 року, в сумі 28558,04 грн., яка складається з наступного: 9621,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15725,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1375 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафів, відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, в сумі 500,00 грн. (фіксована частина), та в сумі 1336,10 грн. (процентна складова). На підставі наведеного, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28558,04 грн., судовий збір у розмірі 285,58 грн. та витрати на ІТО у розмірі 120 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 18 березня 2008 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит 18 березня 2008 року у розмірі 10000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6-8).
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, на 31 серпня 2011 року за відповідачем ОСОБА_1 числиться заборгованість в сумі 28558,04 грн., яка складається з наступного: 9621,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15725,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1375 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафів, відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, в сумі 500,00 грн. (фіксована частина), та в сумі 1336,10 грн. (процентна складова).
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Приватбанк» підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 28558,04 грн.
Суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що вказана заборгованість вже була стягнута з нього на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, оскільки надане відповідачем до судового засідання рішення не відповідає нормам ЦПК України, так як в ньому відсутня дата винесення рішення, прізвище судді, який ухвалив рішення, підпис судді та печатка суду.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 285,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
На підставах вищевказаного, ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість в сумі 28558 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судовий збір у розмірі 285 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: